Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 липня 2019 р. Справа№200/7632/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ВП "Шахта 1/3 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля"
про: визнання протиправним та скасування рішення від 10 січня 2019 року №б/н про відмову в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 , зобов'язання Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.01.2019 №1 про призначення пенсії відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 15.10.1996 року по 01.03.2008 року на шахті № 2 Новогродівська в якості машиніста (кочегара) котельної на дільниці ЄМС, з 01.03.2008 року по 18.03.2011 року на Донецькій виконавчій дирекції з ліквідації шахт №2 "Новогродівська" в якості машиніста (кочегара) котельної, з 17.10.2011 року по 01.11.2014 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля" в якості машиніста (кочегара) котельної на дільниці РЄСО-3, з 19.10.2017 року по 30.11.2019 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля" в якості машиніста (кочегара) котельної на вугіллі у тому числі зайнятій видаленням золи дільниці РЕСО-3, та зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 19.10.2017 року по 30.11.2018 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля".
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ВП "Шахта 1/3 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля" про визнання протиправним та скасування рішення від 10 січня 2019 року №б/н про відмову в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 , зобов'язання Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.01.2019 №1 про призначення пенсії відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 15.10.1996 року по 01.03.2008 року на шахті №2 Новогродівська в якості машиніста (кочегара) котельної на дільниці ЄМС, з 01.03.2008 року по 18.03.2011 року на Донецькій виконавчій дирекції з ліквідації шахт №2 "Новогродівська" в якості машиніста (кочегара) котельної, з 17.10.2011 року по 01.11.2014 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля" в якості машиніста (кочегара) котельної на дільниці РЄСО-3, з 19.10.2017 року по 30.11.2019 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля" в якості машиніста (кочегара) котельної на вугіллі у тому числі зайнятій видаленням золи дільниці РЕСО-3, та зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 19.10.2017 року по 30.11.2018 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 02.01.2019 року вона звернулась до управління з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до рішенням Селидовського ОУПФУ Донецької області від 10.01.2019 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років за Списком № 2. Позивач зазначає, що відповідно до рішення управлінням не зараховано до пільгового стажу періоди роботи: з 15.10.1996 року по 28.12.1998 року на підприємстві шахта № 2 «Новгродівська», оскільки ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», не може підтвердити, що атестація робочих місць за списком № 2 вперше була проведена 29.12.1998 року; з 29.12.1998 року по 12.11.2005 року по 15.01.2007 року та з 15.01.2007 року по 01.03.2008 року на підприємстві Шахті № 2 «Новогродівська», оскільки в пільгових довідках не вірно вказано найменування професії відповідно до Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року та до атестації робочих місць; з 02.03.2008 року по 18.03.2011 року в Донецькій виконавчій дирекції з ліквідації шахт, оскільки підприємство не перереєстроване на території, підконтрольній українській владі та відсутні дані в системі персоніфікованого обліку відомостей про спеціальний стаж; з 17.10.2011 року по 01.11.2014 року на підприємстві ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», оскільки в пільговій довідці не вірно вказано найменування професії відповідно до Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року та в атестації робочих місць в протестованій професії невірно вказано розділ Списку № 2, в указаному в атестації розділі дана професія не передбачена постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 року. Крім того, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 19.10.2017 року по 30.11.2018 року на підприємстві ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків. Позивач вважає дії відповідача щодо не зарахування зазначених періодів роботи до пільгового та страхового стажу противними, оскільки на думку позивача при зверненні до управління ним були подані усі визначені чинним законодавством докази які б підтверджували пільговий характер робіт позивача, а саме трудова книжка та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що передбачено Порядком № 637. Стосовно застосування списків, що підтверджують зайнятість у шкідливих і важких умовах праці позивач вказує на те, що контроль за якістю проведення атестації робочих місць та правильністю застосування Списків покладено на Держпрацю, а територіальні органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями