ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
18 липня 2019 року № 826/17843/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Білла-України» про застосування заходів реагування,
встановив:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - ГУ ДСНС у Київській області) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Білла-України» (далі - ПП «Білла»), в якій просило про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень відповідача за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 2, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 15.12.2017 №36.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем допущені порушення вимог законодавства у сфера пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю і здоров'ю людей, а відтак є необхідність у застосуванні заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.01.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2018 вирішено здійснювати розгляд справи №826/17843/17 за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
ПП «Білла» подано відзив на позовну заяву, у якому представник зазначив, що відповідач забезпечив усунення певних порушень, які виявлені позивачем, а деякі порушення знаходяться на стадії усунення.
При цьому, представник відповідача стверджує, що настання реальної загрози життю та здоров'ю людей є не доведеним і не відповідає дійсності.
Також представник відповідача посилається на неправомірність обґрунтування вимог про усунення порушень, адресованих відповідачу, державними будівельними нормами, оскільки вони є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. А контроль за їх дотриманням здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, а не позивач.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили задовольнити їх у повному обсязі.
Представники відповідача проти позовних вимог заперечували та просили відмовити у їх задоволенні.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотаннями представників сторін, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На підставі наказу ГУ ДСНС України у Київській області від 23.11.2017 №799 «Про проведення перевірки» (т. 1 а.с. 17-18) його посадовими особами проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання - відповідачем, вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки стосовно об'єкту «Супермаркет «Білла» на вул. Петропавлівська, 2 в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району, за результатами якої складено акт №36 (т. 1 а.с. 20-27), яким зафіксовані порушення вимог законодавства у кількості 94 позицій (т. 1 а.с. 22 на звороті та 23-26).
На підставі вказаного акту перевірки, 21.12.2017 позивачем складено припис №3 (т. 1 а.с. 28-32) про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким вимагалось від відповідача вжити заходів щодо усунення вказаних порушень.
В подальшому, 19-20.04.2018 ГУ ДСНС у Київській області, на підставі наказу від 16.04.2018 №73, проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання - відповідачем, вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки стосовно об'єкту «Супермаркет «Білла» по вул. Петропавлівська, 2 в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району, за результатами якої складено акт №7 (т. 1 а.с. 114-120), яким зафіксовано менший ряд порушень вимог законодавства - 45, внаслідок їх усунення відповідачем, що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи (т. 1 а.с. 121-130).
21-22.06.2018 Києво-Святошинським районним відділом ГУ ДСНС у Київській області, на підставі заяви відповідача від 07.05.2018 №643 (т. 1 а.с. 113) та наказу позивача від 07.06.2018 №598 (т. 1 а.с. 142), проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання - відповідачем, вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки стосовно об'єкту «Супермаркет «Білла» на вул. Петропавлівська, 2 в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району, за результатами якої складено акт №231 (т. 1 а.с. 144-150), яким зафіксовано менший ряд порушень вимог законодавства - 25.
Також з матеріалів справи вбачається, що 01.11.2018 ГУ ДСНС у Київській області, на підставі наказу від 26.10.2018 №1103, проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання - відповідачем, вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки стосовно об'єкту «Супермаркет «Білла» на вул. Петропавлівська, 2 в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району в частині виконання порушень, вказаних в акті перевірки Києво-Святошинського районного відділу ГУ ДСНС у Київській області від 21.06.2018 №231, за результатами якої складено акт №46 (т. 1 а.с. 158-150), яким зафіксовано менший ряд порушень вимог законодавства - 10.
03-04.12.2018 Києво-Святошинським районним відділом ГУ ДСНС у Київській області, на підставі заяви відповідача від 08.11.2018 №1656 (т. 1 а.с. 161) та наказу позивача від 29.11.2018 №1213 (т. 1 а.с. 173), проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання - відповідачем, вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки стосовно об'єкту «Супермаркет «Білла» на вул. Петропавлівська, 2 в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району, за результатами якої складено акт №342 (т. 1 а.с. 175-180), яким зафіксовано менший ряд порушень вимог законодавства - 9.
З матеріалів справи вбачається, що 28-29.01.2019 ГУ ДСНС у Київській області, на підставі заяви відповідача від 28.12.2018 (т. 1 а.с. 188) та наказу позивача від 16.01.2019 №36 (т. 1 а.с. 189-190), проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання - відповідачем, вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки стосовно об'єкту «Супермаркет «Білла» на вул. Петропавлівська, 2 в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району в частині виконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, вказаних в акті перевірки Києво-Святошинського районного відділу ГУ ДСНС у Київській області від 04.12.2018 №342, за результатами якої складено акт №7 (т. 1 а.с. 192-203), яким зафіксовано ряд порушень вимог законодавства у кількості 5 позицій, а саме:
зовнішні двері сходової клітки типу СК1 влаштовані шириною менше ширини сходових маршів, що є порушенням пункту 2.23 розділу III, пункту 22 розділу ІI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), пункту 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016;
будівлю супермаркету розміщено в охоронній зоні повітряної лінії електропередачі, що є порушенням таблиці 2.5.32, пункту 2.5.175 ПУЕ;
прилади приймально-контрольні пожежні систем протипожежного захисту не поєднані в ієрархічну систему, що є порушенням пункту 1.2 розділу V ППБУ, пункту 7.2.29 ДБН В.2.5-56:2014;
допускається заміна ручних пожежних сповіщувачів системи пожежної сигналізації на ручні пожежні сповіщувачі іншого типу, що є порушенням пункту 1.2 розділу V ППБУ, пункту Ж.7.1.2 ДБН В.2.5-56:2014, пункту 6.4.5 ДСТУ-Н CEN/TS 54-14:2009;
не розроблено та не впроваджено на об'єкті вимоги розділу «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (ІТЗ ЦЗ)», що є порушенням пункту 1.9 ДБН В.1.2-4-2006, постанови Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 №6, пункту 4.2 ДСТУ Б А.2.2-7:2010.
Отже, з викладеного вбачається, та не заперечується сторонами, що відповідачем з 94 порушень усунуто 89, тобто залишились 5 порушень, вказаних у акті від 28.01.2019 №7, з огляду на що дослідженню для вирішення наявності чи відсутності необхідності у застосуванні заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень відповідача за вказаною адресою підлягають саме вказані порушення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Водночас, відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що зупинення експлуатації приміщень є заходом, який застосовується за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Поряд з цим, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18).
Отже, щодо першого порушення - зовнішні двері сходової клітки типу СК1 влаштовані шириною менше ширини сходових маршів, то суд зазначає наступне
Згідно з пунктом 2.23 розділу III ППБУ забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.
Відповідно до пункту 22 розділу II ППБУ під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта.
Пунктом 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» передбачено, що висота та ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) для будинків різного призначення встановлюється відповідними НД. При цьому висота цих виходів повинна бути не менша за 2,0 м, а ширина - 0,8 м. У разі влаштування на шляхах евакуації двостулкових дверей ширина у просвіті одного з полотен повинна бути не менша ніж 0,8 м, крім випадків, обумовлених у НД. Ширина зовнішніх дверей сходових кліток і дверей, що ведуть зі сходових кліток до вестибюля, а також з вестибюля назовні, повинна бути не менша за нормовану (розрахункову) ширину сходових маршів, але не менша за ширину маршів, встановлену в 7.3.13 цих Норм.
Водночас, згідно з пунктом 1.2 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» ці Норми застосовують під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації.
З огляду на те, що ДБН В.1.1-7:2016 підлягає застосуванню під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації, в той час як позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачем зовнішні двері сходової клітки влаштовані на будь-якій з наведених стадій та у момент дії вказаних ДБН, суд вважає помилковим твердження позивача про порушення відповідачем вказаних ДБН.
Те саме стосується названих порушень ППБУ, адже позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що відповідачем зменшено зовнішні двері сходової клітки та, відповідно, знижено рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта.
Крім того, за змістом статті 1 Закону України «Про будівельні норми» будівельні норми - затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури; нормування у будівництві - діяльність з розроблення та затвердження будівельних норм для обов'язкового застосування у сфері будівництва, містобудування та архітектури з метою формування безпечного середовища для життя і здоров'я людини; державні будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури; галузеві будівельні норми - нормативний акт, затверджений міністерством в межах своїх повноважень у разі відсутності державних будівельних норм або необхідності встановлення вимог до будівництва окремих видів споруд, що конкретизують вимоги державних будівельних норм.
Частинами першою та п'ятою статті 11 вказаного Закону встановлено, що застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Міжнародні, регіональні та національні (державні) будівельні норми, правила, стандарти інших держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання державних будівельних норм здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Як встановлено судом, відповідач не відноситься до переліку суб'єктів господарювання, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечує виготовлення продукції будівельного призначення.
