08 липня 2019 р.Справа № В/851/8/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калитки О. М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Другого апеляційного адміністратвиного суду від 04.03.2019 по справі № 1840/3656/18
за позовом ОСОБА_1
до Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з заявою про перегляд постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 по справі № 1840/3656/18 за виключними обставинами в порядку ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування доводів вказаної заяви заявник вказує про наявність підстав для перегляду судового рішення за виключними обставинами, визначених пунктом 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року у справі № 3-14/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
На переконання заявника, зазначені обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі, так як на їх підставі можна зробити висновок про наявність у позивача гарантованого законодавством права на перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017 року, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи заявника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що з 26.05.1986 по 13.06.1986 позивач був призваний на спецзбори і брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією довідки від 19.09.2018 № 131, виданої Глухівсько-Ямпільським об'єднаним військовим комісаріатом (а.с. 15).
Згідно з копією архівної довідки № 14450/1 ОСОБА_1 брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при військовій частині НОМЕР_1 з 26.05.1986 по 13.06.1986 (а.с. 16).
Згідно з копією посвідчення Серії НОМЕР_2 (категорії 1) позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 12), інвалідом 3 групи (а.с. 14).
23.03.2018 позивач звернувся до Глухівського об'єднаного УПФУ із заявою про перерахунок та виплату пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (а.с. 39).
Листом від 29.03.2018 № 31/К-1 Глухівське об'єднане УПФУ повідомило ОСОБА_1 про те, що він проходив військову службу з 19.11.1977 по 17.12.1979, а участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС приймав з 26.05.1986 по 13.06.1986 та в цей період працював водієм Глухівського Райсількомунгоспу, тобто не підпадає під категорію осіб, яким пенсія може бути перерахована виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Також вказав на те, що для перерахунку пенсії подається заява із пакетом документів, які підтверджують право на перерахунок (а.с. 40-41).
Позивач не погодився із такою відмовою та оскаржив її до суду.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення від 23.03.2018 № 31/К-1 про відмову у перерахунку пенсії; зобов'язати Глухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити, виплачувати пенсію на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до п. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету Міністрів України від 15 жовтня № 851 та п. "г" ст. 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 01.10.2017.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 по справі № 1840/3656/18 скасовано в частині задоволених позовних вимог. Прийнято в цій частині постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовлено. В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 по справі №1840/3656/18 залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що хоча позивач дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, але в період участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не проходив дійсну строкову службу, а тому на нього не розповсюджується дія ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому дійшов висновку про правомірність відмови у перерахунку пенсії.
Відповідно до ст. 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України однією з підстав для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
За положеннями статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 91 Закону України „Про Конституційний Суд України“ від 13 липня 2017 року № 2136-VIII передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року по справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) вбачається, що словосполучення „дійсної строкової“, що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що словосполучення „дійсної строкової“, що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-XII визнане неконституційним та втратило чинність 25.04.2019 р., як того вимагає ст.91 Закону України „Про Конституційний Суд України“, тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), що також прямо встановлено самим рішенням.
Конституційним Судом України в рішенні № 1-р(II)/2019 від 25.04.2019 вказано про втрату чинності положеннями закону саме з 25 квітня 2019 року.
Тобто, саме з 25 квітня 2019 року втратили чинність положення ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Відповідно, саме з 25.04.2019, з дня втрати чинності положеннями ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XIІ позивач набув право на перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, яке може бути реалізовано позивачем шляхом звернення до відповідача з питання перерахунку пенсії.
Оскільки, як на час виникнення спірних правовідносин, звернення позивача до суду, розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, так і станом на дату прийняття Харківським апеляційним адміністративним судом постанови від 26 червня 2018 року, положення частини 3 статті 59 Закону № 796-XIІ діяли в прийнятій редакції і зазначене вище словосполучення не було визнано неконституційним, відсутні підстави вважати рішення Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 виключною обставиною для перегляду постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019.
З огляду на вказане, визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправними дій/рішень відповідача, які були вчинені/прийняті до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, а тому він не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства.
Частиною 4 статті 368 КАС України встановлено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 321, 322, 325, 327-329, 331, 368 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Другого апеляційного адміністратвиного суду від 04.03.2019 залишити без задоволення.
Постанову Другого апеляційного адміністратвиного суду від 04.03.2019 по справі № 1840/3656/18 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський З.О. Кононенко
Повний текст ухвали складено 18.07.2019 року