18 липня 2019 року м. Дніпросправа № 199/2276/19(2-а/199/56/19)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.05.2019 (суддя суду І інстанції Спаї В.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Левченка Максима Євгенійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Левченка Максима Євгенійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №037331 від 13.03.2019 року та закрити провадження по справі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 13.03.2019 інспектором відділу безпеки дорожнього руху УПП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Левченком М.Є. було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн.
Відповідно до вказаної постанови склад адміністративного правопорушення полягає в тому, що позивач, будучи посадовою особою, відповідальною за утримання вищевказаних ділянок, не вжив своєчасних заходів з ліквідації ямковості та вибоїн, чим допустив неналежний стан та порушив вимоги ДСТУ 3587-97.
Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, стверджуючи про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вказує на те, що відповідно до Положення про Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області, Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області є державною організацією, обов'язком якої є забезпечення фінансування дорожніх робіт у межах надходження коштів по всіх джерелах.
Згідно з п.п. 1.4., 1.5. Положення, Служба є неприбутковою організацією та одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування. Підпунктом 2.2.5 Положення до предмету діяльності Служби віднесено визначення в межах її повноважень напрямів використання коштів, що надходять на розвиток мережі і утримання автомобільних доріг загального користування, за погодженням з головним розпорядником, через якого вона одержує бюджетні кошти.
Відповідно до визначених повноважень Службою надавались пропозиції головному розпоряднику щодо проведення капітального та поточного ремонту автомобільних доріг, проте на поточний середній ремонт автомобільних доріг кошти не були виділені.
Згідно посадової інструкції позивача, він, як заступник начальника Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області з ремонту та експлуатаційного утримання, забезпечує організацію та безпеку дорожнього руху на дорогах області в межах фактично виділених коштів та згідно з п. 4.2. відповідає за стан автомобільних доріг виключно в межах фінансового плану.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.05.2019 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову серії НК № 037331 від 13.03.2019 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі і закрито справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що свідчить про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у зв'язку чим наявні правові підстави для скасування спірної постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В апеляційній скарзі Департамент патрульної поліції Національної поліції України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана постанова винесена відповідачем в межах повноважень, з дотриманням норм чинного законодавства та стверджує про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Зазначає про відсутність складу інкримінованого йому правопорушення.
В судове засідання суду апеляційної інстанції відповідач, представник апелянта не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неприбуття суду не повідомлені.
Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Позивач та представник позивача заперечують проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що 13.03.2019 інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Левченком М. Є. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн.
Відповідно до змісту постанови, 28.02.2019 о 16.00 в Томаківському районі Дніпропетровської області, а/д Т 0420 73 км, а/д Т 0420 с. Стрюківка вул. Шосейна біля буд. 59, 25.02.2019 об 11 год. 00 хв. заступник начальника служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, відповідальною за утримання вищевказаних ділянок не вжив своєчасних заходів з ліквідації ямковості та вибоїн, чим допустив неналежний стан та порушив вимоги ДСТУ 3587-97». (а.с. 5)
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» безпосередньо встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою КМУ від 10.10.2001 №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Державний стандарт України 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди, вимоги до експлуатаційного стану», затвердженого наказом Держстандарту України від 31 липня 1997 року № 441, установлює вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організацій дорожнього руху.
Відповідно до п.3.1.1. ДСТУ 3587-97 покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів. Стан покриття проїзної частини ті інших елементів дороги повинні перевірятися організаціями, які їх експлуатують, щодекадно.
За приписами частини 1 статті 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом правопорушень, передбачених даною статтею, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона цих правопорушень полягає у недодержанні правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, характеризується наявністю як умислу, так і необережності.
Суб'єктом правопорушень, передбачених частиною 1 статті 140 КУпАП є посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів.
Судом встановлено ОСОБА_1 займає посаду заступника начальника служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області.
Отже, позивач може бути суб'єктом правопорушення передбаченого частиною 1 статті 140 КУпАП.
За приписами частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому, згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на зазначені норми, відповідач, вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зобов'язаний був встановити чи є особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, встановити та вказати у постанові, в чому конкретно полягає бездіяльність ОСОБА_1 , як посадової особи, в межах наданих повноважень.
Проте, такої інформації оскаржувана постанова не містить.
Надаючи оцінку наявності вини ОСОБА_1 та наявності підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до Положення про Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області, Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області є державною організацією, обов'язком якої є забезпечення фінансування дорожніх робіт у межах надходження коштів по всіх джерелах. (а.с.6-14)
Згідно з п. 3.2 Положення Служба зобов'язана розробляти пропозиції до програми дорожніх робіт у регіоні на черговий рік для затвердження в установленому порядку і забезпечувати її виконання та готувати розрахунки і обґрунтування потреби у фінансових ресурсах на черговий рік.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про автомобільні дороги», орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає, зокрема, за стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування; цільове використання бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування.
Відповідно до посадової інструкції заступника начальника Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області з ремонту та експлуатаційного утримання, затвердженої в.о. начальника Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області 26.02.2018 року, заступник начальника організовує і контролює роботу з організації належного утримання та розвитку автомобільних доріг загального користування, що знаходяться на балансі Служби в межах фактично виділених коштів (п.2.1) та відповідає за стан автомобільних доріг виключно в межах фінансування плану (п. 4.2). (а.с.24-26)
Отже, ОСОБА_1 відповідно до посадової інструкції є відповідальною особою за належне утримання автомобільних доріг. В той же час така відповідальність обмежується відповідним фінансуванням плану.
Судом встановлено, що Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області на виконання вимог п.3.2.Положення, було надано пропозиції до переліку об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг та штучних споруд та обсягів бюджетних коштів для їх фінансування у 2019 році, заснованих на розрахункових потребах в капітальних ремонтах доріг за 2019 рік із Звіту від 13.08.2018, відповідно до яких Службою було обґрунтовано необхідність у виділенні коштів на об'єкти капітального ремонту автомобільних доріг у сумі 1 580 578, 086 тис. грн. та на об'єкти поточного середнього ремонту автомобільних доріг у сумі 8 513 501, 967 тис. грн. (а.с.15-18, 19-20)
Відповідно до Плану фінансування дорожнього господарства у 2019 році за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення», затвердженого 28.12.2018 по Службі автомобільних доріг у Дніпропетровській області, наданого Листом Укравтодору №3/3/6.1-11 від 02.01.2019, Службі було направлено видатки у загальній сумі 340 406,8 тис. грн., при цьому на поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення фінансування не передбачено. (а.с.21)
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи встановлені обставини колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано належних та допустимих доказів, що зафіксовані в оскаржуваній постанові правопорушення є наслідком протиправної бездіяльності позивача, відповідачем не вказано, які саме дії повинен був вчинити позивач та в чому конкретно полягає його протиправна бездіяльність.
Отже, оскаржуване рішення відповідача є таким, що не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо обґрунтованості, оскільки відповідачем прийнято рішення без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відповідно притягнення позивача до адміністративної відповідальності не можу бути визнано правомірним.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - залишити без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.05.2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили 18.07.2019 та за приписами частини 3 статті 272 КАС України є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров