17 липня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/1870/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Коутної А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області та просить:
1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма «Ф») №10314-17, прийняте 05 червня 2015 року Державною податковою інепекцією у Ріпкинському районі Головного управління ДФС у Чернігівській області в сумі 9 022,06 гривень.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма «Ф») №2458-12, прийняте 27 червня 2016 року Чернігівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області в сумі 16 226,25 гривень.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма «Ф») №1767-0000, прийняте 10 травня 2017 року Головним управлінням ДФС у Чернігівській області в сумі 15 198,59 гривень.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма «Ф») №32461-1303-2522, прийняте 02 квітня 2018 року Головним управлінням ДФС у Чернігівській області в сумі 13 217,34 гривень.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06 січня 2015 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір дарування нежитлової будівлі «свинарник-рідинозбірник», позначеної «А, а, а-1», загальною площею 534,9 кв.м. Договір посвідчено нотаріально.
Від так право користування земельною ділянкою загальною площею 3,6910 га, на якій розташована нежитлова будівля «свинарник-рідинозбірник», перейшло до ОСОБА_3 і у позивача не виникало обов'язку сплачувати земельний податок за користування цією земельною ділянкою.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
24 червня 2009 року між ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ) та Ріпкинською районною державною адміністрацією був укладений договір оренди землі, зареєстрований в Ріпкинському районному відділ Чернігівської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітетові України із земельних ресурсів», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 червня 2009 року за №040983600027 (в подальшому - Договір оренди).
Відповідно до умов Договору оренди позивачу була передана в строкове платне користування земельна ділянка несільськогосподарських угідь земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Сиберізької сільської ради.
Земельна ділянка була передана в оренду загальною площею 3,6910 га, у тому числі 3,6910 га. - під господарськими будівлями і дворами за рахунок несільськогосподарських угідь земель сільськогосподарського призначення (господарський двір) Сиберізької сільської ради (пункт 2 Договору оренди).
На вказаній земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: нежитлова будівля «свинарник-рідинозбірник», позначена «А, а, а-1», загальною площею 534,9 кв.м., стан будівлі незадовільний.
Вказаний Договір оренди був укладений на 49 років.
06 січня 2015 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір дарування, посвідчений Коваленко В.В., приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №46 (в подальшому - Договір дарування).
Відповідно до умов Договору дарування gозивач безоплатно передав у власність ОСОБА_3 нерухоме майно - нежитлову будівлю, «свинарник-рідинозбірник», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (в подальшому - предмет Договору дарування).
Одночасно, пунктом 1 Договору дарування визначено, що нерухоме майно - нежитлова будівля, «свинарник-рідинозбірник», розташована на земельній ділянці площею 3,6910 га. кадастровий номер НОМЕР_1 , яка надана в оренду на 49 років, на підстав: Договору оренди землі, укладений 24 червня 2009 року між Ріпкинською районною державною адміністрацією та позивачем.
Право власності ОСОБА_3 зареєстроване 06 січня 2015 року за номером 8347575, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 32071850, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 546534974244), виданий Коваленко В.В., приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області.
В період з 2015 року по 2018 рік контролюючими органами було здійснено нарахування позивачу податкових зобов'язань за платежем «Орендна плата з фізичних осіб», а саме:
1. податковим повідомленням-рішенням №10314-17, прийняте 05 червня 2015 року Державною податковою інспекцією у Ріпкинському районі Головного управління ДФС у Чернігівській області (реорганізована шляхом приєднання до Чернігівської об'єднаної державне: податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2015 року №892 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби») в сумі 9 022,06 гривень (копія ППР додається);
2. податковим повідомленням-рішенням №2458-12, прийняте 27 червня 2016 року Чернігівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області (реорганізована шляхом приєднання до Головного управління ДФС в Чернігівській області відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2015 року №296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби») в сумі 16 226,25гривень;
3. податковим повідомленням-рішенням №1767-0000, прийняте 10 травня 2017 року Головним управлінням ДФС у Чернігівській області (в подальшому - відповідач) в сумі 15198,59 гривень;
4. податковим повідомленням-рішенням №32461-1303-2522, прийняте 02 квітня 2018 року Головним управлінням ДФС у Чернігівській області в сумі 13 217,34 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтею 120 Земельного кодексу України (в подальшому - ЗКУ) та статтею 377 Цивільного кодексу України (в подальшому - ЦКУ).
Відповідно до статті 120 ЗКУ, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або п частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків) (частина 2 статті 377 ЦКУ).
Відповідно до пункту «е» статті 141 ЗКУ, статті 31 Закону України «Про оренду землі» підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Одночасно, частиною 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Зазначені норми чітко встановлюють, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені і припиняються правовідносини із землекористування. Тобто, з моменту дарування позивачем нерухомого майна - нежитлової будівлі, «свинарника-рідинозбірника», розташованого на орендованій земельній ділянці, ОСОБА_3 , обов'язок позивача зі сплати орендної плати за земельну ділянку, на якій розміщений такий об'єкт, припинився у зв'язку з фактичним припиненням речового права на нерухоме майно.
Таким чином, нарахування відповідачами позивачу податкових зобов'язань за платежем «Орендна плата з фізичних осіб» за 2015, 2016, 2017, 2018 роки - є неправомірним, оскільки Договір оренди землі є припиненим відносно позивача відповідно до закону, та не потребує вчинення якихось додаткових дій з боку сторін договору, в тому числі і укладення угоди про дострокове припинення.
З вказаного суд робить висновок, шо в момент переходу права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю «свинарник-рідинозбірник» яка розташована на орендованій земельній ділянці, до ОСОБА_3 перейшло і право на відповідну земельну ділянку, на яких вона знаходилась у користуванні позивача.
І оскільки фактичне користування земельною ділянкою та розташованим на ній нерухомим майном починаючи з 2015 року здійснює її новий власник - ОСОБА_3 , то обов'язок сплати орендної плати за земельну ділянку, також, перейшов до нього.
Зважаючи на наведене вище, судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення (Форма «Ф») №10314-17, прийняте 05 червня 2015 року Державною податковою інепекцією у Ріпкинському районі Головного управління ДФС у Чернігівській області, №2458-12, прийняте 27 червня 2016 року Чернігівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області, №1767-0000, прийняте 10 травня 2017 року Головним управлінням ДФС у Чернігівській області, №32461-1303-2522, прийняте 02 квітня 2018 року Головним управлінням ДФС у Чернігівській області, не грунтуються на законі, є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул.Реміснича, буд.11, м.Чернігів,14000) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма «Ф») №10314-17, прийняте 05 червня 2015 року Державною податковою інепекцією у Ріпкинському районі Головного управління ДФС у Чернігівській області в сумі 9 022,06 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма «Ф») №2458-12, прийняте 27 червня 2016 року Чернігівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області в сумі 16 226,25 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма «Ф») №1767-0000, прийняте 10 травня 2017 року Головним управлінням ДФС у Чернігівській області в сумі 15 198,59 грн..
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма «Ф») №32461-1303-2522, прийняте 02 квітня 2018 року Головним управлінням ДФС у Чернігівській області в сумі 13 217,34 грн..
Стягнути з Головного управління ДФС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39392183) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 18 липня 2019 року.
Суддя С.Л. Клопот