Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
18 липня 2019 р. Справа №200/9003/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Логойда Т.В., перевіривши виконання вимог законодавства при подачі позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
13.07.2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області від 07.11.2018 року №190298-45 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 5 641,04 грн.;
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Донецькій області щодо відображення в його інтегрованій картці платника боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 5 641,04 грн. станом на 31.10.2018 року;
- зобов'язати Головне управління ДФС у Донецькій області внести зміни до його інтегрованої картки платника шляхом виключення нарахованої суми боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 5 641,04 грн. станом на 31.10.2018 року.
В порушення вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві невірно зазначено повне найменування відповідача (зазначено як «Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області», тоді як правильне найменування вказаної особи - Головне управління ДФС у Донецькій області); в позовній заяві (на її початку) не зазначено статус позивача, адже він звернувся до суду для захисту своїх прав не як громадянин, а як фізична особа-підприємець, що вбачається з позову та підтверджується доданими до нього копіями документів; невірно зазначено номер оскарженої вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2018 року (зазначено «190298-45», тоді як правильний номер оскарженої вимоги, що додана до позову, «Ф-190298-45»).
Про порушення, на думку позивача, своїх прав позивач дізнався 03.06.2019 року (коли отримав оскаржену вимогу), а до суду з позовом звернувся лише 03.07.2019 року, тобто з пропуском строку, що встановлений ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» виходячи з положень ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (десяти календарних днів з дня надходження вимоги або десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів за результатами розгляду скарги на таку вимогу в разі оскарження вимоги в адміністративному порядку).
Відповідно до частини 6 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В позові міститься клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, яке позивач обґрунтовує тим, що на наступний день після отримання вимоги - 04.06.2019 року звернувся до відповідача із заявою в якій просив повідомити наступне: за який звітний період виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 5 641,04 грн. відповідно до вимоги від 07.11.2018 року № 190298-45; вказана заборгованість виникла у нього як у фізичної особи-підприємця чи самозайнятої особи, яка проводить незалежну професійну діяльність. 03.07.2019 року засобами поштового зв'язку на його адресу надійшла відповідь від 24.06.2019 року №49386/10/05-99-45-11 на цю заяву, після чого він звернувся до суду.
Вважав, що десятиденний строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів пропустив з поважних причин, оскільки йому не було відомо за який період виникла заборгованість з єдиного внеску, та виникла вона як у фізичної особи-підприємця чи самозайнятої особи, яка проводить незалежну професійну діяльність, оскільки вимога даної інформації не містить.
Разом з тим, норми статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не пов'язують початок перебігу строку звернення до адміністративного суду із обізнаністю особи про підстави прийняття суб'єктом владних повноважень певних рішень чи про їх обґрунтування (мотивацію), як помилково вважав позивач, а тому такі посилання не можуть бути підставами для поновлення строку звернення до суду з позовом.
Аналогічна правова позиція щодо застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом та інституту поновлення строку звернення до суду з позовом неодноразово викладалася Верховним Судом, зокрема в постановах від 30 жовтня 2018 року в справі №826/6667/16, від 04 лютого 2019 року в справі №826/6158/17, від 07 березня 2018 року в справі № 826/281/16.
Посилання позивача на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини однією з підстав поновлення строку на оскарження може бути неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі, є також неприйнятними, оскільки оскаржене рішення (вимогу) позивач отримав, що підтверджується позовом та доданими до нього матеріалами.
Отже, клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом не свідчить про наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом поважними. В порушення вимог вказаного Кодексу докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом до клопотання не додані.
З огляду на наведене підстави, вказані у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом, судом визнані неповажними.
Позовна заява містить вимоги майнового та немайнового характеру.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Посилання позивача на те, що позовні вимоги про скасування оскарженої вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області від 07.11.2018 року №190298-45 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 5 641,04 грн. є немайновими, є неприйнятними.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України») вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій, тощо.
Отже, заявлені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
В порушення вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та рішень Європейського суду з прав людини до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору на відповідний рахунок в належному розмірі (сплачено лише 768,40 грн.).
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Позивачу потрібно в позовній заяві правильно зазначити повне найменування відповідача, яке б відповідало даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; зазначити статус позивача як фізичної особи-підприємця; зазначити правильний номер оскарженої вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2018 року.
До позовної заяви з усунутими недоліками потрібно додати її копію відповідно до кількості учасників справи.
До позовної заяви потрібно додати обґрунтовану заяву про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними із зазначенням інших підстав для поновлення строку, і додати докази поважності причин пропуску такого строку.
Судовий збір в сумі 1 921 грн. має бути доплачено на розрахунковий рахунок 34318206084034, отримувач Слов'янське УК/м.Слов'янськ/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37803368, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101; ______ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа). Оригінал документу про сплату судового збору потрібно додати до позовної заяви.
Керуючись частинами 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків - протягом десяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали.
В разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Логойда