Справа № 449/496/18
"16" квітня 2019 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
головуючого: судді Борняк Р.О.,
секретаря: Подусівської Л.В.,
за участю: представника позивача адвоката Новінської Л.О.,
представника відповідача адвоката Бакус М.Л.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину,-
Позивач звернувся з позовом до суду про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Перемишлянської державної нотаріальної контори Сус Уляною Йосифівною 10.03.2018 р. на ім'я ОСОБА_4 , зареєстроване у Спадковому реєстрі за № 62116946. Свої позовні вимоги аргументує, тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кореличі Перемишлянського району Львівської області померла його тітка ОСОБА_5 , яка була троюрідною сестрою його батька ОСОБА_6 , відповідно він є спадкоємцем майна померлої за законом п'ятої черги, оскільки спадкоємців попередніх черг немає. Після смерті тітки рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області визнав за нею право власності в порядку спадкування на майно тітки у вигляді двох земельних ділянок у с. Кореличі Перемишлянського району Львівської області. 20.09.2016 року до Перемишлянської державної нотаріальної контори звернулася відповідач ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини за законом майна померлої ОСОБА_5 яка є її тіткою. 06.12.2016 року ОСОБА_3 відкликала свою заяву про прийняття спадщини двоюрідної сестри своєї матері, та відмовилася від належної їй спадщини за законом на користь ОСОБА_4 , яка є донькою ОСОБА_3 і яка є внучкою двоюрідної сестри померлої ОСОБА_5 . Цього ж дня ОСОБА_4 своєю заявою до державної нотаріальної контори спадщину прийняла. При цьому ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_4 не надали нотаріусу жодних документів про те. що одна або друга є спадкоємцем майна померлої за законом будь-якої черги. У вересні 2017 р. рішення Перемишлянського районного суду від 22.08.2017 р. оскаржила ОСОБА_4 як особа, право на спадкування якої порушено рішенням суду. У матеріалах цього провадження також немає жодних документів про споріднення ОСОБА_4 з померлою. 10.03.2018 року державний нотаріус Перемишлянської нотаріальної контори Сус У.Й. видала ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом як троюрідній внучці померлої, не маючи жодного підтвердження спорідненості з померлою. Саме про це нотаріусом зазначено і у витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі: відсутній ступінь споріднення, проте черга спадкування п'ята. Станом на сьогоднішній день жодного документального підтвердження спорідненості ОСОБА_3 або ОСОБА_4 з померлою ОСОБА_5 немає, як і не існує кровної спорідненості між ними. Тому вважає, що оскаржуване свідоцтво про право на спадщину за законом від 10.03.2018 р. видане нотаріусом у незаконний спосіб, відповідно воно має бути визнане недійсним.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов, надавши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, позов просить задоволити.
Відповідачами: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надано відзив на позовну заяву, згідно якого вважають позовну заяву безпідставною, оскільки 23 травня 2018 року колегією суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області винесено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено повністю, рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 22 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в позові ОСОБА_2 до Корелицької сільської ради, третьої особи Перемишлянської РДА про визнання права власності на спадкове майно. Судом встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій на праві приватної власності належала земельна ділянка 1,1518 га, розташована в с АДРЕСА_1 Кореличі Перемишлянського району Львівської області, а також успадкована після смерті ОСОБА_7 земельна ділянка площею 0,7086 га, розташована у цьому ж населеному пункті. Колегією суддів також встановлено, що ОСОБА_5 заповіту не складала, що випливає із довідки Корелицької сільської ради від 08.09.2017 року № 833. ОСОБА_2 не подавав заяви про прийняття спадщини, посилання позивача на те, що нотаріус відмовив йому у реєстрації такої заяви також не знайшли свого підтвердження, оскільки в матеріалах справи відсутня відмова нотаріуса або уповноваженої особи сільської ради в оформленні права на спадщину, отже він вважається таким, що не прийняв її. Однак, незважаючи на відсутність письмової відмови нотаріуса, ОСОБА_2 звернувся до суду 09.08.2017 року з позовом до Корелицької сільської ради, третьої особи Перемишлянської РДА про визнання права власності на спадкове майно тоді як була вже заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_5 згідно із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 . Вважають, що наведені твердження у позовній заяві про те, що: «...ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_4 не надали нотаріусу жодних документів про те, що одна або друга є спадкоємцем майна померлої за законом будь-якої черги». Дане твердження не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах спадкової справи міститься родовід по якому державний нотаріус Сус У.Й. встановила п'яту чергу спадковості відносно ОСОБА_3 . Факт того, що ОСОБА_3 , зважаючи на літній вік та незадовільний стан здоров'я, відмовилась від права на спадщину в користь своєї доньки - ОСОБА_4 жодним чином не міняє черговість спадкування, тобто ОСОБА_4 спадкує в тій самій черзі що й її мати. Окрім цього, позивачем зазначено, що «...у витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі зазначено: відсутній ступінь споріднення, проте черга спадкування п'ята». Нотаріус зобов'язаний зазначити ступінь споріднення чи його відсутність для оподаткування спадкового майна. Власне для розрахунку суми оподаткування успадкованого майна ОСОБА_4 надала Висновок про вартість об'єкта незалежної оцінки, оскільки зазначений податок оплачується за кошти спадкоємця через нотаріуса. Крім цього, вважаюnm позовні вимоги ОСОБА_2 повністю безпідставними та необґрунтованими, оскільки: ОСОБА_9 ЯЛ. не подав заяву про прийняття спадщини ОСОБА_5 . отже згідно ст.1272 ЦК України він вважається таким, що не прийняв її; до суду із заявою про поновлення строку на прийняття спадщини останній не звертався, оскільки відсутні поважні причини такого пропуску; постановою Апеляційного суду Львівської області від 23.05.2018 ОСОБА_2 відмовлено у визнані права власності на спадкове майно. Звідси випливає, що у позивача немає жодних цивільних прав щодо спадкового майна зазначеного у позовній заяві, а отже відсутні підстави для звернення до суду за захистом.
Крім наданого відзиву ОСОБА_4 , надала аналогічні пояснення в судовому засіданні, додаткового зазначивши, що мала усну домовленість з ОСОБА_2 про те, що він не претендує на спадщину після смерті ОСОБА_5 , а вона в свою чергу встановлює померлій ОСОБА_5 пам'ятник за свій кошт.
Відповідач: державний нотаріус Перемишлянської державної нотаріальної контори Сус У.Й., проти позову заперечила, пояснила, що видане свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я спадкоємиці п'ятої черги ОСОБА_4 після померлої ОСОБА_5 були оформленні з дотриманням вимог Книги 6 Цивільного кодексу України, зокрема статей 1265, 1274,1297 та інших вимог Цивільного кодексу України, статей 66-68 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року з наступними змінами та доповненнями. 20.09.2016 року до Перемишлянської ДНК надійшла заява про прийняття спадщини від ОСОБА_3 , двоюрідної племінниці (дочки двоюрідної сестри спадкодавиці). 06.12.2016 року до Перемишлянської ДНК було подано заяву ОСОБА_3 , про відкликання даної заяви та відмову від спадщини на користь внучки двоюрідної сестри спадкодавиці - ОСОБА_4 відповідно до статті 1274 Цивільного кодексу України. Одночасно було подано заяву ОСОБА_4 про прийняття спадщини. Інших заяв про прийняття чи відмову чи будь-яких інших звернень по даній спадковій справі не надходило. Посилання на Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі про відсутність ступеня споріднення стосується виключно положень Податкового Кодексу, який визначає в понятті ступінь споріднення (перший, другий, або нульовий) для цілей оподаткування. Оскільки ОСОБА_4 являючись спадкоємцем п'ятої черги згідно цивільного законодавства не є особою першого чи другого ступеня споріднення згідно податкового законодавства, спадковий реєстр вибрав єдиний можливий варіант реєстрації - нульовий ступінь споріднення. Позивач ОСОБА_2 не звертався до Перемишлянської ДНК про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, а тому не може вважатися особою, яка прийняла спадщину і може претендувати на спадкування за законом. Крім цього зазначає, що ОСОБА_2 в додатках до позовної заяви подав фотокопію з примірника оскаржуваного Свідоцтва про право на спадщину, який є внутрішнім документом нотаріальної контори і сторонні особи доступу до якого мати не могли.