стосовно встановлення контролю та якістю за проведенням атестації робочих місць, в повинні враховувати відомості за наслідками проведення атестації робочих місць як такі, якими підтверджено право працівника на пільгове пенсійне забезпечення. Крім того, позивач вказує на те, що вона не несе відповідальність за несвоєчасність проведення атестації робочого місця. Щодо не врахування при призначення пенсії довідок, які видані підприємствами зареєстрованими на непідконтрольній українській владі території позивач зазначив, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини державні підприємства повинні враховувати зазначені довідки, оскільки позивач не може бути позбавлений права, що стосується предмету позову. Крім того, позивач вказує на те, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство - страхувальник, на якому вона працювала у спірний період, отже на думку позивача відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 19.10.2017 року по 30.11.2018 року на підприємстві ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська». З огляду на вищевикладене позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії згідно п. 2 ст. 114 Закону № 1058. На дату звернення позивача страховий стаж склав 27 років 29 днів. Відсутність пільгового стажу обумовлена не зарахуванням наступних періодів роботи: з 15.10.1996 року по 27.12.1998 року на підприємстві шахта № 2 «Новогродівська», оскільки ВП «Шахта 1/3 Новогродівс», на якій зберігається архів шахти № 2 «Новогродівська», не підтверджує, що атестація робочих місць за списком № 2 вперше проведена 29.12.1998 року; з 29.12.1998 року по 12.11.2005 року та з 15.01.2007 року по 01.03.2008 року на підприємстві шахта № 2 «Новогродівська», оскільки в пільгових довідках неправильно зазначена професія, не відповідає Постанові КМУ № 36 від 16.01.2003 року та у відповідності до атестації робочих місць; з 02.03.2008 року по 18.03.2011 року в Донецькій виконавчий дирекції з ліквідації шахти, у зв'язку з тим, що підприємство не перереєстровано на території підконтрольній українській владі, та відсутні дані в системі персоніфікованого обліку відомостей про спецстаж; з 17.10.2011 року по 01.11.2014 року на підприємстві ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», оскільки в пільговій довідці неправильно зазначено найменування професії відповідно до Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року та в атестації робочих місць в проатестованій професії не вірно вказано розподіл Списку № 2. В указаному в атестації розділі дана професія не передбачена Постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 року. До страхового стажу не зараховано період роботи позивача з 19.10.2017 року по 30.11.2018 року на підприємстві ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля». Відповідач вказує на те, що приймаючи спірне рішення про відмову у призначенні пенсії він керувався виключно нормами чинного пенсійного законодавства.
09 липня 2019 року позивачем надано відповідь на відзив, відповідно до якого позивачем викладені аналогічні обставини про які зазначено у позовній заяві.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 09 липня 2019 року.
Позивач до суду 09 липня 2019 року з'явився, через канцелярію суду надав заяву, відповідно до якої зазначила, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просила суд розглядати справу в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання призначене на 09 липня 2019 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З огляду на те, що позивач просив суд розглядати справу в порядку письмового провадження, а представник відповідача у судове засідання не з'явився, суд приходить до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 22-24).
02 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заяво про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 101).
До заяви про призначення пенсії позивачем були надані наступні документи: заява, копія паспорту і ІНН, копія трудової книжки від 12.10.1985 року серія НОМЕР_3 , диплом НОМЕР_4 від 29.03.1984 року, довідка про особливий характер роботи, видана підприємством ВП Шахта 1/3 «Новогродівська» № 26/1324 від 14.11.2018 року, № 26/1261 від 06.12.2018 року, № 142 від 21.12.2018 року, довідка про особливий характер роботи, видана підприємством Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт № 60 від 18.04.2011 року. Копії наказів про атестацію робочих місць по шахті № 2 «Новогродівка» ДП «Селидіввугілля» від 29.12.1998 року № 948, від 13.11.2000 року № 715, від 15.01.2007 року № 35, копія наказу про атестацію робочих місць ВП «Шахта 1/3 «Новогродівка» ДП «Селидіввугілля» від 10.10.2011 року № 2169-А, копії свідоцтв про народження, копія свідоцтва про укладання та розірвання шлюбу.
10 січня 2019 року Селидовським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії (а.с. 2925-26).
Зі змісту вищезазначеного рішення встановлено, що відповідно до наданих документів страховий стає ОСОБА_1 складає 27 років 29 днів.
