05 липня 2019 р. Справа № 160/6098/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В. розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради про визнання акта протиправним та нечинним, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради в якій позивач просить визнати противоправним та нечинним п.8, 8.7, 9 рішення Павлоградської міської ради від 21.12.2010 №21-3/VI «Про продовження строку дії договорів оренди земельних ділянок».
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що адміністративний позов ґрунтується на наступних обставинах.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом (зареєстровано в реєстрі за №1-613 від 12.03.2018) ОСОБА_1 отримала в спадщину від своєї матері ОСОБА_2 :
- Торгівельний павільйон, площею 93,30 АДРЕСА_1 .кв., розташованого на АДРЕСА_2 , який належав померлій спадкодавеці на підставі біржового договору купівлі-продажу №03/3 від 19.03.2012, зареєстрованого товарною біржою «Центральна»;
- Торгівельний павільйон, площею 43,10 м.кв., розташованого на АДРЕСА_3 , який належав померлій спадкодавеці, на підставі біржового договору купівлі-продажу №04/3 від 19.03.2012, зареєстрованого товарною біржею «Центральна».
В подальшому, 13.08.2018 позивач звернулась до Павлоградської міської ради із заявою про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки.
За результатами розгляду заяви, Павлоградська міська рада листом від 10.09.2019 №441 «Про розгляд заяви» повідомила про відсутність законних підстав для розгляду заяви у зв'язку з тим, що відповідно до даних Державного земельного кадастру відомості щодо земельної ділянки на АДРЕСА_2 , площе 0,0101 га в кадастрі відсутні. Тобто, по даній земельній ділянці розроблення технічної документації неможливо. Крім того, позивача було повідомлено про те, що рішенням сесії Павлоградської міської ради від 21.12.2010 №21-3/VI «Про продовження строку дії договорів оренди земельних ділянок» орендарю було відмовлено в продовженні строку дії договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,0101 га, на підставі голосування депутатів на сесії Павлоградської міської ради. Пунктом 9 рішення орендаря було зобов'язано здійснити заходи щодо демонтажу торгівельного павільйону до 01.04.2011.
З метою захисту порушеного права, позивач звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відповідною позовною заяво. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 по справі №0440/6999/18 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Павлоградської міської рад щодо неприйняття рішення за заявою від 13.08.2018 про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на АДРЕСА_2 , площею 0,0101 га. Зобов'язано Павлоградську міську раду повторно розглянути заяву від 13.08.2018 про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на АДРЕСА_2 , площею 0,0101 га та прийняти рішення з урахуванням вимог чинного законодавства та висновків суду у даній справі.
Крім того, в матеріалах даної справи міститься рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 по справі №160/377/19 за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Павлоградської міської ради від 21.12.2018 року № 1469-45/VII. Зобов'язано Павлоградську міську раду повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про надання дозволу на складання технічної документації щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Звертаючись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою позивач зазначає, що оскаржуване рішення Павлоградської міської ради від 21.12.2010 №21-3/VI ніяким чином не стосується ні ОСОБА_1 , ні її померлої матері, але через означене рішення міської ради, позивач не може отримати дозвільні документи та укласти договір оренди земельної ділянки.
Судом встановлено, що згідно оскаржуваного рішення Павлоградської міської ради від 21.12.2010 №21-3/VI «Про продовження строку дії договорів оренди земельних ділянок», відмовлено в продовженні строку дії договорів оренди земельних ділянок фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 , зареєстрований за №040500900217 від 21.09.2005 на земельну ділянку площею 0,0101 га на АДРЕСА_4 для обслуговування торговельного павільйону. Договір оренди, зареєстрований за №040500900217 від 21.09.2005 вважати таким, що втратив чинність (підпункт 8.7 пункту 8 оскаржуваного рішення). Також, пунктом 9 оскаржуваного рішення визначено, що за пунктами 8.1 - 8.8 здійснити заходи щодо демонтажу торгівельних павільйонів до 01.04.2011.
Таким чином, на вирішення суду поставлено питання щодо правомірності відмови в продовженні строку дії договорів оренди земельної ділянки, право власності відносно якої не вирішено.
З даного приводу суд зазначає наступне.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1, 2 частини 1 статі 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
На підставі пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суд виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 по справі №826/9341/17 (провадження №11-318апп19).
Враховуючи те, що фактично на вирішення суду поставлено питання щодо правомірності відмови в продовженні строку дії договорів оренди земельної ділянки, право власності відносно якої не вирішено, то суд, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а в залежності від суб'єктного складу сторін підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Відповідно до статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства України.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що подана позовна заява не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства, а отже у відкритті провадження у справі слід відмовити.
В силу вимог пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Судом встановлено, що при поданні позову сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується квитанцією від 01.07.2019 №27283980-1, яка міститься в матеріалах справи.
За таких обставин, позивачу слід повернути сплачений судовий збір.
Керуючись статтями 19, 170, 248, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №160/6098/19 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради про визнання акта протиправним та нечинним.
Роз'яснити позивачу, що розгляд цієї справи підлягає в порядку господарського судочинства.
Повернути фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1921,00 грн. згідно з квитанцією від 01.07.2019 №27283980-1, яка знаходяться у матеріалах адміністративної справи №160/6098/19.
Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська