17 липня 2019 року Справа 160/6644/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В. розглянувши матеріали адміністративного позову Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -
16.07.2019 року Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просить:
- визнати Рішення № 0007214608 від 17.09.2018 року про застосування штрафних санкцій нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску протиправним;
- скасувати Рішення Офісу великих платників податків ДФС України № 0007214608 від 17.09.2018 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 1 468 644,43 та нарахування пені в розмірі 1 358 172,82 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату своєчасне перерахування) єдиного внеску.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суддя приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з такого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Частиною 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності до позовної заяви додаються, зокрема, клопотання звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
До адміністративного позову позивачем було додане клопотання про відстрочення та зменшення судового збору.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що у зв'язку із скрутним фінансовим становищем підприємства, що спричинене скороченням виробництва профільної продукції, позивач не має змоги сплатити суми судового збору, що також підтверджується падінням фінансових результатів підприємства, значним розміром заборгованості із виплати заробітної плати працівникам, яка станом на 01.04.2019 року становить 62 374 000,00 гривень та великою кількістю рішень контролюючих органів про сплату боргу (недоїмки) та штрафних санкцій.
Розглянувши заяву, вивчивши надані докази на її підтвердження, суд не находить підстав для її задоволення та відстрочення сплати та зменшення судового збору з урахуванням майнового стану, виходячи із такого.
За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Також і відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Таким чином, вказана норма не передбачає одночасно відстрочення та зменшення розміру судового збору, про що просить позивач. Крім того, позивач не зазначає, на яку саме суму він просить зменшити судовий збір.
Також суд не приймає до уваги докази, надані позивачем, зокрема баланс (звіт про фінансовий стан) як такий, що свідчить про скрутне матеріальне становище підприємства.
Крім того, позивачем не надано жодних доказів, які підтвердили здатність підприємства сплатити судовий збір у майбутньому.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання позивача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
За приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень, юридичною особою майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2019 року становить 1 921,00 грн. і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 19 210,00 гривень.
Адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Зазначена правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 14.03.2017 року по справі №п/800/559/16.
Таким чином, враховуючи, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру про визнання протиправним та скасування рішення № 0007214608 від 17.09.2018року про застосування штрафних санкцій в розмірі 1 468 644,43 грн. та нарахування пені в розмірі 1358172,82 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату своєчасне перерахування) єдиного внеску, тому позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 19210,00 гривень.
Враховуючи наведене та те, що позивач не звільнений від сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду у відповідності до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а також те, що позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення його від сплати судового збору, суд доходить висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає залишенню без руху із встановленням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 19 210,00 грн. за подання цього адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
У задоволенні клопотання Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" про відстрочення сплати та зменшення судового збору - відмовити.
Адміністративний позов Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій - залишити без руху.
Позивачу у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 19 210,00 грн., сплаченого за наступними реквізитами:
отримувач: УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра/22030101;
код ЄДРПОУ(отримувача): 37989253;
банк отримувача: казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101;
призначення платежу "судовий збір за заявою_______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд".
Позивач: Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14308368).
Відповідач 1: Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. київ, вул. Дегтярівська, 11Г, код ЄДРПОУ 39440996).
Відповідач 2: Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (49600, м. Дніпро, пр. О. Поля, 57, код ЄДРПОУ 40980025).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В Ільков