09 липня 2019 р.Справа № 480/112/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
представника позивача Кіріченка Р.М.
представника відповідача та третьої особи Ткаченко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Індичка" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Шевченко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 25.03.19 року по справі № 480/112/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індичка"
до Державної служби України з безпеки на транспорті третя особа Управління Укртрансбезпеки у Сумській області
про визнання протиправними та скасування припису та постанови,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Індичка», звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа Управління Укртрансбезпеки у Сумській області, в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт №0180703 від 29.10.2018;
- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №036895 від 04.01.2019.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що оскаржувані припис та постанова винесені з порушенням норм чинного законодавства. Стверджує, що під час перевірки водій ТОВ «Індичка» надав для перевірки всі необхідні документи, визначені ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Стосовно вимог про надання роздруківки роботи тахографа вважає, що норми Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385, поширюються виключно на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). У той же час ТОВ «Індичка» при здійснення перевезення вантажу, як 11.09.2018 так і 06.11.2018 не проводило діяльність у сфері надання послуг з перевезення вантажів та/або пасажирів та не використовувало автотранспортний засіб для надання послуг з перевезення вантажів, а здійснювало внутрішнє перевезення власного вантажу на власному транспортному засобі, у зв'язку з чим вимоги, передбачені зазначеною Інструкцією, а також Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення на ТОВ «Індичка» під час здійснення перевезення вантажу 11.09.2018 та 06.11.2018 не розповсюджувались, а вимоги відповідача щодо витребування у водія тахокарти, особистої картки водія чи бланк підтвердження діяльності водія, є безпідставними.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від у задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Індичка" до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - управління Укртрансбезпеки у Сумській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови - відмовлено у повному обсязі.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача та третьої особи, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач зареєстрований як юридична особа, що вбачається з копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.22).
11.09.2018 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області була проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої був складений акт №098465 (а.с.10).
В ході вказаної перевірки встановлено надання послуг з перевезення вантажу згідно товарно-транспортної накладної (далі - ТТН), транспортним засобом марки Mersedes, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Індичка», який обладнано цифровим тахографом, без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: роздруківки роботи тахографа з 14.08.2018 по 11.09.2018, водій ОСОБА_1 не використовував особисту картку водія, передбачену п.3.3 Інструкції №385 або бланку підтвердження діяльності водія (а.с.10).
29.10.2018 за результатами розгляду справи про порушення, встановленого на підставі акта від 11.09.2018 №098465 (а.с.10), посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Сумській області був складений припис №0180703 (а.с.11) та запропоновано позивачу вжити заходів для усунення виявлених порушень у строк до 05.11.2018.
02.11.2018 позивач подав до Управління Укртрансбезпеки у Сумській області лист від 01.11.2018 №521 на припис від 29.10.2018 №0180703, відповідно до якого повідомив, що вимоги Інструкції №385 на ТОВ «Індичку» не розповсюджуються, а перевезення здійснюються у відповідності до Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.12).
06.11.2018 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області була проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої був складений відповідний акт №141102 (а.с.13).
Відповідно до даного акту посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області 06.11.2018 була проведена перевірка транспортного засобу марки Mersedes-Benz Atego 918, номерний знак НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , який належить ТОВ «Індичка». За результатами перевірки виявлено, що на порушення вимог Інструкції №385, у водія, транспортний засіб якого обладнано тахографом, не оформлена тахокарта за 06.11.2018, або, на порушення Положення про робочий час і відпочинку водіїв, не оформлено індивідуальної контрольної книжки водія.
18.12.2018 позивач подав до Управління Укртрансбезпеки у Сумській області лист щодо акту від 06.11.2018 №141102, відповідно до якого зазначив, що під час здійснення перевезення 06.11.2018 підприємством не порушено вимоги транспортного законодавства, внаслідок чого відсутні правові підстави для застосування адміністративно-господарських штрафів до підприємства за актом від 06.11.2018 №141102 (а.с.14).
04.01.2019 посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Сумській області за допущення порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.13, ч.1, ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - не виконання припису №0180703 від 29.10.2018, була прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №036895 у розмірі 680,00грн. (а.с.15).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що управління Укртрансбезпеки у Сумській області при складенні припису щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 29.10.2018 та винесенні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.01.2019 діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, його дії відповідають критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволенню позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України та іншими Законами України.
На підставі частини 1 статті 5 Закону № 2344-ІІІ, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Приписами статті 6 зазначеного Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі Порядок - № 1567).
Згідно із зазначеним Порядком № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:
наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт»;
додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);
відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
оснащення таксі справним таксометром;
відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;
виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення визначені ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
За змістом частини 2 статті 49 Закону №2344-III встановлено, що водій транспортного засобу, зокрема, зобов'язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
З наведеною нормою кореспондується і стаття 18 Закону №2344-III, якою передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники, зокрема, зобов'язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (надалі - Положення), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Згідно пункту 1.3. Положення вимоги Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
На підставі пункту 6.1. Положення автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
При цьому, згідно із пунктом 6.3. Положення водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (форма книжки встановлена Додатком 3 до Положення).
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція).
Пунктом 3.3. Інструкції встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
За правилами пункту 3.5. Інструкції перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий).
Згідно пункту 3.6. Інструкції перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:
- правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);
- наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;
- дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;
- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;
- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;
- строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 вересня 2010 року за № 811/18106 (далі Положення - № 340).
Згідно з пунктом 1.1 це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) , Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух".
Пункт 1.2. Положення № 340 визначає, що воно встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Пункт 1.3. встановлює вимоги Положення № 340, які поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Відповідно до пункту 7.1. Положення № 340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.
Пунктом 7.2. визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.
При цьому, порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), визначається Інструкцією №385, за приписами п.3.3 якої водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, серед іншого: повинен використовувати тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом та мати протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу та відповідно - заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Додатково в статті 12-біс та в Додатку 3 ЄУТР, до якої відсилає п.3.3 Інструкції №385, відмічено, що у відповідності до ст.12-біс Угоди автомобільні перевізники можуть використовувати, з метою сприяння проведенню перевірки на дорозі, серед іншого, бланк підтвердження діяльності водія, який застосовується, зокрема, у випадках, коли водій хворів чи перебував у щорічній відпустці.
Отже, колегія суддів аналізуючи наведене зазначає, що у випадку, коли, транспортний засіб обладнаний тахографом, водій такого транспортного засобу, з урахуванням вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 61.1. Положення про робочий час і відпочинку водіїв, п.3.3. Інструкції №385, повинен, зокрема, мати при собі: 1) заповнені тахокартки у кількості, що передбачена ЄУТР або 2) роздруківку даних роботи тахографа чи особисту картку водія.
З матеріалів справи, зокрема з акта перевірки (а.с.10) вбачається, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, та який належить ТОВ «Індичка», 11.09.2018, на порушення п.3.3 Інструкції №385, не мав при собі роздруківку даних роботи тахографа чи особисту картку водія.
Відповідно до п. 31 Порядку здійснення державного контролю №1567 за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт.
Припис підлягає обов'язковому виконанню в зазначений у ньому строк. Про виконання припису уповноважена особа суб'єкта господарювання повинна письмово повідомити керівникові органу державного контролю.
Таким чином, аналізуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що припис відповідає вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а водієм ТОВ «Індичка» не було дотримано виконання вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.61.1. Положення про робочий час і відпочинку водіїв, п.3.3. Інструкції №385.
Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», крім іншого, визначено відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Так, за невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз.13 ч.1 ст. 60).
З матеріалів справи вбачається, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, та який належить ТОВ «Індичка», 06.11.2018, на порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.61.1. Положення про робочий час і відпочинку водіїв, п.3.3. Інструкції №385, не мав, зокрема, при собі заповнені тахокартки у кількості, що передбачена ЄУТР, що свідчить про невиконання позивачем вимог припису відповідача від 29.10.2018 №0180703.
