17 липня 2019 року справа №0540/8596/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Казначеєва Е.Г.
Сіваченка І.В.
при секретарі судового засідання Кобець О.А.,
за участю сторін по справі:
позивач: не з'явився
відповідач: Кравченко О.С. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя - Логойда Т.В.) від 16 жовтня 2018 року (повний текст складено 16 жовтня 2018 року у м.Слов'янськ) по справі №0540/8596/18-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0013574512 від 28.08.2018 року відповідно до акту №1154/05-99-45-12/2941524459 від 18.08.2018 року про результати камеральної перевірки особового рахунку платника щодо сплати податку на доходи фізичних осіб за 2014-2016 роки.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0013574512 від 28.08.2018 року в частині штрафних (фінансових) санкцій на суму 3 862,21 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач зазначив, що ним правомірно було прийнято спірне рішення, оскільки під час проведення камеральної перевірки було встановлено порушення позивачем строку сплати податку на доходи фізичних осіб згідно за поданими податковими деклараціями про майновий стан і доходи за 2013 рік від 05.03.2014 року №9091191751, за 2014 рік від 27.04.2015 року №1500000624, за 2015 рік від 04.05.2016 року №1600000755. Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи про те, що строк давності застосування штрафних санкцій має починатися з дати сплати податкових зобов'язань, оскільки вони суперечать приписам ст.102 ПК України
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що позивач є особою, яка проводить незалежну професійну діяльність - займається приватною нотаріальною діяльністю. Як платник податків перебуває на обліку у Покровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецької області (яка є правонаступником Красноармійської об'єднаної державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецької області). Протягом спірного періоду також перебував на обліку в Ясинуватській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецької області.
Позивач за 2013 рік задекларував податок на доходи фізичних осіб в сумі 15435,61 грн. (граничний строк сплати 31.07.2014 року). Однак вказана сума 11.07.2014 року була помилково сплачена на р/р 33211800700014 із помилковим зазначенням коду платежу 11010100 замість правильного коду 11010500 (податок на доходи фізичних осіб).
У зв'язку з наведеним в інтегрованій картці платника податків з податку на доходи фізичних осіб обліковувався податковий борг на вказану суму.
Ясинуватською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецької області позивачу надіслано податкову вимогу від 09.09.2015 року № 9-23 про сплату боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 16826,95 грн. (КЕКД 11010500), з них сума податкового боргу 15435,61 грн., пеня - 1391,34 грн.
Про наявність податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 16826,95 грн. позивача також було повідомлено листом Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 09.09.2015 року №273/10/05-28-23.
Позивач 23.10.2015 року звернувся до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецької області із заявою про перерахування помилково сплаченої суми податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік в сумі 15 435,61 грн. на розрахунковий рахунок з належним кодом платежу 11010500.
17.11.2015 року вказаним податковим органом до відповідного органу казначейства надано висновок № 947 щодо перерахування суми податку відповідно до заяви позивача.
30.11.2015 року Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області повідомило податковий орган, що Управління Державної казначейської служби України у м. Ясинувата не працює, рішення щодо призупинення його функцій не прийнято, а тому Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області не має правових підстав та технічної можливості здійснити операції з повернення коштів за висновками податкових органів. У зв'язку з наведеним висновок податкового органу було повернуто (лист від 30.11.2015 року № 06-08/9002).
04.02.2016 року позивач повторно звернувся до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецької області з аналогічною заявою - про перерахування помилково сплаченої суми податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік в сумі 15435,61 грн. на розрахунковий рахунок з належним кодом платежу 11010500.
11.02.2016 року вказаним податковим органом на адресу Красноармійської об'єднаної державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецької області надано лист №379/8/05-28-20 про необхідність сформування щодо позивача нового висновку на повернення помилково сплачених сум податку на доходи фізичних осіб на підставі його заяви від 04.02.2016 року.
24.02.2016 року Ясинуватською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецької області до відповідного органу казначейства надано висновок №167 щодо перерахування суми податку відповідно до заяви позивача.
02.03.2016 року помилково сплачені позивачем кошти в сумі 15435,61 грн. були перераховані в рахунок сплати податку на доходи фізичних осіб, у звязку з чим в інтегрованій картці платника податків було зменшено суму податкового боргу на вказану суму.
За наступні роки (після 2013 року) позивач сплачував податок на доходи фізичних осіб платіжними дорученнями із зазначенням призначення платежу:
за 2014 рік: задекларовано 3875,44 грн., граничний строк сплати 31.07.2015 року, фактично сплачено 31.07.2015 року у вказаній сумі;
за 2015 рік: задекларовано 9087,43 грн., граничний строк сплати 31.07.2016 року, фактично сплачено 27.07.2016 року в сумі 9087,43 грн.
Також сплатив податковий борг з вказаного податку: 25.11.2016 року в сумі 5973,29 грн. та 29.11.2016 року в сумі 80 грн.
Контролюючий орган зараховував ці кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
У серпні 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну (електронну) перевірку особового рахунку позивача щодо сплати податку на доходи фізичних осіб за 2014 - 2016 роки, за результатами якої складено акт від 18.08.2018 року №1154/05-99-45-12/2941524459, яким встановлено порушення строку сплати податку на доходи фізичних осіб згідно з поданими податковими деклараціями про майновий стан і доходи за 2013 рік від 05.03.2014 року №9091191751, за 2014 рік від 27.04.2015 року №1500000624, за 2015 рік від 04.05.2016 року №1600000755 відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме:
за 2013 рік: граничний строк сплати 31.07.2014 року, фактично сплачено 31.07.2015 року (сплачена сума 3875,45 грн.) із затримкою в 365 днів та 02.03.2016 року (сплачена сума 11560,15 грн.) із затримкою в 580 днів;
за 2014 рік: граничний строк сплати 31.07.2015 року, фактично сплачено 02.03.2016 року (сплачена сума 2484,10 грн.) із затримкою в 215 днів та 27.07.2016 року (сплачена сума 1391,35 грн.) із затримкою в 362 днів;
за 2015 рік: граничний строк сплати 31.07.2016 року, фактично сплачено 28.11.2016 року (сплачена сума 5973,30 грн.) із затримкою в 120 днів.
На підставі наведеного акту відповідачем відповідно до ст..126 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 28.08.2018 року №0013574512, яким за затримку сплати /за несплату (неперерахування) фізичною особою грошового зобов'язання в сумі 25284,35 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500), зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу в сумі 5056,87 грн. (у розмірі 20%).
Відповідно до розрахунку штрафних санкцій до вказаного податкового повідомлення-рішення загальна сума штрафних (фінансових) санкцій 5056,87 грн. складається з сум штрафних (фінансових) санкцій: за 2013 рік (граничний строк сплати 31.07.2014 року, фактично сплачено 31.07.2015 року) 775,09 грн.; за 2013 рік (граничний строк сплати 31.07.2014 року, фактично сплачено 02.03.2016 року) 2312,03 грн.; за 2014 рік (граничний строк сплати 31.07.2015 року, фактично сплачено 02.03.2016 року) 496,82 грн.; за 2014 рік (граничний строк сплати 31.07.2015 року, фактично сплачено 27.07.2016 року) 278,27 грн.; за 2015 рік (граничний строк сплати 31.07.2016 року, фактично сплачено 28.11.2016 року) 1194,66 грн.;
Наведені обставини сторонами не оспорюються. Спірне податкове повідомлення рішення було скасовано судом в частині штрафних (фінансових) санкцій на суму 3 862,21 грн. Позивачем апеляційна скарга не подавалась, а тому за приписами ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За приписами п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п.п. 178.4, 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.
Згідно з п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи(податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
За приписами пп.49.18.4 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбаченихрозділом IVцього Кодексу.
У відповідності до вимог п. 179.7 ст. 179 вказаного Кодексу фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Пунктом 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102цього Кодексу.
За приписами п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації,звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Як встановлено судом, позивач не подавав уточнюючих податкових декларацій, грошові зобов'язання контролюючим органом не нараховувалися (ст. 54 вказаного Кодексу), а тому колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, проводячи камеральну перевірку позивача у серпні 2018 року, не мав права проводити таку перевірку за 2013 та 2014 роки, тобто за період, який не підпадав під дію вказаних норм Кодексу, чим вийшов за межі наданих повноважень.
Вказані порушення призвели до неправомірного накладення на позивача штрафу щодо вказаних періодів, а тому судом першої інстанції правомірно скасовано податкове повідомлення-рішення в частині застосування щодо позивача штрафних (фінансових) санкцій за 2013 рік та 2014 рік, тобто на суму 3862,21 грн.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Строки давності та їх застосування чітко визначені статтею 102 Податкового кодексу, а тому доводи відповідача про те, що строк давності застосування штрафних санкцій має починатися з дати сплати податкових зобов'язань, колегією суддів не прийнято до уваги.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року по справі №0540/8596/18-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року по справі №0540/8596/18-а - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 17 липня 2019 року.
Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 18 липня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 17 липня 2019 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: Е.Г. Казначеєв
І.В. Сіваченко