ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
03 липня 2019 року № 640/9519/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третьої особи - Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій та зобов'язання винити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене листом № 073/09/01-13/1102 від 11.02.2019 про відмову у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CC1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_2
зобов'язати відповідача зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CC1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_2 , що було подане ОСОБА_1 та зареєстроване за вх. № 073/09/01-Т-0502/5 від 05.02.2019;
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене листом № 073/09/01-12/1102 від 11.02.2019 про відмову у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CC1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_2
зобов'язати відповідача зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_2 , що було подане ОСОБА_1 та зареєстроване за вх. № 073/09/01-Т-0502/7 від 05.02.2019.
В обґрунтування позову зазначив, що позивач неодноразово подавав до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), проте щоразу отримував відмови в реєстрації повідомлень з підстав, що не передбачені чинним законодавством.
Оскільки повнота даних була наявна у поданих позивачем повідомленнях про початок виконання будівельних робіт від 05.02.2019, тому позивач вважає, що висновки відповідача про оформлення повідомлень з порушенням установлених вимог є неправомірними, а рішення, оформлені листами від 11.02.2019 про відмову у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт - протиправними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.
Представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що під час опрацювання повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_2 встановлено, що останні оформленні з порушенням, а саме: у відповідному пункті не повністю вказано найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, якому надсилається повідомлення.
Враховуючи те, що інформація у вказаних вище повідомленнях зазначена замовником будівництва не повному обсязі, у зв'язку з чим останні не внесено до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, про що листами від 11.02.2019 №073/09/01-12/1102 та №073/09/01-13/1102 повідомлено замовника будівництва.
Тому, у зв'язку з невідповідністю вимогам закону поданих повідомлень, в частині неповноти даних, відповідач вважає законними та обґрунтованими дії і рішення щодо повернення без реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
В частині вимог щодо зобов'язання відповідача зареєструвати зазначені повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, відповідач вважає, що це є дискреційними повноваженнями, а тому у суду відсутні повноваження щодо втручання у діяльність відповідача.
Представником третьої особи подано письмові пояснення, в яких зазначено, що підставами для внесення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України даних до реєстру є отримання нею від Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідних даних, яких, в даному випадку, третя особа не отримала, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.
Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України без виклику учасників справи на підставі наявних у справі матеріалів.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є власником земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_2
Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1. видані Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва за №9332/0/7-1-18 від 27.06.2018, №10256/0/7-1-18 від 11.07.2018.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово, зокрема, 21.08.2018 25.09.2018, 16.10.2018, 02.11.2018, 20.11.2018, 18.12.2018, 05.02.2019, подавались повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів: «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2 )» та «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2
За результатами розгляду повідомлень про початок виконання будівельних робіт, які зареєстровані за вх. № 073/09/01-Т-0502/5 та № 073/09/01-Т-0502/7 від 05.02.2019, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листами від 11.02.2019 № 073/09/01-12/1102 та № 073/09/01-13/1102 повідомлено про відмову у внесенні вказаних повідомлень до реєстру.
Підставою для відмови у реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо вищезазначених об'єктів зазначено, що у відповідному пункті неповністю вказано найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, якому надсилається повідомлення.
Не погоджуючись із правомірністю зазначених рішень про відмову у внесенні вказаних повідомлень до реєстру, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до норм статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI) інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
За нормами частини третьої статті 6 Закону № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (далі - Положення № 294).
Основними завданнями Державної архітектурно-будівельної інспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил (пункт 3 Положення № 294).
Пунктом 4 Положення № 294 визначено, що до покладених на Держархбудінспекцію завдань, окрім іншого, остання здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.
Водночас, пунктом 7 Положення №294 передбачено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, який забезпечує Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює свої повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій щодо об'єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) з 12 жовтня 2016 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.
Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ч.3 ст. 34 Закону № 3038-VI).
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466), Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 запроваджено декларативний принцип оформлення замовником документів, які надають право виконувати будівельні роботи на об'єктах будівництва І-ІІІ категорії складності та підтверджують готовність таких об'єктів до експлуатації.
Вказаний принцип полягає у тому, що відповідальність за достовірність даних, зазначених замовником будівництва у декларації про початок будівельних робіт, покладалась на замовника, а орган держаного архітектурно-будівельного контролю був зобов'язаний прийняти до розгляду подану декларацію, перевірити повноту даних зазначених у декларації та забезпечити внесення інформації, зазначеної у відповідній декларації до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Тобто, право на проведення будівельних робіт стосовно об'єкта класу наслідків «СС1» набувається особою після подання відповідного повідомлення до суб'єкта безвідносно до факту внесення відомостей за таким повідомленням до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі за текстом - Єдиний реєстр).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:
подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;
видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.
Пунктом 13 Порядку № 466 передбачено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.
Таким чином, подання повідомлення про початок будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), здійснюється за декларативною процедурою.
За змістом пункту 2 Порядку №466 під реєстрацією розуміється внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 №92 затверджено Порядок ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Порядок №92).