Разом з тим, державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання державних будівельних норм здійснює не центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Більше того, як встановлено судом в судовому засіданні з пояснень представників сторін, різниця в ширині зовнішніх дверей сходової клітки типу СК1 та сходових маршів становить 10 см, що за висновком суду не є порушенням, що створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Стосовно другого порушення - будівлю супермаркету розміщено в охоронній зоні повітряної лінії електропередачі, то суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, будівлю супермаркету за адресою: вул. Петропавлівська, 2 в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району, прийнято державною технічною комісією в експлуатацію, як закінчений будівництвом об'єкт 21.06.2000 (т. 1 а.с. 72-73), до складу якої також входив представник органів Державного пожежного контролю.
При цьому, листом від 29.02.2000 №5/01-410 АЕК «Київенерго» повідомлено відповідача про надання ТУ на розміщення об'єктів в охоронній зоні ПЛ-110кВ за певних умов (т. 1 а.с. 225).
Одночасно, за результатами розгляду листа відповідача від 24.01.2019 (т. 1 а.с. 226), ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» листом від 13.02.2019 № 01/2/11/6-859 (т. 1 а.с. 227) повідомлено відповідачу, що персоналом з виїздом на місце проведено перевірку виконання заходів зазначених в ТУ на розміщення об'єктів в охоронній зоні ПЛ-110кВ, за наслідками якої встановлено, що ТУ виконані у повному обсязі, зауважень немає.
Разом з тим, у вказаних актах перевірки, зокрема, від 01.11.2018 №46, від 03.12.2018 №342, від 28.01.2019 №7, позивач та його районний відділ посилаються на порушення відповідачем таблиці 2.5.32, пункту 2.5.175 ПУЕ, проте у таких актах у Переліку нормативно-правових актів та нормативних документів, відповідно до яких складено перелік питань щодо проведення перевірки такий акт як ПУЕ не значиться, що дає підстави для висновку, що позивач проводив перевірки за межами вказаного переліку.
В свою чергу, загальновідомим є те, що ПУЕ є абревіатурою правил улаштування електроустановок, натомість позивач не тільки не зазначає ці правила у названому переліку, а і не вказує в якій редакції їх застосовує.
Судом встановлено, що чинною редакцією на момент проведення перевірки відповідача є Правила улаштування електроустановок, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.07.2017 №476, в яких дійсно міститься таблиця 2.5.32, в якій визначено відстань від проводів до межі зон і споруд.
Відповідно до пункту 2.5.175 вказаних Правил під час вибору трас ПЛ слід мати на увазі та неухильно дотримуватися обмежень щодо знаходження в охоронних зонах ПЛ будівель і споруд, визначених законом України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» та Правилами охорони електричних мереж. Якщо відстань до об'єкта в ОЗ є менше, ніж передбачено табл. 2.5.32, або об'єкт розташовано безпосередньо під проводами ПЛ, то вертикальні габарити між проводами і об'єктом повинні бути не менше, ніж визначені в табл. 2.5.33. Крім того. має бути виконано додаткові умови, визначені в 2.5.174. Допускається, як виняток, на ділянках траси ПЛ напругою 6 - 20 кВ, які проходять у стиснених умовах, відстань по горизонталі від крайніх проводів ПЛ за найбільшого їхнього відхилення до найближчих частин житлових, громадських і садових будинків, які виступають, приймати не менше ніж 2 м за умови застосування на таких ділянках ПЛЗ (2.5.2).
При цьому, згідно з пунктом 1.1.1 таких Правил вони є обов'язковими для застосування під час проектування нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення або капітального ремонту електроустановок. Нові положення Правил не є обов'язковими для застосування в діючих електроустановках, улаштованих за Правилами, чинними на час створення електроустановок.
Доказів того, що електроустановки в охоронній зоні ПЛ-110кВ створені у період чинності вказаних Правил позивачем суду не надано, в той час як з наведеного листа вбачається, що ТУ на розміщення об'єктів в охоронній зоні ПЛ-110кВ виконані у повному обсязі, зауважень немає.
Відтак, суд вважає, що позивач не довів наявність реальної загрози життю та здоров'ю людей в межах цього пункту.
Щодо третього та четвертого порушень - прилади приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту не поєднані в ієрархічну систему і допускається заміна ручних пожежних сповіщувачів системи пожежної сигналізації на ручні пожежні сповіщувачі іншого типу, то суд виходить з такого.
Згідно з пунктм 1.2 розділу V ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Відповідно до пункту 7.2.29 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» не допускається передбачати в проектах для контролювання одного об'єкта більш ніж одного ППКП системи пожежної сигналізації, окрім як при застосуванні ієрархічних систем згідно з ДСТУ-Н CEN/TS 54-14.
