ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 липня 2019 року м. Київ № 640/12870/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши, до моменту відкриття провадження у справі, у порядку письмового провадження заяву № 1/4-804/1 від 12.07.2019 «Про забезпечення адміністративного позову» начальника Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Полянського Ю.О. у адміністративній справі за позовом № 1/4-803/1 від 12.07.2019
Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків
до Головного управління Держпраці у Київській області
про визнання протиправною та скасування постанови,
Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків (надалі - позивач або Інспекція) (адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 104, ідентифікаційний код - 25958804) подала на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Головного управління Держпраці у Київській області (надалі - відповідач або ГУ Держпраці у Київській області) (адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10, ідентифікаційний код - 39794214), у якому просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ409/57/НП/АВ/СДТД/ФС-203 від 19.03.2019.
Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що оскаржувана постанова винесена з грубим порушенням норм діючого законодавства, не відповідає фактичним обставинам та не підтверджується належними доказами.
Разом з позовом з представником Інспекції (по ухвалі альтернативно - Заявник) подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення з Інспекції на підставі постанови про накладення штрафу уповноваженими особами № КВ409/57/НП/АВ/СДТД/ФС-203 від 19.03.2019, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за відповідним позовом.
В обґрунтування заяви позивачем відмічено, що державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження на підставі постанови № КВ409/57/НП/АВ/СДТД/ФС-203 від 19.03.2019. Примусове стягнення коштів або арешт фінансових рахунків позивача з боку Відділу виконавчої служби призведе до блокування діяльності Інспекції, перешкодивши у виплаті заробітної плати працівникам, зважаючи на суттєвий розмір суми фінансових санкцій, застосованих спірною постановою відповідача. На даний час на поточних рахунках Інспекції невелика кількість грошових коштів, що ще раз підтверджує про суттєво великий розмір штрафу, який було накладено ГУ Держпраці у Київській області постановою, яку позивач не визнає та оскаржує в судовому порядку. Крім цього, Інспекція є соціально значущою державною установою, яка здійснює діяльність у сфері проведення навчання, атестації, щодо моряків відповідно до вимог міжнародних конвенцій, в тому числі з питань безпеки мореплавства. Наведене свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заяву про забезпечення позову внесено до системи автоматизованого розподілу та передано судді Пащенку К.С.
Вирішуючи по суті подану заяву, проаналізувавши наведені в ній обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд зазначає про наступне.
У відповідності до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (по ухвалі скорочено - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень;
4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Як слідує із позовної заяви, публічно-правовий спір між сторонами існує, за переконанням Заявника, за обставин прийняття спірної постанови з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим наявні підстави для її скасування.
Суд відмічає, що викладені в позові обставини і правова оцінка питань протиправності оскаржуваної постанови, підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.
Приймаючи до уваги наведене, суд звертає увагу, що на стадії вирішення питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом не може бути надана правова оцінка неправомірності відповідної постанови, оскільки такі обставини можуть бути встановлені лише в ході судового розгляду справи по суті, за окресленим вище предметом позову.
Окремо, варто наголосити, що на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності означеного вище рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В силу ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з наведеного, з огляду на те, що Заявником у заяві не зазначено, в контексті ст. 150 КАС України, обставин, що можуть слугувати підставами для вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи, що станом на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності оспорюваної постанови, з урахуванням того, що до поданої заяви не надано відповідних достатніх та беззаперечних доказів, а судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даного судового рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам Інспекції до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача, суд вважає, що заява є необґрунтованою, а тому відсутніми є підстави для її задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви № 1/4-804/1 від 12.07.2019 «Про забезпечення адміністративного позову» начальника Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Полянського Ю.О. у адміністративній справі за позовом № 1/4-803/1 від 12.07.2019.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, може бути оскаржено.
Суддя К.С. Пащенко