08 липня 2019 року Справа № 160/5305/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГолобутовського Р.З.
за участі секретаря судового засіданняВербного Д.С.
за участі:
представників позивача представника відповідача ОСОБА_1 , Закалецького В.В. Козака А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу,
07 червня 2019р. приватне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України № 187 від 24.05.2019 року «Про анулювання ліцензії».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем було надано допуск посадовим особам Міністерства екології та природних ресурсів України до перевірки та надано ліцензію № 596077 від 14.04.2011 на виробництво особливо небезпечних хімічних речовин (згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України), дозвіл №1210138100-1034, який видано Міністерством екології та природних ресурсів 12.05.2016 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та інші документи на проведення господарської діяльності. Зазначає, що жодної письмової вимоги від посадових осіб Міністерства екології та природних ресурсів України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ПрАТ «ДМЗ» не надходило. На спростування висновків акту № 27/19-1 від 17.05.2019 «Про відмову ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» у проведенні планової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами» позивач посилається на складений посадовими особами Міністерства екології та природних ресурсів України акт № 27/19 від 17.05.2019 про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчить про допуск до проведення перевірки та надання документів. Вважає, що за вказаних обставин наказ № 187 від 24.05.2019 року «Про анулювання ліцензії» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року задоволено клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції й постановлено провести відеоконференцію за участю представника Міністерства екології та природних ресурсів України.
27 червня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що наказ є законним та виданий у зв'язку із відмовою позивача від проведення перевірки, а саме ненадання ним копій документів, що витребувані письмовою вимогою. Також зазначає про те, що перевіряючими в актах зафіксовані порушення вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, затвердженими постановою КМУ від 13.07.2016р. №446. Так позивачем: в порушення вимог абзацу 5 п. 16 Ліцензійних умов, наявною матеріальною базою не забезпечено очищення газових викидів; в порушення додатку 6 до Ліцензійних умов підприємством не надано висновок державної екологічної експертизи/з оцінки впливу на довкілля; в порушення додатку 6 Ліцензійних умов підприємством не надано дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Зазначені порушення зафіксовані відповідачем в акті № 27/19 від 17.05.2019 року, з яким позивач ознайомлений.
01 липня 2019 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення, що аналогічні викладеним у позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на відзив, що міститься в матеріалах справи, просив у задоволенні позовної заяви відмовити.
Дослідивши матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, заперечення, що викладені у відзиві, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи та надав їм правову оцінку.
Наказом № 419 від 30.11.2018 року Міністерством екології та природних ресурсів України затверджено річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік, згідно з яким проведення заходу державного нагляду (контролю) позивача призначено на 13.05.2019 року.
На підставі вищевказаного наказу і посвідчення (направлення) від 11.05.2019 року № 27/19 посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку з 13.05.2019 року по 17.05.2019 року.
Як встановлено судом, 17.05.2019 року посадовими особами відповідача вручено позивачеві два акти № 27/19 від 17.05.2019 року та № 27/19-1 від 17.05.2019 року.
Акт № 27/19 від 17.05.2019 року складений відповідачем за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
У вищевказаному акті зазначено про порушення позивачем:
- абзацу 5 п. 16 Ліцензійних умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 року № 445 - наявною матеріальною базою не забезпечено очищення газових викидів;
- абзацу 1 ч. ст. 3, п. 3 ст. 17 ЗУ від 23.05.2017 року № 2059-VIII - ліцензіатом не надано висновок державної екологічної експертизи/з оцінки впливу на довкілля;
- частини 3 ст. 21 ЗУ від 14.10.1992 року № 2694-Х11; додаток 6 до Ліцензійних умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 року № 445 - ліцензіатом не надано дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
В акті № 27/19-1 від 17.05.2019 року, що складений відповідачем, зазначено про те, що цей акт складено на підставі частини другої пункту 8 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», зокрема, недопуску уповноважених осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки).
Позивачем подано заперечення від 21.05.2019 року № 107/2351 на акт № 27/19-1 від 17.05.2019 року і заперечення № 107/2352 від 21.05.2019 року на акт № 27/19 від 17.05.2019 року.
Наказ № 187 від 24.05.2019 «Про анулювання ліцензії» розміщено 30.05.2019 року на офіційному сайті відповідача.
Вважаючи вищевказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що в акті № 27/19-1 від 17.05.2019 «Про відмову «ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» у проведенні планової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами» зазначено, що 14 травня поточного року члени комісії здійснили виїзд за адресою підприємства, яка вказана в матеріалах Ліцензійної справи: 49064, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Маяковського, 3. Вказано про порушення ліцензійних умов, а саме:
1.Наявною матеріально-технічною базою не забезпечено очищення газових викидів.
2.Ліцензіатом не надано висновок державної екологічної експертизи/з оцінки впливу на довкілля.
3.Ліцензіатом не надано дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Таким чином, з аналізу вищенаведеного видно, що позивачем не було відмовлено відповідачу у проведенні планової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.
В акті № 27/19 від 17.05.2019 вказано про порушення:
- абзацу 5 п. 16 Ліцензійних умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 445 - наявною матеріальною базою не забезпечено очищення газових викидів;
- абзацу 1 ч. ст. 3, п. 3 ст. 17 ЗУ від 23.05.2017 № 2059-VIII - ліцензіатом не надано висновок державної екологічної експертизи з оцінки впливу на довкілля;
- частини 3 ст. 21 ЗУ від 14.10.1992 № 2694-Х11; додаток 6 до Ліцензійних умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 445 - ліцензіатом не надано дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Як видно з Дозволу №1210138100-1034 Міністерства екології та природних ресурсів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що виданий 12.05.2016 року, термін його дії - 7 років, з 11.04.2016 року по 11.04.2023 року.
На підтвердження зазначеного в актах № 27/19 від 17.05.2019 та № 27/19-1 від 17.05.2019 порушення абзацу 5 п. 16 Ліцензійних умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 445, а саме незабезпечення позивачем очищення газових викидів, відповідачем не надано суду жодних доказів.
Виходячи із вищевикладеного, оскільки позивач має Дозвіл №1210138100-1034 від 12.05.2016 (строк дії якого визначений до 11.04.2023 року), що є чинним, він здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, із забезпеченням очищення газових викидів шляхом роботи встановленого газоочисного обладнання відповідно до вимог чинного законодавства України.
Що стосується доводів відповідача про ненадання позивачем в ході проведення перевірки висновку державної екологічної експертизи з оцінки впливу на довкілля, то вони не можуть бути взяті судом до уваги, виходячи з такого.
Як видно з матеріалів справи, наявні позитивні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 2/8-11-3-82 від 27.01.2011 року і № 2/8-11-3-83 від 27.01.2011 року, де зазначено, що виробництво особливо небезпечних хімічних речовин - смоли кам'яновугільної та бензолу сирого кам'яновугільного згідно з ТУ У 24.1-00190443-003-2003 відповідає вимогам чинного санітарного законодавства України. Такі висновки видані Міністерством охорони здоров'я України позивачу у 2001 році при отриманні ліцензії.
Також є позитивні висновки Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області №4-1002-11-1 від 28.03.2011 року та № 4-1003-11-1 від 28.03.2011 року, згідно з якими відсутні заперечення проти отримання ПАТ «Євраз-ДМЗ ім.Петровського» ліцензії на виробництво бензолу сирого кам'яновугільного, за умови дотримання норм природоохоронного законодавства.
Строк дії ліцензії № 596077 від 14.04.2011 на виробництво особливо небезпечних хімічних речовин (згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України), що видана Міністерством промислової політики України, - до 14.04.2016 року.
Згідно з наказом № 38 від 01.02.2016 року Міністерства екології та природних ресурсів України переоформлено ПАТ "Євраз - ДМЗ ім. Петровського" (ЄДРПОУ 05393056) ліцензію серії АГ N 596077 від 14.04.2011 року на виробництво особливо небезпечних хімічних речовин на безстрокову.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» у разі зміни переліку документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, ліцензіат: у разі доповнення переліку новими документами - повинен подати до органу ліцензування документи, якими доповнено перелік, протягом строку, встановленого нормативно-правовим актом, яким затверджено відповідні зміни; у разі зміни форми відомостей, що додаються до заяви про отримання ліцензії і складаються здобувачем ліцензії, - подає органу ліцензування відомості, форму яких змінено, за новою формою протягом строку, встановленого нормативно-правовим актом, яким затверджено відповідні зміни.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 128 від 23.01.2019 року внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 445 від 13.07.2016 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України», а саме в абз. 13 п. 12 замінено слова «висновок державної екологічної експертизи» на «висновок з оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», які набрали чинності з 28.02.2019 року та відповідно не розповсюджуються на період видачі ліцензії позивачу в 2011 році, а також на період переоформлення в 2016 році.
Згідно з пунктом 3 статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.
Аналізуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що оскільки додаток № 6 до постанови Кабінету Міністрів України № 445 від 13.07.2016 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України» не було доповнено новим переліком документів, зміни в технології виробництва смоли кам'яновугільної та бензолу сирого кам'яновугільного не відбулись, позитивні висновки Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області №4-1002-11-1 від 28.03.2011 та № 4-1003-11-1 від 28.03.2011 є чинними.
Зміни до абз. 13 п. 12 постанови Кабінету Міністрів України № 445 від 13.07.2016 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України» набрали чинності з 28.02.2019 року, відтак, позивач здійснює господарську діяльність з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин - смоли кам'яновугільної та бензолу сирого кам'яновугільного на підставі ліцензії № 596077 від 14.04.2011, яка переоформлена на безстрокову наказом № 38 від 01.02.2016 Міністерства екології та природних ресурсів України, й необхідність отримання висновку з оцінки впливу на довкілля відсутня.
Виходячи із вищевикладеного, протиправним є витребування у позивача висновку державної екологічної експертизи з оцінки впливу на довкілля під час проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин.
Відтак, оскільки у позивача наявна чинна ліцензія № 596077 від 14.04.2011 року на виробництво особливо небезпечних хімічних речовин, яка є безстроковою відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 38 від 01.02.2016 року, витребування висновку державної екологічної експертизи з оцінки впливу на довкілля, який подається для отримання (переоформлення) відповідної ліцензії, є протиправним.
Що стосується посилання відповідача на порушення позивачем ч. 3 ст. 21 Закону України «Про охорону праці», додаток 6 до Ліцензійних умов, затверджених постановлю Кабінету Міністрів України № 445 від 13.07.2016, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини 3 ст. 21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов'язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Як визначено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 445 від 13.07.2016 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України», ці Ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (далі - ліцензія), а також визначають вичерпний перелік організаційних, кадрових, технологічних вимог, обов'язкових для виконання під час провадження зазначеної діяльності.
Пунктом 6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 № 445, здобувач ліцензії для її отримання подає у спосіб, передбачений частиною першою статті 10 Закону, до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії згідно з додатком 1.
До заяви про отримання ліцензії, крім документів, передбачених частиною третьою статті 11 Закону, додаються:
- відомості за підписом здобувача ліцензії про наявність матеріально-технічної бази, необхідної для провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин (за формою згідно з додатком 2), разом із копіями підтвердних документів, засвідченими печаткою (за наявністю) та підписом керівника суб'єкта господарювання, що дають можливість її ідентифікувати, а також копіями документів, що підтверджують право власності або оренди, засвідченими печаткою (за наявності) та підписом керівника суб'єкта господарювання, на зазначену матеріально-технічну базу;
- відомості за підписом здобувача ліцензії про наявність власних або орендованих виробничих площ (приміщень), необхідних для провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, за формою згідно з додатком 3;
- відомості про наявність декларації безпеки та плану локалізації та ліквідації аварії на об'єкті (у разі внесення об'єкта до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки) у довільній формі;
- відомості про наявність документів дозвільного характеру за формою згідно з додатком 6;
- копії, засвідчені печаткою (за наявності) та підписом керівника суб'єкта господарювання:
- технологічного регламенту;
- карти даних небезпечного фактора.
Таким чином, при подачі заяви про отримання ліцензії, відповідно до додатку № 6 постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 445, зазначаються відомості про наявність документів дозвільного характеру, а саме позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, висновок з оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, дозвіл на спеціальне водокористування, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Також постановою Кабінету Міністрів України № 445 від 13.07.2016 року встановлені кадрові вимоги до провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, організаційні вимоги до провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин та технологічні вимоги до провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин.
Актами № 27/19 від 17.05.2019 та № 27/19-1 від 17.05.219 будь-яких порушень щодо здійснення ліцензійної діяльності не встановлено.
Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що витребування у позивача дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки під час проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин є протиправним.
Відтак, оскільки позивач має чинну ліцензію № 596077 від 14.04.2011 року на виробництво особливо небезпечних хімічних речовин, витребування дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, які подаються для отримання (переоформлення) відповідної ліцензії, є протиправним.
Також суд зауважує, що відповідно до Закону України «Про охорону праці», постанови Кабінету Міністрів України № 445 від 13.07.2016 року у відповідача відсутні повноваження щодо здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання законодавства про охорону праці.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами правомірності спірного наказу, водночас, доводи позивача знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи і не були спростовані відповідачем.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд доходить висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 90, 139 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, 3, код ЄДРПОУ 05393056) до Міністерства екології та природних ресурсів України (вул. Митрополита Василя Липківського, 35, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 37552996) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України № 187 від 24.05.2019 року «Про анулювання ліцензії».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства екології та природних ресурсів України (код ЄДРПОУ 37552996) на користь приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» (код ЄДРПОУ 05393056) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. відповідно до платіжного доручення №125125 від 31 травня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне рішення складене 17 липня 2019 року.
Суддя Р.З. Голобутовський