П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/2307/18
Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС, Управління державної казначейської служби України у м. Одесі, Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Публічного акціонерного товариства Одеський припортовий завод до Одеського управління офісу великих платників податків ДФС, Управління державної казначейської служби України у м. Одесі, Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС, що полягає у не підготовці та неподанні до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновку про повернення надміру сплаченого до Державного бюджету України ПАТ «Одеський припортовий завод» надміру сплачений податок на прибуток в сумі 489 790 989,32 грн., зобов'язано Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС підготувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на прибуток підприємства в сумі 489 790 989,32 грн. Також, стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства Одеський припортовий завод за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби судові витрати в розмірі 1762 грн.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року апеляційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року - без змін. Рішення суду набрало законної сили 20.03.2019 року.
24.04.2019 року від представника Одеського управління офісу великих платників податків ДФС надійшли заяви про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та про роз'яснення судового рішення по справі.
У судове засідання 03.05.2019 року прибув представник заявника. Інші учасники справи повідомлені про дату, час та місце розгляду заяв, в судове засідання не прибули.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року у задоволені заяв представника Одеського управління офісу великих платників податків ДФС про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та про роз'яснення судового рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Одеський припортовий завод до Одеського управління офісу великих платників податків ДФС, Управління державної казначейської служби України у м. Одесі, Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
На вказане рішення суду Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року та ухвалити постанову, якою направити на повторний розгляд до суду першої інстанції зазначені заяви податкового органу, з урахуванням викладених обставин.
Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як углядається із заяви про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, заявник - Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС просить суд замінити сторону виконавчого провадження - боржника на Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби та зупинити виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року у справі №815/2307/18 до розгляду вказаної заяви Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС.
Відповідно до вимог ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Колегія суддів зазначає, що Одеське управління офісу великих платників податків ДФС є відповідачем в цій справі та боржником, в свою чергу із заявою про встановлення чи зміну способу або порядку виконання рішення суду, в силу приписів ст.378 КАС України, може звернутись лише стягувач чи виконавець (у випадках, встановлених законом).
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні заяви представника Одеського управління офісу великих платників податків ДФС про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Разом з цим, колегія суддів враховує, що відповідно до вимог ст.378 КАС України, питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Однак, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку немає необхідності ініціювати зазначене питання саме судом так як рішення вже частково виконане саме наведеним боржником виконавчого провадження.
Стосовно заяви представника Одеського управління офісу великих платників податків ДФС про роз'яснення судового рішення по справі, колегія суддів суд зазначає наступне.
Згідно заяви про роз'яснення судового рішення, заявник - Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС просить надати роз'яснення яким контролюючим органом та якому відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів необхідно підгодовувати та подати висновок про повернення надміру сплаченого до Державного бюджету України ПАТ «Одеський припортовий завод» надміру сплачений податок на прибуток в сумі 489 790 989, 32 грн.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2, ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення таким, що підлягає роз'ясненню дана правова норма не містить, а з її змісту вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Виходячи зі змісту даної норми, роз'ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо незрозуміла його резолютивна частина та без роз'яснення якої утруднене виконання такого рішення. Тобто, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду, у разі якщо без такого роз'яснення її складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
За своєю сутністю порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
У п.19 постанови «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. Це питання розглядається тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому, суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Заявник просить роз'яснити рішення Одеського окружного адміністративного суду, разом з тим, у заяві про роз'яснення судового рішення не зазначає в чому саме рішення Одеського окружного адміністративного суду є незрозумілим. Фактично, заявник зазначає про неможливість його виконання.
Колегія суддів зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Із заяви про роз'яснення судового рішення углядається, що відповідач фактично просить роз'яснити спосіб та порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні ст.254 КАС України.
Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку судове рішення є зрозумілим у повному обсязі, в зв'язку із чим в задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду по справі слід відмовити.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя Джабурія О.В.
Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.