П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/6134/18
Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
судді -Шеметенко Л.П..
при секретарі -Поповій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В листопаді 2018 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС в Одеській області (надалі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДФС від 16.04.2018 року за №056630-1310-1532, яким нарахована сума податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 25000,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДФС від 16.04.2018 року за №056629-1310-1532, яким нарахована сума податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 25000,00 грн..
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що застосування контролюючим органом положень ст.267 ПК України з метою оподаткування транспортним податком не може мати місце у 2016 році та 2017 році, оскільки 2016 рік це плановий, а 2017 рік - бюджетний, нові податки не можуть бути обов'язковими до сплати в 2016 році, оскільки місцеві ради не приймали і не могли прийняти і офіційно оприлюднити до 15.07.2015 року рішення про встановлення таких податків. Також, у Мінекономрозвитку України відсутня інформація про тип коробки передач в автомобілі позивача та про фактичний пробіг автомобіля, тому наданий відповідачу розрахунок середньоринкової вартості виконаний з порушенням встановлених законодавством вимог.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДФС від 16.04.2018 року №056630-1310-1532. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником автомобілю марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, легковий універсал-В, 2014 року випуску, з об'ємом двигуна 4367 куб. см., тип пального D (дизель), державний номер НОМЕР_1 зареєстрований за позивачем з 11.06.2014 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
16.04.2018 року ДФС винесено спірне податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №056630-1310-1532, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №056629-1310-1532, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 25000,00 грн..
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність нарахування грошового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік, оскільки останнім не надано жодних належних доказів, що вартість належного позивачу автомобілю становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати. Разом з цим, суд першої інстанції зробив висновок, що грошове зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік є правомірним та обґрунтованим, а доводи позивача безпідставними.
Враховуючи, що апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДФС від 16.04.2018 року за №056629-1310-1532, та керуючись вимогами ст.308 КАС України щодо меж апеляційного перегляду рішень суду першої інстанції, колегія суддів переглядає рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 року лише у вказаній частині.
Колегія суддів при вирішенні даного спору, виходить з наступного.
Відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України (в редакції чинній на 01.01.2017 року) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Згідно ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 01.01.2017 року мінімальна заробітна плата в місячному розмірі становить - 3200,00 грн..
Таким чином, об'єктом оподаткування у 2017 році мали бути легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1200000,00 грн. (3200,00 грн. * 375) та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).
Відповідно до п.2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576).
Згідно п.13 вказаної Методики, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального. У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.
Таким чином, для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.
Перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у 2017 році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.
Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року по справі №820/4054/17, в постанові від 29.03.2018 року по справі №820/3032/17, в постанові 08.08.2018 року по справі №813/3073/17.
Як вже зазначалось вище, на праві власності у позивача знаходиться автомобіль марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, легковий універсал-В, 2014 року випуску, з об'ємом двигуна 4367 куб. см., тип пального D (дизель), державний номер НОМЕР_1 .
Як вбачається з оприлюдненого Мінекономрозвитку переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року на офіційному веб-сайті, в п.173 вказаний автомобіль марки Land Rover, модель Range Rover, рік випуску до 5 років, об'єм циліндрів двигуна 4,4, тип пального - дизель.
Таким чином, позивач у 2017 році є платником транспортного податку за належний їй автомобіль марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, легковий універсал-В, 2014 року випуску, з об'ємом двигуна 4367 куб. см., тип пального D (дизель).
Суд першої інстанції розглядаючи даний спір дійшов висновку, що посилання позивача на те, що у Мінекономрозвитку України відсутня інформація про тип коробки передач в автомобілі позивача та про фактичний пробіг автомобіля, а тому наданий відповідачу розрахунок середньоринкової вартості виконаний з порушенням встановлених законодавством вимог, є безпідставними.
Колегія суддів погоджується з цим висновком, оскільки у відповідності до пп.267.6.10 п.267.6 ст.267 ПК України фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо: а) об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; б) розміру ставки податку; в) нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
В матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані докази звернення з відповідною заявою до ДФС.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що ДФС було порушено пп.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПК України, якою встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
З цього приводу колегія суддів зазначає, що сам факт затримки контролюючим органом строків направлення податкового повідомлення-рішення не може бути підставою для звільнення платника податку від обов'язку щодо своєчасної сплати суми податку. У будь-якому випадку порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення, жодним чином не впливає на його законність.
Якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції, та з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, підстави, згідно з яким визначено грошове зобов'язання платника податку, суму такого зобов'язання, таке рішення є правомірним, навіть у разі, коли порушено строк його надсилання (вручення), передбачені ПК України.
Порушення податковим органом пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України та винесення і направлення (вручення) позивачу податкового повідомлення-рішення після 01 липня року базового податкового періоду свідчить про недотримання відповідачем процедури надіслання (вручення), встановленої ПК України, та є підставою для сплати податкового зобов'язання в більш пізній термін відповідно до пп.267.8.1 п.267.1 ст.267 ПК України (протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення ДФС від 16.04.2018 року № 056629-1310-1532 є правомірними, обґрунтованими та скасуванню не підлягає.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 18 липня 2019 року.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.