Відповідно до пункту 9 Порядку №92, підставами для внесення Держархбудінспекцією поданих органом державного архітектурно-будівельного контролю даних до реєстру є отримання цим органом: повідомлення; повідомлення про зміну даних у цьому повідомленні; декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація); повідомлення про зміну даних у зареєстрованих деклараціях, внесення змін до них у зв'язку з виявленими технічними помилками; скасування реєстрації повідомлення або декларації; прийняття рішення про видачу або анулювання дозволу, видачу сертифіката, повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків; прийняття рішення про відмову у видачі дозволів чи сертифікатів.
Так абзацом 1 пункту 15 Порядку №466 визначено, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.
Також абзацами 3 та 4 пункту 15 Порядку №466 передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, до реєстру згідно з цим Порядком.
Відомості щодо внесення даних, зазначених у повідомленні, в якому виявлено технічну помилку або недостовірні дані, підлягають виключенню з реєстру в установленому порядку.
При цьому, абзацами 7-10 пункту 15 Порядку №466 визначено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.
Про скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Замовник будівництва після скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, може повторно надіслати повідомлення згідно з вимогами, встановленими пунктом 13 цього Порядку.
Отже проаналізувавши вищевикладені норми чинного законодавства вбачається, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) не може бути повернуто заявнику без реєстрації. Натомість відомості такого повідомлення належить внести до відповідного реєстру, а заявнику, за необхідності після внесення таких даних до реєстру, повернути повідомлення на доопрацювання із зазначенням причин такого повернення та даних, які необхідно скорегувати.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2018 відповідачем листами № 073/09/01-4/2808, № 073/09/01-6/2808 відмовлено позивачу у реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт з підстав оформлення повідомлень з порушенням установлених вимог, а саме: у відповідному пункті необхідно було уточнити дані щодо замовника; у пункті «Код об'єкта» необхідно уточнити вказану інформацію, враховуючи основні показники об'єкта будівництва; у відповідному пункті необхідно уточнити дату затвердження замовником проектної документації, враховуючи дату видачі містобудівних умов та обмежень; у пункті «Інформація про генерального підрядника...» відсутній номер телефону.
Позивачем були внесені всі виправлення у повідомлення та подано їх повторно 25.09.2018, за результатами яких відповідачем листами від 01.10.2018 № 073/09/01-7/0110, № 073/09/01-8/0110 відмовлено у реєстрації повідомлень з підстав оформлення повідомлення з порушенням установлених вимог, а саме: у відповідному пункті необхідно уточнити дані щодо замовника (повідомлення по об'єкту «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2 )»; у відповідному пункті необхідно уточнити дані щодо генерального підрядника (підрядника) (повідомлення по об'єкту «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2 )».
Позивач втретє звернувся 16.10.2018 до відповідача з повідомленнями про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до листів від 22.10.2018 №073/09/01-12/2210, № 073/09/01-13/2210 відповідачем відмовлено у реєстрації повідомлень з підстав аналогічних тим, що були вказані в листах від 01.10.2018.
Перевіривши відомості, зазначені у листах відповідача, якими повідомлено позивача про відмову у реєстрації повідомлень, позивач самостійно виявив помилки, а саме у відомостях замовника (по-батькові) неправильно вказано букву та у відомостях про генерального підрядника було допущено аналогічну помилку.
Позивачем виправлені вище вказані помилки та в черговий раз подано 02.11.2018 повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Однак, відповідачем листами від 08.11.2018 № 073/09/01-12/0811, № 073/09/01- 10/0811 відмовлено у реєстрації повідомлень, підставою чого зазначено, що у відповідному пункті необхідно уточнити найменування об'єкта будівництва, враховуючи що воно повинно відповідати найменуванню проектної документації та вихідним даним для проектування, у тому числі містобудівним умовам та обмеженням.
В повідомленнях про початок виконання будівельних робіт найменування об'єктів позивачем зазначено як «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2 », тоді як в містобудівних умовах та обмеженнях вказані назви об'єкту «Будівництво індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_5 та «Будівництво індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 ». При цьому, код об'єкту згідно Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000 вказаний правильно - 1122.2 - будинок садибного типу.
Виправивши вказані відповідачем недоліки, позивач звернувся до відповідача вп'яте із відповідними повідомленнями, проте отримав відмову у реєстрації повідомлень згідно листів від 26.11.2018 № 073/09/01-17/2611, № 073/09/01-19/2611, підставою для відмови зазначено уже інші причини, а саме: у пункті «Найменування об'єкта будівництва» неповністю вказано адресу об'єкта будівництва.
Позивач, зазначивши у пункті «Найменування об'єкта будівництва» назву населеного пункту, а саме «Будівництво індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_2 », «Будівництво індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 », подав в черговий раз повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Проте, 28.12.2018 відповідачем складено листи № 073/09/01-7/2812, 073/09/01-6/2812, 073/09/01-8/2812, яким позивачу відмову у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Підставою для відмови у реєстрації повідомлень стало те, що у відповідному пункті необхідно доповнити інформацію щодо найменування документу, яким призначено головного архітектора проекту.
Позивач з даного приводу зазначив, що оскільки найменування документу, яким призначено головного архітектора проекту, не містило іншої інформації, крім вказаної у повідомленнях про початок виконання будівельних робіт, подав в сьомий раз повідомлення, не змінюючи їх.
За результатами розгляду вказаних повідомлень, відповідач надіслав позивачу листи від 11.02.2019 № 073/09/01-12/1102, № 073/09/01-13/1102 про відмову у реєстрації вказаних повідомлень, вказавши інші підстави, а саме: у відповідному пункті неповністю вказано найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, якому надсилається повідомлення.
Суд дослідивши подані матеріали та документи, зазначає, що підставами для відмови у внесенні відповідачем до реєстру повідомлень про початок виконання будівельних робіт зазначались незначні помилки, які позивач виправляв, після чого надсилав повідомлення в черговий раз.
Більш того, після того, як позивач усував причини для відмови в реєстрації повідомлень, вказані в попередніх листах відповідача, посадові особи Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначали нові причини для відмови.
Слід зазначити, що оскільки зазначеними вище приписами законодавства не передбачено розгляд повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), оскільки, як зазначено вище, таке повідомлення подається в декларативному порядку, органу державного архітектурно-будівельного контролю повинен внести відомості такого повідомлення до відповідного реєстру, а у разі виявлення недоліків після внесення таких даних до реєстру такий орган має повернути повідомлення на доопрацювання із зазначенням причин такого повернення та даних, які необхідно скорегувати, що у даному випадку зроблено не було.
Окрім того, на спростування вказаних причин щодо відмови у реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт в оскаржуваних рішеннях, оформлених листами від 11.02.2019, слід зазначити, що позивачем щоразу зазначалось однакове найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, проте в раніше надісланих листах щодо відмови у реєстрації повідомлень відповідачем не зазначалась вказана підстава для відмови.
Між тим, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), і найменування самого департаменту позивачем вказано правильно, а зазначення «КМДА» є офіційним скороченим найменуванням Київської міської державної адміністрації як окремого місцевого органу.
Поряд з цим суд зазначає, що листи відповідача щодо відмови у внесенні до реєстру повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів містили лише загальні посилання без чіткого зазначення обґрунтованих причин для такої відмови з посиланням на правові норми та не містили даних, які вважалися б недостовірними. Така відмова у внесенні до реєстру повідомлень носить формальний характер та не може бути покладена в основу обґрунтування підстав для неприйняття відповідних повідомлень, як наслідок стати підставою для відмови у реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів.
Водночас, дослідивши наявні матеріали справи, судом підтверджені обставини та відомості, зазначені в оскаржуваних рішеннях, оформлених листами про відмову у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) щодо недооформлення даних зазначених в повідомленнях про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 20.01.2012 «Рисовський проти України», суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (справи «Беєлер проти Італії», «Онер'їлдіз проти Туреччини», «Москаль проти Польщі». Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (справи «Лелас проти Хорватії» від 20.05.2010 року та «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25.11.2008 року).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (справа «Лелас проти Хорватії» від 20.05.2010 року).
За наведених обставин, суд вважає, що виявлення помилок у поданих позивачем повідомленнях про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) слугували підставою для повернення на доопрацювання із зазначенням підстав такого повернення та даних, які необхідно було скорегувати, а не підставою для відмови у внесенні до реєстру.
Таким чином, повертаючи повідомлення про початок виконання будівельних робіт без реєстрації відповідачем не враховано викладений принцип щодо діяльності у найпослідовніший спосіб, проведення внутрішніх процедур, які забезпечать прозорість і ясність його дій, сприяння юридичній визначеності у спірних правовідносинах, які зачіпають інтереси позивача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача, оформлені листами від 11.02.2019 № 073/09/01-12/1102 та № 073/09/01-13/1102 про відмову у реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії стосовно реєстрації повідомлень в установленому законом порядку, то суд вважає, що ця вимога є похідною від позовних вимог про визнання протиправними та скасувати рішень відповідача, оформлених листами про відмову у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, тому також підлягають задоволенню.
Стосовно позиції суду направленої на зобов'язання відповідача вчинити певну дію, то вона в повній мірі узгоджується як з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятими Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді так і з численними рішеннями Європейського суду з прав людини, якими останній вимагає винесення таких рішень, які б остаточно ставили б крапку в захисті прав та інтересів заявників.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість, у цій справі, відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.
Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.
У разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Враховуючи встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не пропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідачем, у порушення приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано належних, у розумінні статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів, які б підтверджували правомірність прийняття ним оскаржуваних рішень.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Враховуючи положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене листом № 073/09/01-13/1102 від 11.02.2019 про відмову у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CC1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_2 .
Зобов'язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CC1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_2 , що було подане ОСОБА_1 та зареєстроване за вх. № 073/09/01-Т-0502/5 від 05.02.2019.
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене листом № 073/09/01-12/1102 від 11.02.2019 про відмову у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CC1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_2 .
Зобов'язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_2 , що було подане ОСОБА_1 та зареєстроване за вх. № 073/09/01-Т-0502/7 від 05.02.2019.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість гривень) 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 4В, код ЄДРПОУ 40224921).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.П. Шулежко