Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
18 липня 2019 р. № 520/5364/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, УВДФСС в Харківській області), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ 41313928, адреса: 61200, м. Харків, м-н Конституції, б. 1, Палац праці, 3 під., 4 пов.) в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ 41433726, адреса: 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 1, 3 пов.) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) страхових виплат за період з 01.09.2017 року по 01.04.2018 року;
- скасувати Постанову Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ 41433726, адреса: 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 1,3 пов.) від 13.09.2017 року №2012/23042/4849/28 “Про припинення страхових виплат ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) з 01.09.2017 року;
- зобов'язати управління Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ 41313928, адреса: 61200, м. Харків, м-н Конституції, б. 1, Палац праці, 3 під., 4 пов.) в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ 41433726, адреса: 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 1, 3 пов.) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) страхові виплати за період з 01.09.2017 року по 01.04.2018 року негайно після проголошення судового рішення;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати страхових виплат у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він перебуває на обліку у Фонді соціального страхування України з 01 липня 2001 року, та має зареєстрований страховий випадок трудове каліцтво, що стався 02 січня 1989 року та страховий випадок профзахворювання, втрата професійної працездатності та є отримувачем щомісячних страхових виплат.
За висновком МСЕК від 14 травня 2004 року серія 2 -20ЛИ №0053667 позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності 55% у тому числі: 40% по трудовому каліцтву (дата по акту 02/01/1989 за №2; 15% по професійному захворюванню (дата по акту 13/ 07/1992 за №б/ н) та 3 група інвалідності, безстроково.
22.04.2019 року через свого адвоката позивач звернувся до відповідача щодо надання інформації про законні правові підстави не виплати страхових виплат з моменту взяття на облік відповідачем.
Листом від 10.05.2019 року №15.02-14/3197 відповідач повідомив, що з 01.09.2017 року припинені страхові виплати на підставі Протоколу від 13.09.2017 року №52 Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова.
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харків від 13.09.2017 року № 2012/23042/4849/28 «Про припинення щомісячної страхової виплати» позивачу з 01 вересня 2017 року припинено виплату щомісячної страхової виплати. Причина припинення: не підтверджено місце проживання.
На підставі заяви позивача від 10.04.2018 року про продовження раніше призначених виплат Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харків від 14.05.2018 року № 2052/23042/4849/32 «Про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати» позивачу з 01 квітня 2018 року продовжено раніше призначену щомісячну страхову виплату.
Таким чином відповідачем фактично не нараховувались та не виплачені позивачу страхові виплати за період з 01.09.2017 року по 01.04.2018 року.
Вважає дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 03.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Представник відповідача, у наданому до суду відзиві на позов, проти заявленого позову заперечував та зазначив, що з 01.09.2017 виплати Відділенням припинені на підставі Протоколу від 13.09.2017 № 52 Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо-переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова. Вказаний протокол Позивачем не оскаржується. Після звернення до Відділення та надання довідки ВПО від 10.04.2018 № 0000510462, виплати були продовжені з місяця звернення.
Відповідно до п.15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 № 365 (далі - Порядок №365), орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. До теперішнього часу відповідний порядок не прийнято.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Так, з огляду на те, що згідно положень ст. 258 КАС України передбачено, що даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАСУ справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_3 виданим 21 квітня 2006 року (а.с.15).
Також зі змісту позову вбачається, що позивач отримує страхові виплати згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги Серія 2-20ЛИ № 0053667 від 14.05.2004 позивачу встановлено ступінь втрати працездатності у розмірі 55% та другу групу інвалідності з 01.06.2004 року безстроково (а.с.16).
У зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції у м. Ровеньки Луганської області, позивач був вимушений покинути своє постійне місце проживання та переїхати до м. Харкова, де і став на облік, як внутрішньо переміщена особа, про що Управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №0000510462 від 10.04.2018 року (а.с.19).
Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області як внутрішньо переміщена особа.
При цьому, як вказано позивачем та підтверджено відповідачем, з 01.09.2017 р. страхові виплати позивачу були припинені на підставі постанови відділення Фонду від 13.09.2017 року №2012/23042/4849/28 у зв'язку із не підтвердженням місця проживання (а.с.21).
Щодо правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Відповідно положень ст.46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 23.09.1999 року №1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Як передбачено положеннями п.3 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 23.09.1999 року №1105-XIV особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції затверджено постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 року №20 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2015 року за №6/26451 (далі Порядок №20).
Відповідно до п.1 Розділу 3 Порядку №20 особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи і мають відмітку у паспорті). Копії засвідчуються працівником відділення при пред'явленні оригіналів.
Під час судового розгляду справи встановлено, що страхові виплати позивачу припинено у зв'язку із встановленням факту відсутності особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
Однак, суд зазначає, що положеннями ч. 1 ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 23.09.1999 року №1105-XIV такої підстави для припинення страхових виплат не встановлено.
Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 23.09.1999 року №1105-XIV якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Постанова Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 13.09.2017 року №2012/23042/4849/28 “Про припинення страхових виплат ОСОБА_1 з 01.09.2017 року винесена всупереч приписів чинного законодавства та підлягає скасуванню.
У постанові Великої палати Верховного Суду від 03.05.2018 по справі № 805/402/18 суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України щодо припинення виплати призначеної за віком пенсії охоплюється визнанням протиправності та скасуванням відповідного розпорядження.
Отже суд, зазначає, що скасування Постанови Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 13.09.2017 року №2012/23042/4849/28, охоплює позовну вимогу щодо визнання протиправними дій управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 страхових виплат за період з 01.09.2017 року по 01.04.2018 року, оскільки саме рішення, а не дії створює відповідні правові наслідки.
Крім того суду зазначає, що відповідачем поновлено виплату щомісячної страхової виплати з 01.04.2018 року. Фактично не нараховувались та не виплачені позивачу страхові виплати за період з 01.09.2017 року по 31.03.2018 року.
З огляду на висновки суду щодо протиправності прийнятої Постанови Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 13.09.2017 року №2012/23042/4849/28 “Про припинення страхових виплат ОСОБА_1 з 01.09.2017 року, суд вважає, що належним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання управління Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати за період з 01.09.2017 року по 31.03.2018 року.
Щодо вимоги про виплату суми заборгованості зі страхових виплат негайно після проголошення судового рішення суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. У зв'язку з чим у задоволенні позовної вимоги у цій частині слід відмовити.
Щодо строків звернення позивачем до суду з вказаним позовом суд зазначає, що згідно із частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
При цьому, Основний Закон містить імперативну норму, згідно з якою громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень, зокрема, за ознаками місця проживання або іншими ознаками (стаття 24).
Окремо Верховний Суд зазначив, що неможливість обмеження шестимісячним строком обов'язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного права на соціальний захист підтверджується, також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку обов'язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов'язання перед державою підлягав би судовому захисту протягом 3 років, а такий же обов'язок держави перед громадянином - 6 місяців.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов'язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон лише виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акта.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно положень статті 1 Конвенції, статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Положеннями статті 14 Конвенції регламентовано, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Таким чином, право позивача на отримання страхових виплат є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на звернення до суду.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Ухвалою від 03 червня 2019 року ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати Постанову Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (адреса: пр. Гагаріна, буд. 1, 3 пов, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 41433726) від 13.09.2017 року №2012/23042/4849/28 “Про припинення страхових виплат ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) з 01.09.2017 року.
Зобов'язати управління Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (адреса: пр. Гагаріна, буд. 1, 3 пов, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 41433726) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) страхові виплати за період з 01.09.2017 року по 31.03.2018 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині присудження виплати страхової виплати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) у межах суми стягнення за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 18 липня 2019 року.
Суддя Бадюков Ю.В.