Дата документу 17.07.2019
Справа № 320/9906/18
2/320/893/19
17 липня 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Юрлагіної Т.В.,
за участю секретаря Бондаренко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
учасники справи:
представник позивача - ОСОБА_3 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
представник відповідача - Савон В.В. ,
представника КЗ «Мелітопольський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Запорізької обласної ради - Чеботар Н.В.,
Представник органу опіки та піклування Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь юридичної чи фізичної особи, під опіку або на виховання якій буде передана дитина.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 28.11.2011 року службою у справах дітей Мелітопольської міської ради Запорізької області було отримано інформацію адміністрації Мелітопольської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 відповідно до якої ОСОБА_1 навчалася в 1-Б класі, мала пропуски занять. Працівники школи відвідали сім'ю ОСОБА_2 за місцем проживання, мати двері не відчинила, через двері повідомила, що дитина хворіє та знаходиться у бабусі ОСОБА_6 01.12.2011 року на підставі отриманої інформації комісія у складі працівників служби у справах дітей, оперуповноваженого кримінального відділу у справах дітей Мелітопольського відділу міліції відвідала сім'ю ОСОБА_2 за місцем проживання. Мати повідомила, що вона періодично вживає алкогольні напої, не працює, не має коштів на лікування дочки, тому лікуванням дитини та придбанням ліків займається бабуся матері ОСОБА_6 Членами комісії матері роз'яснено вимоги чинного законодавства України та її попереджено про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов'язків.
01.12.2011 року дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була взята на облік в службі у справах дітей як дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах, у зв'язку з ухиленням матері від виховання дитини. Відповідно до листа 11.02.2012 о 19.15 год. в чергову частину Мелітопольського відділу поліції ГУМВС України у Запорізькій області надійшло повідомлення ОСОБА_2 про те що 11.02.2012 близько 11.30 год. її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пішла з дому гуляти та на момент звернення матері місцезнаходження дитини невідоме. В ході розшукових заходів встановлено, що дитина 11.02.2012 о 19.30 год. самостійно повернулася додому. Дитина пояснила, що вона гуляла у дворі без нагляду батьків, після чого пішла в гості до свого однокласника, про що матір не повідомила. З ОСОБА_2 проведено профілактичну бесіду щодо контролю з її боку за дитиною.
Протягом вересня 2012 - січня 2013 до служби у справах дітей надходила інформація адміністрації Мелітопольської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1. Ситуація в родині ОСОБА_2 змінилася у позитивний бік, ОСОБА_1 була забезпечена необхідним шкільним приладдям, регулярно відвідувала заняття, мати змінила поведінку у позитивний бік.
23.01.2012 року ОСОБА_1 була знята з профілактичного обліку в службі у справах дітей.
25.09.2017 року до служби у справах дітей надійшла інформація адміністрації Мелітопольської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1. Відповідно до інформації ОСОБА_1 навчається у 7-Б класу вказаного закладу. Мати не приділяє належної уваги вихованню дочки: ОСОБА_1 має багато пропусків без поважної причини, не завжди виконує домашні завдання, до школи приходить неохайна.
28.09.2017 року на особистому прийомі в службі у справах дітей мати надала письмову інформацію, відповідно до якої ОСОБА_1 з 16.09.2017 проживає у бабусі матері ОСОБА_6 , у зв'язку з тим, що вона викрала у матері банківську карту та витратила з неї всі гроші і мати не має коштів на утримання дочки. 18.09.2017 мати не впустила дочки до квартири та відправила до бабусі. 19.09.2017 зранку мати впустила ОСОБА_1 , дитина відмовилася йти до школи, тому мати викликала наряд поліції, який відвіз дитину до бабусі. ОСОБА_2 також повідомила, що з 24.07.2017 вона вживає алкогольні напої, святкує дні народження свій, дочки та родичів. 26.09.2017 розмовляла з працівниками служби у справах дітей через двері, так як була у нетверезому стані.
Службою у справах дітей до Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області було направлено матеріали для притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 184 КУпАП.
02.10.2017 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поновлена на обліку в службі у справах дітей як дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах, у зв'язку з ухиленням матері від виховання дитини.
Відповідно до інформації Мелітопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 03.10.2017 ОСОБА_2 надала письмову згоду на соціальний супровід. На підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Мелітопольської міської ради Запорізької області 13.12.2017 сім'ю ОСОБА_2 знято з соціального супроводу, у зв'язку з письмовою відмовою матері від соціального супроводу.
04.06.2018 службою у справах дітей отримано повідомлення директора КЗ «Мелітопольський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей», згідно з яким 01.06.2018 на підставі постанови Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області до вказаного закладу влаштовано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до інформації Мелітопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 15.08.2018 мати ОСОБА_2 надала письмову згоду на соціальний супровід.
Відповідно до інформації Мелітопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 07.09.2018 на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Мелітопольської міської ради Запорізької області сім'ю ОСОБА_2 взято під соціальний супровід. Під час здійснення початкової оцінки потреб дитини та її сім'ї матір було поінформовано про можливість отримання повного комплексу соціальних послуг з метою подолання складних життєвих обставин. З матір'ю були проведені консультації щодо підвищення батьківського потенціалу та профілактики вживання алкогольних напоїв. Також матері було роз'яснено норми чинного законодавства України щодо реалізації батьківських обов'язків та наслідків за їх невиконання. З 16.08.2018 по 07.09.2018 ОСОБА_2 жодного разу не з'явилася до Мелітопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді для підписання договору про здійснення соціального супроводу та подальшої роботи з сім'єю. На залишені запрошення від 23.08.2018 та 31.08.2018 мати не відреагувала. Під час бесід у телефонному режимі мати переносила дні зустрічі, мотивуючи позмінною роботою. У заплановані дні відвідувань за місцем проживання двері не відчиняла. У зв'язку з невиконанням умов здійснення соціального супроводу 11.09.2018 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Мелітопольської міської ради Запорізької області вирішено зняти з соціального супроводу сім'ю ОСОБА_2 , що опинилася у складних життєвих обставинах, в якій виховується неповнолітня дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на 15.11.2018 мати до служби у справах дітей не з'явилася, не повідомила про свої наміри щодо подальшої долі дочки.
Представник позивача - Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягала.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила не позбавляти її батьківських прав. Зазначила, що буде належним чином займатися вихованням своєї доньки, піклуватися про неї. В той час були складнощі у взаєморозумінні з донькою. Але вона належним чином виконує батьківські обов'язки.
Представник відповідача - адвокат Савон В.В. у судовому засіданні також заперечував проти задоволення позовних вимог за підставами, зазначеними у відзиві на позов. 31.01.2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначені позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Зазначив, що посилання позивача про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП України є необґрунтованими, оскільки відсутні постанови суду про визнання ОСОБА_2 винної за порушення зазначених вимог закону, отже в матеріалах справи відсутні факти невиконання нею своїх батьківських обов'язків. За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно, що також спростовує доводи позивача про негативний спосіб життя відповідачки. Офіційно працює з травня 2019 року, до цього працювала без оформлення. Ті непорозуміння в спілкуванні з дитиною які виникали не можуть бути підставами для позбавлення її батьківських прав. Тому підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відповідно до закону відсутні.
Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідка ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.9).
Згідно ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жеребкування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" визначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Для позбавлення батьківських прав слід впевнитися в невиконанні обов'язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.
Згідно п. 16 постанови особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
28.11.2011 службою у справах дітей Мелітопольської міської ради Запорізької області було отримано інформацію адміністрації Мелітопольської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, відповідно до якої ОСОБА_1 навчалася в 1-Б класі, мала пропуски занять. Працівники школи відвідали сім'ю ОСОБА_2 за місцем проживання, мати двері не відчинила, через двері повідомила, що дитина хворіє та знаходиться у бабусі ОСОБА_6 (а.с.12).
01.12.2011 на підставі отриманої інформації комісія у складі працівників служби у справах дітей, оперуповноваженого кримінального відділу у справах дітей Мелітопольського відділу міліції відвідала сім'ю ОСОБА_2 за місцем проживання. Мати повідомила, що вона періодично вживає алкогольні напої, не працює, не має коштів на лікування дочки, тому лікуванням дитини та придбанням ліків займається бабуся матері ОСОБА_6 Членами комісії матері роз'яснено вимоги чинного законодавства України та її попереджено про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов'язків (а.с.13).
01.12.2011 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була взята на облік в службі у справах дітей як дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах, у зв'язку з ухиленням матері від виховання дитини.
23.01.2012 службою у справах дітей було отримано інформацію адміністрації Мелітопольської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, відповідно до якої ОСОБА_1 регулярно відвідує школу, заняття не пропускає (а.с.14).
09.02.2012 працівниками служби у справах дітей та Мелітопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді сім'я ОСОБА_2 була відвідана за місцем проживання, з матір'ю проведено профілактичну роботу та попереджено про відповідальність за виховання, життя і здоров'я дочки.
22.02.2012 службою у справах дітей було отримано листа Мелітопольського міського відділу поліції ГУМВС України у Запорізькій області від 16.02.2012 (а.с.16). Відповідно до листа, 11.02.2012 о 19.15 год. в чергову частину Мелітопольського відділу поліції ГУМВС України у Запорізькій області надійшло повідомлення ОСОБА_2 про те що 11.02.2012 близько 11.30 год. її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пішла з дому гуляти та на момент звернення матері місцезнаходження дитини невідоме. В ході розшукових заходів встановлено що дитина 11.02.2012 о 19.30 год. самостійно повернулася додому. Дитина пояснила, що вона гуляла у дворі без нагляду батьків, після чого пішла в гості до свого однокласника, про що матір не повідомила. З ОСОБА_2 проведено профілактичну бесіду щодо контролю з її боку за дитиною.
Протягом вересня 2012 - січня 2013 до служби у справах дітей надходила інформація адміністрації Мелітопольської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1. Ситуація в родині ОСОБА_2 змінилася у позитивний бік, ОСОБА_1 була забезпечена необхідним шкільним приладдям, регулярно відвідувала заняття, мати змінила поведінку у позитивний бік.
23.01.2013 ОСОБА_1 була знята з профілактичного обліку в службі у справах дітей.
25.09.2017 до служби у справах дітей надійшла інформація адміністрації Мелітопольської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, згідно з якою ОСОБА_1 навчається у 7-Б класу вказаного закладу. Мати не приділяє належної уваги вихованню дочки: ОСОБА_1 має багато пропусків без поважної причини, не завжди виконує домашні завдання, до школи приходить неохайна. 19.09.2017 у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не відвідувала заняття, працівниками школи родина ОСОБА_2 була відвідана за місцем проживання. ОСОБА_2 мала неохайний вигляд. Вона повідомила, що викликала наряд поліції, який забрав дитину, куди повезли дочку мати не знає. Зі слів однокласниці ОСОБА_1 , 18.09.2018 ввечері ОСОБА_2 не впустила дочку до квартири та теж викликала наряд поліції (а.с.17).
У зв'язку з отриманою інформацією 26.09.2017 працівники служби у справах дітей виїхали за адресою проживання родини. Мати двері не відчинила, їй було залишено запрошення на бесіду до служби у справах дітей.
28.09.2017 на особистому прийомі в службі у справах дітей мати надала письмову інформацію про те, що ОСОБА_1 з 16.09.2017 проживає у бабусі матері ОСОБА_6 , у зв'язку з тим, що вона викрала у матері банківську карту та витратила з неї всі гроші і мати не має коштів на утримання дочки. 18.09.2017 мати не впустила дочки до квартири та відправила до бабусі. 19.09.2017 зранку мати впустила ОСОБА_1 , дитина відмовилася йти до школи, тому мати викликала наряд поліції, який відвіз дитину до бабусі. ОСОБА_2 також повідомила, що з 24.07.2017 вона вживає алкогольні напої, святкує дні народження свій, дочки та родичів. 26.09.2017 розмовляла з працівниками служби у справах дітей через двері, так як була у нетверезому стані (а.с.18).
Спеціалістами служби у справах дітей матір попереджено про відповідальність за виховання, життя і здоров'я дочки.
02.10.2017 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поновлена на обліку в службі у справах дітей як дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах, у зв'язку з ухиленням матері від виховання дитини.
Відповідно до інформації Мелітопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 03.10.2017 ОСОБА_2 надала письмову згоду на соціальний супровід (а.с.20).
Відповідно до інформації Мелітопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 30.11.2017 сім'я ОСОБА_2 з 18.10.2017 перебуває під соціальним супроводом як така, що опинилася в складних життєвих обставинах. Під час перебування під соціальним супроводом ОСОБА_2 було рекомендовано влаштуватися на роботу, установити режим дня для дитини, надано направлення в «Клініку дружню до молоді» для отримання психологічної консультації щодо дочки ОСОБА_1 . Мати задля мінімізації складних життєвих обставин не виконала жодної вказаної рекомендації. 15.11.2018 під час телефонної розмови із соціальним фахівцем мати не зрозуміла з ким спілкується, на поставлені питання не відповідала, мова її була безладна. 28.11.2017 підчас відвідування родини за місцем проживання ОСОБА_2 повідомила, що вона не бажає, щоб її контролювали та написала відмову від здійснення соціального супроводу, мотивуючи, що вона самостійно може подолати складні життєві обставини (а.с.21).
23.05.2018 службою у справах дітей отримано подання адміністрації Мелітопольської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1. Відповідно до подання ОСОБА_1 учениця 7-Б класу навчається у вказаному закладі з 2011 року. За період навчання показала середній до низького рівень знань. На уроках пасивна. Домашні завдання виконує нерегулярно. Системності у навчанні нема по причині великої кількості пропусків занять, в тому числі, з неповажних причин, відсутності контролю з боку матері та мотивації навчання. Дитина знаходиться на обліку як дитина, яка перебуває в складних життєвих обставинах з 1 класу. З сім'єю ОСОБА_1 ведеться систематична робота спеціалістами школи. З 24.04.2018 по 23.05.2018 учениця відвідала школу 11.05.2018 та 16.05.2018. Класний керівник регулярно повідомляє матері про відсутність дочки у школі. Мати вплинути на поведінку дочки не може. Працівники школи бачать дівчину на вулиці у неохайному вигляді (а.с.22).
04.06.2018 службою у справах дітей отримано повідомлення директора КЗ «Мелітопольський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей». Відповідно до повідомлення 01.06.2018 на підставі постанови Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області до вказаного закладу влаштовано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.24).
Відповідно до інформації Мелітопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 12.06.2018 сім'я ОСОБА_2 потребує соціального супроводу, але мати не ознайомлена з результатами початкової оцінки сім'ї, так як на залишені запрошення соціальними фахівцями за місцем проживання мати не відреагувала. Під час розмови у телефонному режимі 11.06.2018 ОСОБА_2 використовувала ненормативну лексику, мова була безладна, на поставлені запитання чіткої відповіді не надавала (а.с.25).
За інформацією КЗ «Мелітопольський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» від 01.08.2018, дитина поступила у заклад у занедбаному вигляді. При первинній психолого-педагогічній діагностиці виявлено глибокий психологічний дискомфорт, викликаний неблагополуччям сімейних стосунків (асоціальний спосіб життя матері, через що дівчина бродяжить). Дівчина дуже переживає за свою подальшу долю. Мати відвідує дитину, але зустрічі нетривалі, так як мати щоразу поспішає на співбесіди щодо працевлаштування (а.с.26).
У зв'язку з невиконанням умов здійснення соціального супроводу 11.09.2018 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Мелітопольської міської ради Запорізької області вирішено зняти з соціального супроводу сім'ю ОСОБА_2 , що опинилася у складних життєвих обставинах, в якій виховується неповнолітня дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно висновку органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 13.12.2018 року, враховуючи, що мати тривалий час свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню та матеріальному утриманню своєї дочки, не піклується про її фізичний розумовий і духовний розвиток, не забезпечувала належного догляду за дочкою, отримання дитиною належного рівня освіти, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 164, Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування - виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області - вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.57-59).
Згідно з ч.6 вказаної статті суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно до засад ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до наданих до матеріалів справи копій довідок №07/03-02 та №07/03-01 від 16.11.2018 року (а.с.40), ОСОБА_2 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.40).
Згідно з наданою характеристикою з місця проживання (а.с.41) ОСОБА_2 характеризується задовільно. Скарг від сусідів на неї не поступало, суспільний порядок не порушувала. Працює продавцем у продовольчому магазині, що в свою чергу також підтверджується довідкою ФОП ОСОБА_7 (а.с.61).
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду №320/1940/18 від 16.03.2018 року, ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, обмежившись усним зауваженням (а.с.62).
Позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних матір та батька. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язання виховувати дитину, піклуватись про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до положень ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Опитана у судовому засіданні дитина ОСОБА_1 пояснила, що є донькою ОСОБА_2 . Заперечувала проти позбавлення її матері батьківських прав. Просила у задоволенні позову відмовити. Пояснила, що мати піклується про неї, забезпечує її усім необхідним, займається її лікуванням вона любить маму та бажає щоб вони жили разом, зробила висновки щодо своєї поведінки буде слухатись маму.
Згідно з п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року із змінами «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначеної постанови зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька та матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей), поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до вимог ст. 164 СК України позбавлення батьківських прав є способом захисту прав і інтересів дитини.
Відповідно до ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, яка діє на Україні з 27.07.1991 року та ратифікована Україною, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні для її благополуччя, приймаючи до уваги права та обов'язки їх батьків, опікунів та інших осіб, які відповідають за них по закону і з цією метою приймати всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи.
Враховуючи викладене, беручи до уваги думку дитини, а також заперечення відповідача проти задоволення позову, суд не вбачає підстав того, що позбавлення батьківських прав відповідача відповідатиме інтересам дитини, та вважає, що сам факт звернення позивача до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, є достатнім стимулюючим заходом щодо спонукання відповідача змінити ставлення до виховання дитини, піклування про її фізичний і духовний розвиток, спілкування з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі та більш активної участі матері у її вихованні.
Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" передбачено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Відповідно до ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав відмовлено, тому судом не приймається рішення про стягнення аліментів на дитину.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,12, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, -
У задоволені позову Органу опіки та піклування - Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - відмовити в повному обсязі.
Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити своє ставлення до виховання дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та роз'яснити, що в разі ухиляння від обов'язку з виховання дитини вона може бути позбавлена батьківських прав.
На орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області покласти контроль за виконанням батьківських обов'язків ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Т.В.Юрлагіна