До пільгового стажу не зараховано період з:
- з 15.10.1996 року по 28.12.1998 року на підприємстві Шахта № 2 «Новгродівська», оскільки ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», на якій зберігається архів шахти № 2 «»Новогродівська, не може підтвердити, що атестація робочих місць за списком № 2 вперше була проведена 29.12.1998 року;
- з 29.12.1998 року по 12.11.2005 року та з 15.01.2007 року по 01.03.2008 року на підприємстві Шахті № 2 «Новогродівська», оскільки в пільгових довідках не вірно вказано найменування професії відповідно до Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року та до атестації робочих місць;
- з 02.03.2008 року по 18.03.2011 року в Донецькій виконавчій дирекції з ліквідації шахт, оскільки підприємство не перереєстроване на території, підконтрольній українській владі та відсутні дані в системі персоніфікованого обліку відомостей про спеціальний стаж;
- з 17.10.2011 року по 01.11.2014 року на підприємстві ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», оскільки в пільговій довідці не вірно вказано найменування професії відповідно до Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року та в атестації робочих місць в протестованій професії невірно вказано розділ Списку № 2, в указаному в атестації розділі дана професія не передбачена постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 року.
До страхового стажу не зараховано період роботи з 19.10.2017 року по 30.11.2018 року на підприємстві ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України (форми ОК-5 від 04.01.2019 року).є
За таких обставин відмолено гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років.
04 квітня 2019 року позивач звернулась до управління з заявою про надання роз'яснень та здійснення відповідних дій, відповідно до якої просила зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 15.10.1996 року по 01.03.2008 року на шахті № 2 Новогродівська, з 01.03.2008 року по 18.03.2011 року на Донецькій виконавчій дирекції з ліквідації шахт №2 "Новогродівська", з 17.10.2011 року по 01.11.2014 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля", з 19.10.2017 року по 30.11.2019 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля", та зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 19.10.2017 року по 30.11.2018 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля", а також у разі не зарахування зазначених періодів надати обґрунтовані пояснення стосовно підстав не зарахування (а.с. 27-28).
Зазначена заява направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, та отримано уповноваженою особою відповідача 05.04.2019 року (а.с. 29).
Листом від 09.04.2019 року № 3698/03 Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило позивача про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу періодів роботи: з 15.10.1996 року по 01.03.2008 року на шахті № 2 Новогродівська, з 01.03.2008 року по 18.03.2011 року на Донецькій виконавчій дирекції з ліквідації шахт №2 "Новогродівська", з 17.10.2011 року по 01.11.2014 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля", з 19.10.2017 року по 30.11.2019 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля", та до страхового стажу періоду роботи з 19.10.2017 року по 30.11.2018 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" (а.с. 30).
Не погодившись з рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 «Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (далі по тексту - Порядок № 383), Постановою Кабінетом Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі по тексту - Порядок № 637).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків (п. 2 Порядку № 383).
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно із зазначеним нормативним актами основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 встановлено, що остання прийнята на роботу на Шахту № 2 Новогродівська Селидовського виробничого об'єднання по видобутку вугілля учнем апаратника хімводоочистки в енергомеханічну службу; 21.12.1995 року переведена апаратником хімводоочистки в енергомеханічну службу; 03.07.1997 року у зв'язку з приєднанням Шахти № 2 «Новогродівська» з шахтою «Росія» створено ДОАС Шахтоуправління «Росія» ДП ДХК «Селидіввугілля»; 01.03.1998 року у зв'язку з виведення Шахти № 2 з составу шахтоуправління роздано ДОАС шахта № 2 «Новогродівська» ДП ДХК «Селидоввугілля»; 15.10.1996 року переведена машиністом (кочегаром) котельної 3 розряду в енергомеханічну службу; 01.06.2001 року Шахта № 2 «Новогродівська» увійшла до складу Селидівської дирекції по ліквідації шахт державної