Свідок ОСОБА_10 пояснив, що він є двоюрідним братом померлої ОСОБА_5 , він відмовився від прийняття спадщини після смерті сестри на користь ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_4 оплатила пам'ятник померлій ОСОБА_5 .
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена про дату та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Перемишлянської державної нотаріальної контори Сус У. Й. від 10.03.2018 року, зареєстроване у Спадковому реєстрі за № 62116946, спадкоємцем після померлої ОСОБА_5 є ОСОБА_4 .
Відповідно до довідки Корелицької сільської ради №256 від 19.11.2018 року, встановлено, що родичами померлої ОСОБА_5 були: ОСОБА_3 , ОСОБА_10 та ОСОБА_2 , з дня смерті ОСОБА_5 за житловим будинком в АДРЕСА_2 , доглядає ОСОБА_3 та її дочка ОСОБА_4 .
Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 22.08.2017 року, визнанно за ОСОБА_2 право власності на спадкове нерухоме майно, після смерті тітки ОСОБА_5 - земельну ділянку площею 1,1518 га, яка розташована на території с. Кореличі Перемишлянського району Львівської області з цільовим призначенням, для ведення сільськогосподарського товарного виробництва та земельну ділянку площею 0,7086 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в с. Кореличі Перемишлянського району Львівської області.
Проте постановою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 23.05.2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 22 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в позові ОСОБА_2 до Корелицької сільської ради, третьої особи Перемишлянської РДА про визнання права власності на спадкове майно.
Ознайомившись із спадковою справою №300/2016, де спадкодавцем є ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що 20.09.2016 року до Перемишлянської ДНК надійшла заява про прийняття спадщини від ОСОБА_3 , двоюрідної племінниці (дочки двоюрідної сестри спадкодавиці). 06.12.2016 року до Перемишлянської ДНК було подано заяву ОСОБА_3 , про відкликання даної заяви та відмову від спадщини на користь внучки двоюрідної сестри спадкодавиці - ОСОБА_4 . Одночасно було подано ОСОБА_4 заяву про прийняття спадщини. Інших заяв про прийняття чи відмову від прийняття спадщини при матеріалах даної спадковій справи не було. Також встановлено, що ОСОБА_4 являючись спадкоємцем п'ятої черги згідно цивільного законодавства та не є особою першого чи другого ступеня споріднення згідно податкового законодавства, тому в спадковому реєстрі зазначено - нульовий ступінь споріднення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. У випадку, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 не подавав заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , посилання позивача на те, що нотаріус відмовив йому у реєстрації такої заяви також не знайшли свого підтвердження, оскільки в матеріалах справи відсутня відмова нотаріуса, отже він вважається таким, що не прийняв її.
Наданими позивачем таблицями родинних зв'язків та архівними довідками неможливо беззаперечно встановити ступінь спорідненості ОСОБА_2 і померлої ОСОБА_5 .
Згідно ст. 49 ЗУ «Про нотаріат» однією із підстав для відмови у вчиненні нотаріальних дій є неподання відомостей (інформації) та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії.
Відповідно до ч. 4 цієї ж статті на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
В п. 1 листа ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05/2013 р. № 24-753/0/4¬13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказано, що у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові, а не відмови у відкритті провадження у справі (п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК), закриття провадження у справі (п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК) або залишення позовної заяви без розгляду (ст. 207 ЦПК).
Враховуючи те що ОСОБА_9 ЯЛ. не подано заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , відповідно він вважається таким, що не прийняв її, не звернувся суду із заявою про поновлення строку на прийняття спадщини, тому у позивача відсутні права щодо спадкового майна після смерті ОСОБА_5 , а отже відсутні підстави для звернення до суду за захистом порушених прав.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 83, 89, 259, 263-265 ЦПК України, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Львівського Апеляційного суду через Перемишлянський районний суд Львівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 25.04.2019 року.
Суддя Р. О. Борняк