Таким чином, враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята у відповідності до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», та також відповідає вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо доводів позивача стосовно того, що ТОВ «Індичка» не використовувались транспортні засоби у сфері надання послуг з перевезення вантажів, норми Інструкції №385, які вимагають надання вказаних документів, не розповсюджуються на ТОВ «Індичка», оскільки згідно п.п.1.2, 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів та ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі), колегія суддів зазначає наступне.
Як було вже зазначено, приписами п. 6.1 Положення про робочий час і відпочинку водіїв вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на транспортному засобі для показу та реєстрації інформації про рух транспортний засіб (п.1.5 Положення про робочий час і відпочинку водіїв).
При цьому, в п.6.3 Положення про робочий час і відпочинку водіїв відмічено, що якщо такого тахографу нема, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія, в якій відображаються, зокрема: маршрут руху, показник одометра (початковий, кінцевий, загальний пробіг), початок робочої зміни (год., хв.), тривалість перерви між періодами керування за зміну (год., хв.) (початок перерви між періодами керування та кінець такої перерви), кінець робочої зміни (год., хв.), тривалість (год., хв.) (змінного періоду керування, міжзмінного відпочинку).
Таким чином, в Положенні про робочий час і відпочинку водіїв фактично визначено два способи відображення інформації про рух транспортного засобу з метою перевірки робочого часу і відпочинку водія - тахограф та індивідуальна контрольна книжка (у разі відсутності діючого та повіреного тахографу). Відсутність такої книжки чи не забезпечення порядку ведення тахографу унеможливлює проведення перевірки робочого часу і відпочинку водія.
Відтак, у випадку, коли транспортний засіб обладнаний тахографом, такий тахограф у відповідності до п. 6.1 цього Положення, повинен бути діючим та повіреним, щоб забезпечити можливість перевірки робочого часу і відпочинку водія. При цьому, оскільки особливості порядку використання тахографу в Положенні про робочий час і відпочинку водіїв не міститься, на переконання суду, застосуванню в цьому випадку підлягають норми Інструкції №385, саме яка і визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання тахографів, забезпечення обладнання якими, та саме повіреними та діючими, покладено згідно п.6.1 Положення про робочий час і відпочинку водіїв, на відповідача.
З метою дотримання порядку ведення та забезпечення виконання п.6.1 Положення про робочий час і відпочинку водіїв, щодо наявності діючого тахографу, з метою проведення перевірки робочого часу і відпочинку водія, водій ТОВ «Індичка» повинен був мати документи, визначені Інструкцією №385.
Вказане узгоджується з нормами ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що визначають обов'язок водіїв, які здійснюються внутрішні перевезення вантажів, мати «інші документи, передбачені законодавством». В свою чергу, положення п.3.3 Інструкції №385 мають відсилочну норму до ЄУТР, тому, на переконання суду, в контексті застосування даної норми, підлягають застосуванню і норми ЄУТР.
Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає доводи позивача про те, що ТОВ «Індичка» не використовувались транспортні засоби у сфері надання послуг з перевезення вантажів, отже норми Інструкції №385, які вимагають надання вказаних документів, не розповсюджуються на ТОВ «Індичка» безпідставними.
Посилання представника позивача на те, що акти перевірки та припис містять розбіжності, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідно до п.п.25,26,31 Порядок здійснення державного контролю №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. За результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт.
Отже, під час розгляду справи про порушення, посадовою особою, яка розглядала справу, після надання пояснень представником позивача та з'ясування дійсних обставин порушення, було правомірно у приписі зазначено, що порушення здійснення саме під час здійснення перевезення вантажу для власних потреб.
Таким чином, системний аналіз вказаних вище норм, свідчить про те, що перевізник, незалежно від того, чи здійснює він перевезення вантажу для власних потреб чи надає послуги з перевезення вантажу, у разі обладнання транспортного засобу тахографом, повинен дотримуватись норм, що визначають порядок використання такого тахографу.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що управління Укртрансбезпеки у Сумській області при складенні припису щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 29.10.2018 та винесенні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.01.2019 діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, його дії відповідають критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволенню позову.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року по справі № 480/112/19 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Індичка" залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року по справі № 480/112/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 18.07.2019 року