компанії «Укруглереструкторизація»; 01.06.2001 року переведена машиністом (кочегаром) котельної 4 розряду в енерго - механічну службу; 02.01.2004 року відповідно до наказів Мінтопенерго № 280 від 05.06.2003 року та № 778 від 23.12.2003 року шляхом виділення Державної компанії «Укруглереструкторизація» створено Державне підприємство «Обласна дирекція «Донуглереструкторизація» до складу якої увійшла Селидівська дирекція по ліквідації шахт; 01.04.2007 року Селидівська дирекція по ліквідації шахт реорганізована шляхом перетворення в Селидовське управління по ліквідації шахт; 01.03.2008 року Селидовське управління реорганізоване в Донецьку виконавчу дирекцію по ліквідації шахт Державного підприємства «Укрвуглеторфреструкторизація»; 01.07.2010 року на підставі наказу № 99 від 02.04.2010 року «Про призупинення діяльності ДП «Укрвуглеторфреструкторизація» та наказу ДП «Донуглерструктуризація» № 2 від 14.04.2010 року «Про зміну структури управління» та № 15 від 30.03.2010 року «Про передання об'єктів ліквідації на баланс обособлених підрозділів» Донецька виконавча дирекція по ліквідації шахт включена до складу ДП «Донуглереструкторизація»; 18.03.2011 року звільнена у зв'язку зі скороченням штату; 19.04.2011 року по 03.10.2011 року перебувала на обліку у Новогродівському міському центру зайнятості; 17.10.2011 року прийнята на роботу до ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» на посаду машиніста (кочегара) котельної 3 розряду на дільницю по ремонту та експлуатації стаціонарного обладнання № 3 на час опалювального сезону; 01.04.2012 року переведена машиністом (кочегаром) котельної 3 розряду на дільницю по ремонту та експлуатації стаціонарного обладнання № 3 постійно; 01.11.2014 року звільнений по ст. 38 КЗпП України; 19.10.2017 року прийнята на роботу до ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» на посаду машиніста (кочегаром) котельної 3 розряду на дільницю по ремонту, експлуатації стаціонарного обладнання на час опалювального сезону; 16.04.2018 року переведена машиністом (кочегаром) котельної 3 розряду на дільницю по ремонту, експлуатації стаціонарного обладнання постійно; 05.06.2019 року продовжує працювати (а.с. 31-38).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає, що вищезазначені періоди роботи необхідно зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , однак відповідач у спірному рішенні вказує на відсутність правових підстав для зарахування періодів роботи до пільгового стажу.
Стосовно не зарахування до пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 15.10.1996 року по 01.03.2008 року працювала на шахті № 2 Новогродівська в якості машиніста (кочегара) котельної на дільниці ЄМС, а також з 17.10.2011 року по 01.11.2014 року на підприємстві ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», суд зазначає наступне.
Відповідно до рішення про відмову у призначенні пенсії зазначений період не зараховано до пільгового стажу позивача, оскільки ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», на які зберігаються архів шахти № 2 «Новогродівська» не може підтвердити, що атестація робочих місць за списком № 2 вперше була проведена 29.12.1998 року, а також те, що в пільгових довідках не вірно вказано найменування професії відповідно до Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року та до атестацій робочих місць.
Суд зазначає, що вказані підстави для відмови зарахувати періоди роботи до пільгового стажу є безпідставними.
Так, відповідно до записів у трудовій книжці встановлено, що позивач у період з 15.10.1996 року по 01.03.2008 року працював на Шахті № 2 «Новогродівська», з 17.10.2011 року по 01.11.2014 року на підприємстві ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».
Відповідно до довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, № 26/1234 від 14.11.2018 року, видану ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_1 у період з 15.10.1996 року по 01.06.2001 року виконувала горні роботи за професією машиніст (кочегар) котельної на дільниці ЄМС, що передбачено списком № 2 розділу XXXIII підрозділ 33 код КП 13786 Постанови КМУ від 11.03.1994 року № 162, та у період з 01.06.2001 року по 13.11.2005 року виконувала горні роботи за професією машиніст (кочегар) котельної на дільниці ЄМС, що передбачено Списком № 2 розділ ХХХІІІ підрозділ 33 Постанови КМУ від 16.01.2003 року № 36. Крім того, відповідно до довідки № 26/1234 від 14.11.2018 року вбачається, що позивач у період з 13.11.2005 року по 14.01.2007 року працювала на посаді машиніст (кочегар) котельної 4 розряду на дільниці ЄМС (а.с. 136,137).
