П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 472/350/19
Головуючий в 1 інстанції: Тустановський А.О.
рішення суду першої інстанції прийнято у Миколаївській
області
29 травня 2019 року
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Запорожана Д.В, Осіпова Ю.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 29 травня 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування рішення,-
01.03.2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління ДАБІ у Миколаївській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Адміністративний позов обґрунтований тим, що постановою № 5 Управління ДАБІ у Миколаївській області від 12.02.2019 року на позивачку було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, а саме, за не допущення представників Управління ДАБІ на об'єкт будівництва «Реконструкції частини житлового будинку під вбудовану аптеку» за адресою: АДРЕСА_1 .
Із зазначеною постановою позивач не згоден, вважає її незаконною та такою, що винесена з порушенням вимог законодавства через те, що в протоколі про адміністративне правопорушення, на підставі якого було винесено постанову, складено з порушенням вимог законодавства: відсутня відмітка про те, що права та обов'язки позивачу роз'яснювались, не зазначено місце народження відповідача, не зазначені пояснення позивача про те, що він не має можливості бути присутнім на перевірці оскільки його представник знаходиться за кордоном, відсутні докази, які підтверджують факт проведення позапланової перевірки із безпосереднім виїздом на об'єкт перевірки, відсутнє застереження, на які саме обладнання робилась фото фіксація, чи сертифіковане воно.
При винесені постанови відповідач не врахував, що в додатках до протоколу відсутні докази про те, що інспектор був на об'єкті будівництва. Єдиними доказом того, що перевірка проводилась, є акт проведення перевірки, складений інспектором відповідача, який є зацікавленою особою, а тому не може бути доказом по справі.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 5 від 12.02.2019 року.
Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 29 травня 2019 року задоволено адміністративний позов.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Управлінням ДАБІ у Миколаївській області подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято без об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У своїх доводах апелянт зазначає, що оскаржувана постанова є правомірною, оскільки за результатами перевірки інспектором було складено акт про недопущення від 30.01.2019 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.01.2019 року та видано припис від 30.01.2019 року про усунення виявлених порушень. Зазначені матеріали разом з письмовими роз'ясненнями прав та обов'язків направлені позивачу за адресою місцезнаходження позивача рекомендованим листом, який отримано 08.02.2019 року. У протоколі позивачу письмово повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зміст протоколу відповідає вимогам законодавства. Позивач та її представник на призначений розгляд справи не з'явились, клопотань про перенесення розгляду справи не направили. Відповідач вважає, що постанова відповідає вимогам законодавства, тому в задоволенні позовної заяви позивачки просив відмовити та задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.
Згідно приписів ст. 311 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 09.01.2019 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області видано направлення № 1 для проведення планової перевірки на об'єкті: «Реконструкція частини житлового будинку під вбудовану аптеку по АДРЕСА_1 ».
Листом Управління ДАБІ у Миколаївській області від 03.01.2019 року за вих. № 1014-59-19 ОСОБА_1 була повідомлена про здійснення планової перевірки в період з 17.01.2019 по 30.01.2019 року на об'єкті: «Реконструкція частини житлового будинку під вбудовану аптеку по АДРЕСА_1 », який був отриманий позивачкою 04.01.2019 року.
Таким чином судом було встановлено, що відповідач відповідно до діючого законодавства повідомив позивача завчасно про термін проведення перевірки, роз'яснивши позивачеві, що у разі неможливість присутності - обов'язок позивача забезпечити під час перевірки присутність уповноваженої особи яка буде представляти його інтереси.
16.01.2019 року, позивачем було повідомлено уповноважену особу Державної архітектурно - будівельної інспекції про неможливість бути присутньою при проведенні перевірки, оскільки її уповноважений представник з 16.01.2019 року по 05.02.2019 року буде знаходитись у відпустці за кордном, іншого представника вона не має, а необхідною інформацією самостійно не володіє та проханням про перенесення здійснення перевірки з 17.01.2019 на 06.02.2019 року.
Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Миколаївській області Заграєнко Наталею Василівною 30.01.2019 року складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва для виконання покладених на них функцій.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 30.01.2019 року позивачка не допустила посадових осіб Управління на об'єкт «Реконструкція частини житлового будинку під вбудовану аптеку по АДРЕСА_1 » для проведення планової перевірки у період з 17.01.2019 року по 30.01.2019 року, а також не надала необхідних документів для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що є порушенням п. 1 ч. 4 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23.05.2011 № 553.
Зазначені матеріали адміністративного правопорушення були направлені позивачці поштою та згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримані нею 08.02.2019 року.
Протоколом про адміністративне правопорушення повідомлено позивача, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11:00 год. 12.02.2019 року у приміщенні Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області.
12.02.2019 року головним державним інспектором за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: акту перевірки від 30.01.2019 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 30.01.2019 року та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 30.01.2019 року, винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 5, якою позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП з накладенням на неї штрафу в розмірі 6800 грн.
Вважаючи постанову про адміністративне правопорушення №5 від 12 лютого 2019 року відповідача неправомірною, позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом та просила її скасувати.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення не були у повному обсязі досліджені обставини події, не надана належна оцінка доказам винності позивача, не було здійснено всебічно, повно і об'єктивно з'ясуванно усіх обставин.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 245 КУАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом ч. 1 ст. 283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до п. 1 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 533, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Частина 2 ст. 188-42 КУпАП передбачає відповідальність за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 533, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що 30.01.2019 року інспектором відповідача будо складено протокол про адміністративне правопорушення за недопущення до проведення перевірки (далі по тексту - Протокол).
Відповідно до статті 256 КУАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності,роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в Протоколі відсутня відмітка про те, що права та обов'язки позивачу роз'яснювались, так як підпис позивача в Протоколі відсутній та вказано , що вона не була присутня при підписанні матеріалів справи, свідки правопорушення при складанні протоколу не залучались.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не надано до суду жодних переконливих доказів того, що позивач не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва. Наданий відповідачем фото матеріал зроблений 17.01.2019 року, в той час, як акт про недопущення посадових осіб органу архітектурно- будівельного контролю на об'єкті будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій складено 30.01.2019 року.
Як убачається з матеріалів справи, в акті, протоколі та постанові не вказано жодних даних про те, які саме дії унеможливлювали доступ на місце будівництва осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Крім того, при винесені постанови посадовою особою не взята до уваги та обставина, що позивач завчасно письмово повідомляла відповідача про неможливість бути присутньою при перевірці у зв'язку з тим, що її представник перебуває за кордоном, а вона в повній мірі інформацією не володіє.
Отже, колегія суддів важає, що відповідачем порушено п.п. 3-5 п.13 Порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №533 (надалі - Порядок №553) яким встановлено встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно- будівельного контролю.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що акт, складений за відсутності позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу.
Зазначений висновок апеляційного суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Верховного Суду від 07.02.2019 року у справі №201/3017/17, постанови від 27.02.2019 року №210/3059/17.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що Управлінням ДАБІ у Миколаївській області винесено постанову №5 від 12.02.2019 року про адміністративне правопорушення з порушенням вимог законодавства.
Згідно оскаржуваної Постанови №5 від 12.02.2019 року позивача притягнуто до відповідальності згідно ч. 2 ст. 188-42 КУпАП.
Наявними матеріалами справи спростовується наявність з боку позивача факту не допущення представників Управління ДАБІ на об'єкт будівництва «Реконструкції частини житлового будинку під вбудовану аптеку» за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення не були у повному обсязі досліджені обставини події, не надана належна оцінка доказам винності позивача, не було здійснено всебічне, повне і об'єктивне з'ясування усіх обставин.
З урахуванням встановлених фактів, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно задоволено позовні вимоги позивача. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 29 травня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Танасогло Т.М.
Судді Осіпов Ю.В. Запорожан Д.В.