Справа № 467/629/19
2-о/467/17/19
18.07.2019 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Кірімової О.М.
за участю секретаря судового засідання Сіваченко Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради в особі Центру надання адміністративних послуг міста Южноукраїнська про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив встановити факт належності йому свідоцтва про право власності на магазин, виданого 27.09.2000 року виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради, який розташований в АДРЕСА_1 Южноукраїнську по пр. Комуністичному, 1, приміщення 219.
В обґрунтування вказаної заяви зазначає, що на підставі рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради про переведення житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 до складу нежилих приміщень № 22 від 26.01.2000 року замість договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Южноукраїнського міського нотаріального округу Дмитрієвою В.В. від 12 липня 1997 року № 1439, йому було видано свідоцтво про право власності на магазин, який розташований в АДРЕСА_2 , від 27.09.2000 року.
Під час видачі свідоцтва про право власності його прізвище в свідоцтві було зазначено як « ОСОБА_2 ».
Пізніше, в 2001 році ним було змінено паспорт. В новому паспорті його прізвище зазначено як « ОСОБА_3 », що відповідає іншим документам та є вірним.
Внаслідок зазначеної помилки виникла невідповідність у написанні його прізвища в паспорті та свідоцтві про право власності.
Встановлення факту належності йому правовстановлюючого документа необхідне для подальшої реалізації прав на майно.
Виправити зазначену помилку в позасудовому порядку на даний час не виявляється можливим, в зв'язку зі зміною норм законодавства.
Від представника заявника до судового засідання надійшла заява, згідно якої він підтримав вимоги заяви та просив суд слухання у справі провести за його відсутності.
Від представника заінтересованої особи до судового засідання надійшла заява, згідно якої вона не заперечує проти задоволення заяви та просить суд слухання у справі провести за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази з точки зору їх належності та допустимості, за своїм внутрішнім переконанням, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, керуючись законом, суд приходить до такого.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради № 22 від 26 січня 2000 року ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на магазин, розташований по АДРЕСА_2 (а.с. 6).
У відповідності до копії паспорта заявника, його прізвище вірно зазначається « ОСОБА_3 » (а.с. 4).
Відповідно до копії договору оренди земельної ділянки від 07.04.2009 року ОСОБА_1 передано в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання під розміщення та обслуговування прибудови та входу до магазину «продукти» по АДРЕСА_3 (а.с. 9-11)
Вірність написання прізвища « ОСОБА_3 » також підтверджується копіями витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 12), пенсійного посвідчення та посвідчення ветерана праці (а.с. 13).
У відповідності до копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого мана № 169000063 від 03.06.2019 рок, відомості пор право власності на кв. АДРЕСА_4 відсутні (а.с. 19).
Таким чином, судом встановлено розбіжність у написанні прізвища заявника в паспорті та свідоцтві про право власності на магазин.
Помилка в написанні прізвища заявника в свідоцтві про право власності на магазин перешкоджає останньому у вільному розпорядженні правом власності щодо вказаного майна.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, розглядається, якщо такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Розумних сумнівів щодо достовірності даної обставини у суду немає. Різне написання прізвища у документах, на думку суду, пояснюється технічною опискою з боку особи, що видавала вказаний документ, оскільки відмінність полягає у написанні однієї літери, тоді як інші відомості про заявника збігаються. В судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що заявник позбавлений можливості одержати або відновити документи, що посвідчують даний факт.
З урахуванням викладеного, оскільки судом встановлено, що у свідоцтві про право власності на магазин, виданого виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради 27.09.2000 року, помилково зазначено прізвище « ОСОБА_2 », замість вірного « ОСОБА_3 », встановлення даного факту належності правовстановлюючого документу має для заявника юридичне значення, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 268, 315 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради в особі Центру надання адміністративних послуг міста Южноукраїнська про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.
Встановити факт належності правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності на магазин, розташований в АДРЕСА_2 , виданого 27.09.2000 року виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради на ім'я ОСОБА_4 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Арбузинського
районного суду О.М. Кірімова