ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" липня 2019 р. справа № 300/1128/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали адміністративного позову Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 19622,37 грн., -
27.05.2019 Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі також, - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (надалі також, - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 19622,37 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 20.05.2019 сума податкового боргу відповідача, яка підлягає стягненню становить 19622,37 грн., яка виникла в результаті несплати узгоджених податкових зобов'язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості: податкові повідомлення-рішення №210276, №210278-13, №210279-13, №210277-13 від 27.06.2016 на загальну суму 4123,54 грн.; податкові повідомлення-рішення №2087-13, №2088-13, №2089-13, №2086-13 від 30.05.2017 на загальну суму 4665,23 грн.; податкові повідомлення-рішення №0001192-09-0910, №0001195-09-0910, №0001194-09-09-0910, №0001193-09-0910 від 15.05.2018 на загальну суму 10833,60 грн. Внаслідок несплати відповідачем податкового боргу та відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України ОСОБА_1 було сформовано та направлено податкову вимогу №2013-17 від 20.09.2016.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі. Встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.
Вказана ухвала суду про відкриття провадження повернулася на адресу суду 10.06.2019 з відміткою укрпошти "відсутність адресата" (а.с.32-35).
У відповідності до п.1 ч. 4 ст. 124 КАС України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд зазначає, що відповідачем не було надано у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Калуській оДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків, що покладає на нього обов'язок сплачувати у встановленому порядку і розмірі передбачені законодавством податки і збори.
В силу пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно враховуючи терміни "податкове зобов'язання" та "податкове повідомлення-рішення", визначені пп.14.1.156 та пп.14.1.157 п.14.1 ст.14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п.109.2 ст.109 Кодексу).
Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача, відповідач має податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 19622,37 грн.
Даний податковий борг підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи копіями корінців:
- податкового повідомленням-рішенням від 27.06.2016 №210276, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 2543,67 грн.;
- податкового повідомленням-рішенням від 27.06.2016 №210278-13, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 1238,95 грн.;
- податкового повідомленням-рішенням від 27.06.2016 №210279-13, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 57,25 грн.;
- податкового повідомленням-рішенням від 27.06.2016 №210277-13, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 283,67 грн.;
- податкового повідомленням-рішенням від 30.05.2017 №2087-13, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 64,77 грн.;
- податкового повідомленням-рішенням від 30.05.2017 №2088-13, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 320,94 грн.;
- податкового повідомленням-рішенням від 30.05.2017 №2089-13, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 2877,82 грн.;
- податкового повідомленням-рішенням від 30.05.2017 №2087-13, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 1401,70 грн.
- податкового повідомленням-рішенням від 15.05.2018 №0001195-09-0910, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 6682,88 грн.;
- податкового повідомленням-рішенням від 15.05.2018 №0001193-09-0910, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 150,40 грн.;
- податкового повідомленням-рішенням від 15.05.2018 №0001194-09-0910, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 745,28 грн. (а.с. 10-15).
Вказані податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації, а отже грошові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженими, оскільки, в силу п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення було направлене рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації. Крім того, на момент розгляду справи в суді, вказані податкові повідомлення - рішення в адміністративному або судовому порядку не оскаржені.
Отже, сума податкового боргу відповідача по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки складає 19622,37 грн.
Досліджуючи правильність нарахування податкового зобов'язання судом враховано норми: пп.14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, якими визначено поняття "податкове зобов'язання","грошове зобов'язання платника податків","податковий борг"; норми п.49.1 та пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, якими визначено строки подання податкових декларацій та порядок сплати; пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Кодексу, яким встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
В силу положення пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є, зокрема, фізичні особи - власники об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. За змістом пп.266.2.1 цієї статті, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка, а базою оподаткування - площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Пунктом 266.3.2. п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно. Підпунктом 266.6.1 п.266.1 ст.266 Кодексу визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Обчислення суми податку з об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси власника такої нерухомості.
З матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом, відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 20.09.2016 №2013-17 на суму 4123,54 грн. Вказана вимога у судовому порядку не оскаржена, а отже податкове зобов'язання є узгодженим.
Відповідно до п.59.5 ст.59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, як встановлено судом, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.
З огляду на встановлене, враховуючи норму п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення суми податкового боргу платника податку та згідно п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу у розмірі 19622,37 грн., такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, і такими, що підлягають задоволенню.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати по справі згідно ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в дохід бюджету податковий борг в сумі 19622 (дев'ятнадцять тисяч шістсот двадцять дві) гривні 37 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано
Учасники справи:
позивач: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76000;
відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Суддя Микитюк Р.В.