Пунктом Ж.7.1.2 зазначеного ДБН передбачено, що забороняється встановлювати замість непрацездатних сповіщувачів сповіщувачі іншого типу або принципу дії, а також замикати шлейф у місці встановлення непрацездатного сповіщувача.
Як встановлено судом, що не заперечується позивачем, прилади приймально-контрольні пожежні систем протипожежного захисту знаходяться в робочому стані, так само як і сповіщувачі системи пожежної сигналізації, які не потребують змін або покращень.
При цьому, будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження того, що такі порушення створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а також аргументів та доводів з приводу того, яким саме чином, за умови їх працездатності, це може впливати на безпеку людей, позивачем суду не надано та не наведено.
Стосовно п'ятого і останнього порушення - не розроблено та не впроваджено на об'єкті вимоги розділу «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (ІТЗ ЦЗ)», то суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 1.9 ДБН В.1.2-4-2006 «Система надійності та безпеки в будівництві. Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)» інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони), викладені у цих Нормах, повинні передбачатись: при розробленні схем планування територій Автономної Республіки Крим, областей, районів; при розробленні проектів планування і забудови міських і сільських поселень (генеральних планів, проектів детального планування, проектів забудови території мікрорайонів, кварталів, містобудівних комплексів або груп громадських будівель і споруд); при розробленні проектів планування промислових зон (районів) міст; при розробленні містобудівного обґрунтування розташування об'єкта; при розробленні проектно-кошторисної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення підприємств, будівель та споруд. Проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) на діючих (закінчених будівництвом) підприємствах також здійснюється у відповідності з вимогами цих Норм. Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) розробляються і включаються у відповідні види містобудівної та проектної документації і зводяться у систематизованому вигляді з необхідними обґрунтуваннями в окремому розділі (томі, книзі), а також можуть вико нуватись окремим проектом.
Поряд з цим, згідно з преамбулою до ДБН В.1.2-4-2006 ці норми обов'язкові для застосування органами державного управління, замовниками (інвесторами), проектувальниками, іншими юридичними і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності у галузі будівництва незалежно від форм власності та господарювання.
Пунктом 4.2 ДСТУ Б А.2.2-7:2010 «Проектування. Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об'єктів» регламентовано, що проектні рішення щодо ІТЗ ЦЗ (ЦО) оформлюються у вигляді окремого розділу. При цьому проектною організацією за погодженням із замовником у залежності від категорії складності об'єкта визначається кількість стадій проектування розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) та його склад і зміст в остаточній проектній документації.
Згідно з пунктом 1.2 ДСТУ Б А.2.2-7:2010 цей стандарт призначений для застосування органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, замовниками (інвесторами) будівництва, проектувальниками у якості керівного документа при складанні завдання на проектування ІТЗ ЦЗ (ЦО), їх розроблення як самостійного розділу проектної документації будівництва (реконструкції, технічного переоснащення) об'єктів.
Позивачем, в контексті наведених норм, не доведено суду того, що вказані положення розповсюджуються на відповідача та мають ним виконуватись, з урахуванням у тому числі тих обставин, що, як вже встановлено судом, будівлю супермаркету за названою адресою прийнято в експлуатацію, як закінчений будівництвом об'єкт 21.06.2000, натомість вказані норми прийнято у 2006 та 2010 роках.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 №6 затвердженого Перелік об'єктів, що належать суб'єктам господарювання, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту.
Натомість, згадані акти перевірки не містять конкретних положень постанови Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 №6, які порушено відповідачем.
Так само, будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження того, що не розроблення та не впровадження на об'єкті вимог розділу «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (ІТЗ ЦЗ)» створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, позивачем суду не надано.
Таким чином, підсумовуючи викладене, слід зазначити, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень відповідача (супермаркету) за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 2, є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Передумовою звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування є встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Проте, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в супермаркеті відповідача створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей та, відповідно, не доведено вказаних обставин.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, зважаючи на принцип пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи, суд доходить висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 КАС України, суд зазначає, що відповідно до частини другої цієї статті при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки такі заходи в ході розгляду даної справи не вживалися та ГУ ДСНС у Київській області в задоволенні позову відмовлено, о судовий збір на їх користь стягненню з відповідача не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 255 КАС України,
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Білла-України» про застосування заходів реагування, - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (місцезнаходження юридичної особи: 04071, місто Київ, вулиця Межигірська, будинок 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 38537963).
Відповідач - Підприємство з 100% іноземними інвестиціями «Білла-України» (місцезнаходження юридичної особи: 02140, місто Київ, вулиця Гришка, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 25288083).
Суддя О.М. Чудак