Також, позивачем до матеріалів справи долучено довідку про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, № 26/106 від 28.02.2019 року, видану ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_1 у період з 15.10.1996 року по 01.06.2001 року виконувала горні роботи за професією машиніст (кочегар) котельної на дільниці ЄМС, що передбачено списком № 2 розділу XXXIII підрозділ 33 код КП 13786 Постанови КМУ від 11.03.1994 року № 162, та у період з 01.06.2001 року по 01.03.2008 року виконувала горні роботи за професією машиніст (кочегар) котельної на дільниці ЄМС, що передбачено Списком № 2 розділ ХХХІІІ підрозділ 33 Постанови КМУ від 16.01.2003 року № 36 (а.с. 75).
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 26/1261 від 06.12.2018 року, видану ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_1 у період з 17.10.2011 року по 01.11.2014 року виконувала горні роботи за професією машиніст (кочегар) котельної на дільниці РЄСО-3, що передбачено Списком № 2 розділ ХХХІІІ підрозділ 33 Постанови КМУ від 16.01.2003 року № 36 (а.с. 109).
Суд зазначає, що професія позивача за якою вона працювала у спірний період затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» та входить до Списку № 2 розділ ХХХІІІ код КП 23200000-13786, а також Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» та входить до Списку № 2 розділ ХХХІІІ підрозділ 33.
Відповідно до виписки з наказів про атестацію робочих місць по шахті № 2 Новогродівська № 26/106 від 28.02.2019 року, виданої ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», встановлено, що атестація на шахті проводились 29.12.1998 року, 13.11.2000 року, 15.01.2007 року (а.с. 76).
Так, з наказу директора Шахти № 2 «Новогродівська» № 948 від 29.12.1998 року «Про проведення атестації робочих по умовам праці на шахті» відповідно до якого по результатам атестації робочого місця машиніста (кочегара) котельної (зольщика), затверджено пільгове забезпечення «машиніста» (кочегара) котельної (на вузлу висланця зольщика) по списку № 2 виробництв, робіт, професій (розділ ХХХІІІ код 23200000а-13786) (а.с. 81-82).
Згідно наказу директора Шахти № 2 «Новогродівська» № 715 від 13.11.2000 року «Про проведення атестації робочих місць по умовам праці на шахті», відповідно до якого по результатам атестації робочого місця машиніста (кочегара) котельної (зольщика), затверджено пільгове забезпечення «машиніста» (кочегара) котельної (зольщика) по списку № 2 виробництв, робіт, професій (розділ ХХХІІІ код 23200000а-13786) (а.с. 79-80).
Крім того, згідно виписки з наказів про атестацію робочих місць по шахті № 2 Новогродівська, що у 15.01.2007 року проведена атестація робочих місць по умовам праці на шахті, що підтверджується наказом № 35 (а.с. 76).
Наказом ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» від 10.10.2011 року № 2169-А «Про підсумки атестації робочих місць по умовах праці» підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до додатку № 4, затверджено пільгове забезпечення «машиніста» (кочегара) котельної (на вуглі та сланцю), в тому числі зайнятий видаленням зали (а.с. 86-88).
Суд вказує на те, що з аналізу положень Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці № 442, вбачається, що підприємства були зобов'язані провести атестація робочих місць, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, до 21 серпня 1997 року.
Також, Порядок № 442 визначає, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації
Як вбачається, що з матеріалів справи вперше атестація робочого місця на якому працював позивач була проведена у 29 грудня 1998 року, отже з порушенням строків визначених Порядком № 442.
Однак, суд вказує на те, якщо атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 року у справі № 21-307а14.
Щодо посилання відповідача на те, що ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» не може підтвердити, що атестація робочих місць за Списком № 2 вперше була проведена 29.12.1998 року, суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджено факт звернення відповідача, як це передбачено Порядком № 22-1 та ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до зазначеного підприємства з вимогою надати інформацію стосовно проведення атестацій робочих місць по Шахті № 2 Новогродівська.
Крім того, стосовно посилання відповідача, що в пільгових довідках не вірно вказано найменування професії відповідно до Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року та до атестацій робочих місць, суд зазначає недоліки в оформленні певних документів чи відсутність відповідних документів, не можуть бути підставою для позбавлення особи права на належну їй пільгову пенсію, якщо із інших даних, зокрема трудової книжки та наявних архівних документів, свідчень, доступних джерел та логічних умовиводів, вбачається наявність усіх обставин для цього.
Суд звертає увагу, відповідача на те, що відповідно до Порядком № 22-1 та ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до зазначеного підприємства з вимогою надати інформацію стосовно проведення атестацій робочих місць по Шахті № 2 Новогродівська, або до позивача з вимогаю надати додаткові документи для підтвердження пільгового характеру роботи, однак управління цим право не скористалось, чим порушила права позивача на прищначення пенсії на пільгових умовах.
Також, суд звертає увагу на те, що пунктом 11 Порядку № 442 передбачено, що Контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, Переліків робіт із особливо шкідливими і особливо важкими та шкідливими і важкими умовами праці, на яких встановлюється підвищена оплата праці, та інших нормативно-правових актів, відповідно до яких надаються пільги та компенсації працівникам за роботу із шкідливими умовами праці, покладається на Держпраці.
В свою чергу відповідно до приписів п. 6 Порядку № 442 атестація робочих місць передбачає, зокрема, визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників.
Зазначені нормативи свідчать про те, що контроль за якістю проведення атестації робочих місць та правильність застосування списків покладено на Держпрацю, а територіальні органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями встановлення контролю за якістю за проведенням атестації робочих місць, і повинні враховувати відомості за наслідками проведення атестації робочих місць як такі, якими підтверджено право працівника на пільгове забезпечення.
Суд зазначає, що відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» та Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» професія позивача машиніст (кочегар) котельних входить до Списку № 2, отже суд зазначає про відсутність підстав вважати, що позивач у спірний період не виконував роботи, що мають право на включення до пільгового стажу.
Суд вказує, що позивачем підтверджено пільговий характер виконуваних ним робіт у період з 15.10.1996 року по 01.03.2008 року на шахті № 2 Новогродівська, з 17.10.2011 року по 01.11.2014 року на ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» на посаді машиніста (кочегара) котельних, отже, відповідачем протиправно не зараховано зазначені періоди до пільгового стажу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний зарахувати до пільгового стажу період роботи з 15.10.1996 року по 01.03.2008 року на шахті № 2 Новогродівська, з 17.10.2011 року по 01.11.2014 року на ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля.
Стосовно не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.03.2008 року по 18.03.2011 року на Донецькій виконавчій дирекції з ліквідації шахт в якості машиніста (кочегара) котельної, у зв'язку з тим, що підприємство не перереєстроване на території підконтрольній Україні та відсутні дані в системі персоніфікованого обліку відомостей про спеціальний стаж, суд зазначає наступне.
Позивачем при зверненні до управління з заявою про призначення пенсії була надана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 60 від 18.04.2011 року, видана ДП «Донвуглересатруктуризація» Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт, відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_1 виконувала роботи на дільниці з повним робочим днем за професією машиніст (кочегар) котельної, що передбачено списком № 2 підрозділу ХХХІІІ Постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 року.
Однак, зі змісту спірного рішення відповідача вбачається, що вище зазначені довідки про підтвердження пільгового характеру роботи позивача не були прийняті відповідачем, оскільки видані підприємствами, яке зареєстровано на непідконтрольній території України.
Суд зазначає, що відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Приписами статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
З аналізу вищезазначених положень, суд приходить до висновку про те, що органи, які призначають пенсію мають право перевіряти надані заявником документи, а саме вимагаючи відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряючи обґрунтованість їх видачі.
Суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних доказів, які б підтверджували факт здійснення відповідачем щодо перевірки інформації зазначеній у спірній довідці.
Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що довідка позивачу була видане ще у квітні 2011 року, тобто до початку проведення антитерористичної операції та операції об'єднаних сил на території Донецької області, отже відсутні підстави вважати, що зазначена довідка видана незаконними угрупуваннями.
Також суд зазначає, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».
Отже, державні органи повинні приймати документи, видані окупаційною владою, у тих випадках, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеженняправ громадян.
Також, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п. 50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Суд зазначає, що законодавством на сьогоднішній день не врегульовано порядок надання та використання інформації, яка необхідна для підтвердження позивачем права на призначення пенсії коли доступ у позивача до такої інформації відсутній з причин, що не залежать від його волі.
Тобто через законодавчу прогалину не забезпечується захист прав громадян, які, незважаючи на втрату житла та інших соціальних благ, разом з членами своєї родини переїхали на іншу територію України з метою продовжити працювати на благо України.
Фактично склалася ситуація, за якої позивач змушений нести відповідальність за бездіяльність органу законодавчої влади.
З огляду на вищевикладене, відповідач зобов'язаний прийняти спірну довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 60 від 18.04.2011 року, яка видана Державним підприємством «Донвуглереструктуризація» Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт.
Щодо посилання відповідача на відсутність даних в системі персоніфікованого обліку відомостей про спеціальний стаж, суд зазначає, що абзацом 3 п. 20 Порядку № 637 передбачено, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (форми ОК-5) вбачається підтвердження спеціального трудового стажу за кодом підстав ЗП3013Б1.
Відповідно до Додатку 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України 14.04.2015 року № 435 було затверджено довідник кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.
Пунктом 2 Довідника кодів підстав для обліку окремим категоріям осіб відповідно до законодавства за кодом ЗПЗ013Б1 віднесено «Працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість і яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою КМУ від 24.06.2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць».
Отже, періоди роботи позивача також підтверджені індивідуальними відомостями про застраховану особу, які містяться в системі персоніфікованого обліку.
Таким чином, суд приходить висновку, що відповідач зобов'язаний зарахувати період роботи позивача з 01.03.2008 року по 18.03.2011 року на Донецькій виконавчій дирекції з ліквідації шахт в якості машиніста (кочегара) котельної до пільгового стажу ОСОБА_1 .
Стосовно не зарахування до пільгового стажу період роботи позивача з 19.10.2017 року по 30.11.2018 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля" в якості машиніста (кочегара) котельної на вугіллі у тому числі зайнятій видаленням золи дільниці РЕСО-3, суд зазначає наступне.
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 142 від 21.12.2018 року встановлено, що ОСОБА_1 у період з 19.10.2017 року по теперішній час виконувала роботи на посаді машиніста (кочегара) котельної (на вугіллі) в тому числі зайняті видаленням, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 року.
З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що позивач з 19.10.2017 року по теперішній час виконує роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Ознайомившись з рішенням управління про відмову у призначенні пенсії, відповідач зазначав лише про не зарахування періоду роботи з 19.10.2017 року по 30.11.2018 року до страхового стажу, а питання щодо зарахування або не зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу не вирішив.
Отже оскільки матеріалами справи підтверджено пільговий характер робіт позивача у період з 19.10.2017 року по 30.11.2018 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля" в якості машиніста (кочегара) котельної на вугіллі у тому числі зайнятій видаленням золи дільниці РЕСО-3, суд вважає за необхідним зарахувати зазначений період роботи до пільгового стажу період ОСОБА_1 .
Стосовно не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 19.10.2017 року по 30.11.2018 року на підприємстві ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України (форми ОК-5 від 04.01.2019 року), суд зазначає наступне.
Приписами пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058 визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.
Частиною 1 статті 15 вказаного Закону передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині 1 статті 12 цього Закону.
Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, в тому числі на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України.
Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Частиною 6 статті 20 цього Закону визначено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
У частині 9 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;
Частинами 10, 12 статті 20 цього Закону передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 3 статті 24 цього Закону визначає, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно довідки ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» № 05-320 від 04.07.2019 року встановлено, що за період з 19.10.2017 року по 30.11.2018 року ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата за вказаний період підприємством нараховано 22% ЄСВ (а.с. 125).
Відповідно до інформації про ведення обліку єдиного внеску по ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» за період з 01.01.2017 року по 24.07.2018 року вбачається, що ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» здійснювалося нарахування та сплата єдиного внеску (а.с. 126-132).
Суд зазначає, що індивідуальних відомостей про застраховану особу вбачається, що позивачу у період з 19.10.2017 року по 30.11.2018 року нараховувалась заробітна плата, однак підприємством не був сплачений єдиний внесок.
Відповідно до положень ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату єдиного внеску законом покладено на страхувальника.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 24 травня 2018 року по справі 490/12392/16-а.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що сам факт не зарахування сум єдиного внеску, сплачених із заробітної плати позивача, на банківський рахунок Пенсійного фонду, про що стверджує відповідач, за відсутності вини позивача, не є підставою для відмови у зарахуванні йому страхового стажу за вищевказані періоди. Крім того, оскільки із заробітної плати позивача щомісячно перераховувалися суми єдиного соціального внеску, а отже позивач не повинен нести відповідальність за неналежне виконання підприємством своїх обов'язків по сплаті обов'язкових платежів.
З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області не правомірно не зарахувало до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 19.10.2017 року по 30.11.2018 року на підприємстві ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».
Таким чином, суд вважає, що спірні рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у призначенні пенсії від 10 січня 2019 року, прийняте без повного з'ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявами про призначення пенсії, в зв'язку з чим рішення є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ВП "Шахта 1/3 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля" про визнання протиправним та скасування рішення від 10 січня 2019 року № б/н про відмову в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 , зобов'язання Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.01.2019 № 1 про призначення пенсії відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 15.10.1996 року по 01.03.2008 року на шахті № 2 Новогродівська в якості машиніста (кочегара) котельної на дільниці ЄМС, з 01.03.2008 року по 18.03.2011 року на Донецькій виконавчій дирекції з ліквідації шахт № 2 "Новогродівська" в якості машиніста (кочегара) котельної, з 17.10.2011 року по 01.11.2014 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля" в якості машиніста (кочегара) котельної на дільниці РЄСО-3, з 19.10.2017 року по 30.11.2018 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля" в якості машиніста (кочегара) котельної на вугіллі у тому числі зайнятій видаленням золи дільниці РЕСО-3, та зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 19.10.2017 року по 30.11.2018 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля".
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд приходить висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судового збору в розмірі 768,40 грн.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ВП "Шахта 1/3 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля" про визнання протиправним та скасування рішення від 10 січня 2019 року №б/н про відмову в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 , зобов'язання Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.01.2019 №1 про призначення пенсії відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 15.10.1996 року по 01.03.2008 року на шахті № 2 Новогродівська в якості машиніста (кочегара) котельної на дільниці ЄМС, з 01.03.2008 року по 18.03.2011 року на Донецькій виконавчій дирекції з ліквідації шахт №2 "Новогродівська" в якості машиніста (кочегара) котельної, з 17.10.2011 року по 01.11.2014 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля" в якості машиніста (кочегара) котельної на дільниці РЄСО-3, з 19.10.2017 року по 30.11.2018 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля" в якості машиніста (кочегара) котельної на вугіллі у тому числі зайнятій видаленням золи дільниці РЕСО-3, та зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 19.10.2017 року по 30.11.2018 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля" - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 10 січня 2019 року №б/н про відмову в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 .
Зобов'язання Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 02.01.2019 №1 про призначення пенсії відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 15.10.1996 року по 01.03.2008 року на шахті № 2 Новогродівська в якості машиніста (кочегара) котельної на дільниці ЄМС, з 01.03.2008 року по 18.03.2011 року на Донецькій виконавчій дирекції з ліквідації шахт №2 "Новогродівська" в якості машиніста (кочегара) котельної, з 17.10.2011 року по 01.11.2014 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля" в якості машиніста (кочегара) котельної на дільниці РЄСО-3, з 19.10.2017 року по 30.11.2018 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля" в якості машиніста (кочегара) котельної на вугіллі у тому числі зайнятій видаленням золи дільниці РЕСО-3, та зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 19.10.2017 року по 30.11.2018 року на Відокремленому підрозділі "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля"
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 41247274, юридична адреса: вул. Героїв праці, буд. 6, м. Селидове, Донецької області, 85400) судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Повний текст постанови складено та підписано 18 липня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Олішевська