18 липня 2019 року м. Дніпросправа № 200/4504/19(2-а/200/460/19)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В., отримавши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровського від 05 липня 2019 року у справі № 200/4504/19 (2-а/200/460/19) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, Інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Мельник Віталія Володимировича, про визнання дій незаконними, визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Відповідно до апеляційної скарги, встановлено, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровського від 05 липня 2019 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, Інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Мельник Віталія Володимировича.
Позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не погодившись з рішенням, подали апеляційну скаргу, безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду 17.07.2019 року.
Варто вказати, що в апеляційній скарзі вказано, що вона подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до Указу Президента України «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах» від 29.12.2017 року №455/2017, ліквідовано Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд та утворено Третій апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.
Згідно ст. 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Однак, згідно з пунктами 15 та 15.5 розділу VII Перехідних положень КАС України в редакції від 15 грудня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Законодавець встановив, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Разом з тим, на даний час Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує, а тому подання апеляційної скарги необхідно проводити за правилами, що діяли до 15 грудня 2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 186 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року) апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 28 серпня 2018 року у справі № 804/6135/16 та від 15 березня 2019 року у справі № 2-а-7354/08 з аналогічного питання, проте не погоджується і не застосовує їх з огляду на наступне.
У зазначених постановах Верховний Суд з посиланням на практику Європейського суду з прав людини зазначив, що апеляційним судом, який повернув апеляційну скаргу без розгляду, порушені норми процесуального права, а саме не застосовано приписи статті 297 КАС України в редакції, яка є чинною з 15 грудня 2017 року. Також Верховний Суд зазначив, що апеляційним судом ухвала постановлена без дотримання принципу пропорційності, яке вимагає такого тлумачення пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.
Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.
Колегія суддів з цього приводу зазначає, що пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України не містить жодного втручання у права та свободи людини і жодним чином їх не обмежує у порівнянні з попереднім станом, а саме з правилами подання апеляційної скарги, які діяли до 15 грудня 2017 року, а лише залишає такі правила незмінними на період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Європейський суд з прав людини у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії», «Гору проти Греції», «Михолап проти Латвії», «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine), та «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine), дійшов висновку що: національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
Разом з тим, зазначені висновки ЄСПЛ жодним чином не стосуються спірних правовідносин, оскільки: по-перше, як зазначалось вище, пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України лише передбачає залишення попереднього порядку подання апеляційної скарги, що не є свавільним втручанням у права заявника і не створює жодних перешкод для використання процесуальних прав, оскільки попередній порядок діяв на протязі більше 10 років з дня введення в дію КАС України і не викликав у учасників процесу жодних проблем при поданні апеляційної скарги; по-друге, національне законодавство в цих відносинах не містить жодних суперечностей і не вимагає від учасників процесу ніякого тлумачення чи трактування. Навпаки, національне законодавство, а саме пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України, містить чітке правило поведінки - до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається за правилами ч. 1 ст. 186 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року), тобто через суд першої інстанції, а після початку її функціонування - за правилами статті 297 КАС України в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року, тобто безпосередньо до апеляційного суду. Невиконання цього правила апелянтом свідчить лише про незнання ним норм процесуального законодавства.
Встановлення у Перехідних положеннях такого правила пов'язано з особливостями функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, після початку якого за приписами статті 18 КАС України буде забезпечено обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, а також між судом та учасниками судового процесу. Отже суд апеляційної інстанції буде мати доступ до матеріалів справи в електронному виді у зазначеній системі, а тому витребовування процесуальних та інших документів в паперовій формі передбачено лише у разі необхідності. Саме у зв'язку з цим законодавцем до початку функціонування системи і збережено правило, за яким апеляційна скарга подається через суд першої інстанції, який забезпечує її надходження до апеляційного суду разом із матеріалами справи.
У зв'язку з цим суд вважає, що апелянт не може очікувати застосування статті 297 КАС України, оскільки за приписами пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України, ця норма почне свою дію лише після початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Апеляційний суд, повертаючи без розгляду апеляційну скаргу, яка подана всупереч порядку, встановленому КАС України, чітко виконує правило поведінки, встановлене цим Кодексом. Апеляційний суд не може свавільно прийняти до розгляду апеляційну скаргу всупереч вимогам КАС України, оскільки таким чином надасть перевагу одній стороні процесу перед іншою, яка чекає від суду чіткого дотримання норм процесуального законодавства.
Діючими нормами КАС України, зокрема пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України, чітко, без застережень вказано порядок подання апеляційних скарг, норма не визнавалась нечинною або неконституційною.
Отже, апеляційний суд відповідно до пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України повинен повернути без розгляду апеляційну скаргу, яка подана безпосередньо до нього. Іншого правила поведінки суду Кодекс адміністративного судочинства України не містить.
Позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , апеляційну скаргу подали з порушенням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Враховуючи порушення апелянтами порядку подання апеляційної скарги, скарга підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 297, пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровського від 05 липня 2019 року у справі № 200/4504/19 (2-а/200/460/19) - повернути без розгляду.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст., ст. 328- 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов