23 травня 2019 року Справа № 160/9812/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О.В.,
за участі:
секретаря судового засідання Максименко Е.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Никитенко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 23.01.2019 року, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 20.08.2018 року №466688-1310-0463/2, винесене ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 року у справі № 160/9812/18 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк, протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду у підготовчому засіданні.
В підготовчому засіданні 02.04.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 23.04.2019 року.
В судовому засіданні 23.04.2019 року оголошено перерву до 16.05.2019 року, в судовому засіданні 16.05.2019 року оголошено перерву до 23.05.2019 року для надання позивачем додаткових документів.
В обґрунтування позову зазначено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області нарахувало податкове зобов'язання та направило податкове повідомлення-рішення за 2017 рік, порушуючи норми статті 285 Податкового кодексу України, в якій зазначено, що податкове повідомлення-рішення надсилають платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року. Також, на думку позивача, відповідачем порушено статтю 281 Податкового кодексу України, оскільки для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки, а в 2017 році грошова оцінка земельної ділянки складала 1427870,23 грн., відповідно до цієї суми й було розраховано податкове зобов'язання за 2017 рік.
Представником відповідача 14.02.2019 року подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи тим, що позивачем було нараховано зобов'язання з плати за землю відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за №5/200317/03-07, сформованого 20.03.2017 року Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську, в якому встановлено коефіцієнт 2,0. Проте відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за №1/200718/03-07, сформованого 24.07.2018 року коефіцієнт земельної ділянки, що розглядається, становить 2,5. Отже, при застосуванні позивачем коефіцієнту 2,0 відбулось заниження суми орендної плати за землю за 2017 рік на суму 10709,02 грн.
Позивач та представник відповідача в судовому засіданні підтримали обрані правові позиції.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 22.03.2017 року в Центрі надання адміністративних послуг м. Дніпра позивач отримав Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.03.2017 року за №5/200317/03-07 Управління Держгеокадастру у м. Дніпрі, із зазначенням коефіцієнта 2,0 та визначенням грошової оцінки земельної ділянки 1427870,23 грн.
12.04.2017 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №260-1301 з нарахуванням податкового зобов'язання на суму 428,36 грн.
22.01.2018 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №2987-1301 з нарахуванням податкового зобов'язання на суму 42407,75 грн.
Вказані суми, визначені податковими повідомленнями-рішеннями №260-1301 та №2987-1301 сплачені позивачем в повному обсязі.
15.02.2018 року позивач звернувся до центру надання адміністративних послуг з заявою про надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 .
16.02.2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області надано відповідь за №19/160218/03-07, в якій зазначено, що:
- наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» згідно вимог пункту 3, застосовується з 01.01.2017 року;
- у зв'язку з тим, що до відділу у м. Дніпро не надходили документи, які б свідчили про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , дана земельна ділянка використовується в комерційних цілях;
- застосування коефіцієнту функціонального використання із значенням 2,0 може привести до значних втрат бюджету;
- після внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2006 року №489, відділ у м. Дніпро буде мати змогу надати адміністративну послугу «видача витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки» з актуальними даними, що відповідають чинному законодавству.
22.01.2018 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №2987-1301, за яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем - орендна плата з фізичних осіб за податковий період - 2017 рік у розмірі 42407,75 грн.
Підставою для нарахування відповідачем орендної плати є виявлене контролюючим органом заниження суми орендної плати за землю за 2017 рік на суму 10709,02 грн. на підставі наступного.
27.12.2006 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, згідно пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим № НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 1.2 договору цільове використання земельної ділянки - 1.11.2 (оптова торгівля та складське господарство).
Пунктом 2.1 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1498 га.
Згідно з пунктом 3.1 договір укладається на 15 років.
На підставі пункту 4.1 річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 1,3.
Відповідно до пункту 4.2 зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.
Згідно з пунктом 4.3 договору орендар повинен щорічно, протягом першого кварталу, надавати до комітету земельних відносин Дніпропетровської міської ради копію довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
З наведеного слідує, що розмір орендної плати за землю розраховується відповідно до нормативно-грошової оцінки цієї земельної ділянки із урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації.
Оскільки розмір орендної плати не є фіксованим у грошовому еквіваленті, тобто орендна плата не є сталою сумою, а може змінюватись в залежності від зміни розміру нормативно-грошової оцінки землі та коефіцієнтів індексації, відповідно вона має розраховуватись щорічно, виходячи із розміру діючої нормативно-грошової оцінки цієї земельної ділянки та діючих коефіцієнтів індексації.
Згідно ч. 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
У відповідності до пунктів 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку;
288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;
288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Такими чином, Податковим кодексом України прямо визначено, що порядок надання інформації контролюючим органом, яка необхідна для обчислення та справляння земельного податку встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України.
Так, згідно з пунктом 4 Порядку подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1386 від 21.12.2011 року, Держгеокадастр та Мін'юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі:
Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.
У відповідності до вимог ст.5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема: для визначення розміру земельного податку; орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності - ст. 13 Закону України «Про оцінку земель».
Згідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій» - ст.18 Закону України «Про оцінку земель».
Статтею 20 вказаного Закону визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, зокрема, утворено Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Відповідно до п.1 Положення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016р. № 308, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
За п.п.4 п.4 вказаного Положення, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань надає адміністративні послуги згідно із законом у відповідній сфері.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме на Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області покладені обов'язки щодо видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на основі затвердженої рішенням органу місцевого самоврядування технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, при цьому, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою, тобто до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не віднесено проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у тому числі і визначення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф).
25.11.2016 року Міністерством аграрної політики та продовольства України прийнято наказ № 489, яким затверджено новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» (далі - Порядок №489) та визначено, що він застосовується з 01.01.2017 року.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 489 за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну оцінку земельної ділянки (додаток 9).
При цьому, в новій формі заяви заявником обов'язково повинна бути зазначена інформація про «категорію земель» та «цільове призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306». В новій формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на відміну від форми, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України, Української академії аграрних наук України «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» від 27.01.2006 року №18/15/21/11, також повинно бути зазначено «категорію земель» та «цільове призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ), та зазначається, що Витяг сформовано.
Згідно з пунктами 3, 5 Розділу ІІ Порядку, коефіцієнт Кф - це коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки та встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548.
Судом встановлено, що цільове використання з договором земельної ділянки - оптова торгівля та складське господарство.
В додатку І до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міститься таблиця «Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)», в якій визначено, що земельна ділянка з цільовим призначенням 03.07 «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» характеризується коефіцієнтом функціонального використання земельної ділянки - 2,5.
На підставі викладеного відділом у м. Дніпрі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області сформовано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.07.2018 року №1/200718/03-07.
Згідно наданої суду копії Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого 24.07.2018 року №1/200718/03-07, затвердженого відділом у м. Дніпрі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради, відомо, що земельна ділянка площею 0,1498 га, кадастровий номер НОМЕР_2 :03 НОМЕР_3 :00009, розташованої за адресою: 49000, м. Дніпро, Лівобережний район (колишня назва АДРЕСА_2 Дніпропетровськ АДРЕСА_3 Жовтневий АДРЕСА_4 уз АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 ) має коефіцієнт 2,5, нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена у розмірі 1683805,18 грн. за 0,1498 га.
На підставі пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України та наданого Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого 24.07.2018 року №1/200718/03-07, затвердженого відділом у м. Дніпрі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідачем було розраховано зобов'язання з плати за землю за 2017 рік та встановлено заниження суми орендної плати за землю за 2017 рік на 10709,02 грн., у зв'язку з чим позивачу було донарахованого суму податкового зобов'язання оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
В цій справі позовні вимоги заявлені до ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 20.08.2018 року №466688-1310-0463/2.
Суд зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення винесене правомірно на підставі чинного на момент винесення податкового повідомлення-рішення та розгляду цієї справи судом Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого 24.07.2018 року №1/200718/03-07, затвердженого відділом у м.Дніпрі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Заявляючи позовні вимоги, позивач фактично просить суд надати правову оцінку затвердженому відділом у м. Дніпрі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого 24.07.2018 року №1/200718/03-07, яке стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 19 пункту 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
З аналізу наведеної норми, судом встановлено, що Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки має ознаки індивідуального акту та породжує правові наслідки для позивача, а тому надання правової оцінки щодо правомірності прийняття Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого 24.07.2018 року №1/200718/03-07, є окремим предметом судового спору та не може вирішуватись судом у межах заявлених вимог у цій справі.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, оскільки податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі чинного Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого 24.07.2018 року №1/200718/03-07.
Відповідач не наділений повноваженнями тлумачення чинного Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого 24.07.2018 року №1/200718/03-07, а лише визначає суму орендної плати за наявними даними, отриманими від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Представником відповідача, як суб'єктом владних повноважень, в судовому засіданні доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до норм статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову, не підлягають відшкодуванню на користь позивача.
Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 31 травня 2019 року.
Суддя О.В. Врона