про залишення позовної заяви без руху
18 липня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/831/19-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали за заявою Головного управління ДФС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про визнання обґрунтованим рішення про накладення адміністративного арешту майна платника податків.
18.07.2019 р. о 14 год. 00 хв. до суду надійшла заява від Головного управління ДФС у Чернівецькій області про застосування адміністративного арешту майна податків, в якій заявник просить визнати обґрунтованим рішення про накладення адміністративного арешту майна ОСОБА_1 від 17.07.2019 р.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу, що повинно також бути застосовано і до ст. 283 КАС України.
Вивчивши заяву та подані до неї документи, суд доходить висновку, що вона повинна бути залишена без руху, з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 р. - 1921,00 грн.
Таким чином, заявником заявлено 1 вимогу немайнового характеру, а тому за заявлену вимогу заявник повинен сплати судовий збір у сумі 1921,00 грн.
З матеріалів заяви видно, що заявником в порушення ч. 4 ст. 161 КАС України, не надано докази сплати судового збору за подання до суду заяви, що містить вимогу немайнового характеру, в сумі 1921,00 грн.
Таким чином, Головному управлінню ДФС у Чернівецькій області необхідно сплатити та надати до суду доказ сплати судового збору із заявлених ним немайнових вимог, у розмірі 1921,00 грн. Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач коштів та код платежу Чернівецьке УК/м.Чернівці/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37978173; рахунок отримувача 34317206084013; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу за подання адміністративного позову (із зазначенням позивача).
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94 КАС України).
Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Так, за приписами пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Крім того відповідно до п. 94.11 ст. 94 Податкового кодексу України рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Судом встановлено, що в обґрунтування заяви, заявник посилається на рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 17.01.2019 р.
Проте, всупереч вказаним нормам, заявник не зазначив та не надав доказів надіслання (вручення) відповідачу рішення від 17.07.2019 р. про накладення арешту на майно.
Відповідно ч. 2 ст. 161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Всупереч вказаній нормі заявник не надав до суду доказів направлення (вручення) відповідачу заяви про підтвердження обґрунтування адміністративного арешту майна з доданими до неї документами.
Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Водночас, в поданій до суду заяві, заявник просить визнати обґрунтованим рішення про накладення адміністративного арешту майна ОСОБА_1 від 17.07.2019 р.
Отже, позивачу необхідно подати до суду відповідну заяву щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, оформлену у відповідності до ч. 2 ст. 283 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява не відповідає вимогам ст. ст. 161, 283 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 283 КАС України, невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 283, 294 КАС України, суд, -
1. Заяву Головного управління ДФС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про визнання обґрунтованим рішення про накладення адміністративного арешту майна платника податків, - залишити без руху.
2. Надати Головному управлінню ДФС у Чернівецькій області строк до 10 год. 00 хв. 19 липня 2019 р. для усунення недоліків заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Левицький В.К.