Єдиний унікальний номер: 448/1681/17
Провадження № 2/448/42/19
15.07.2019 року м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Білоус Ю.Б.,
за участю секретаря судового засідання Тхір О.Т.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 - не з'явилася,
представник відповідача Мостиської міської ради - не з'явився,
представник третьої особи Мостиської державної нотаріальної контори - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Мостиська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно, а саме: дві земельні ділянки площею 2,71979 га та площею 1,26828 га, що розташовані на території с.Крисовичі Крисовицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 18.11.2003року та серії НОМЕР_2 від 18.11.2003року.
Вказує, що спадщину після смерті матері прийняла вона (позивач) як спадкоємець за законом першої черги спадкування, що постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від спадщини. Інших спадкоємців, які б претендували б на спадщину, немає. Її батько ОСОБА_3 (чоловік померлої) помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на право власності на зазначені земельні ділянки (оригіналів державних актів), позивач не може в позасудовому порядку оформити свої спадкові права у нотаріуса, у зв'язку із чим змушена звертатися до суду із даним позовом.
З огляду на наведене, просить суд визнати за нею право власності на вищевказані земельні ділянки площею 2,71979 га та 1,26828 га, що розташовані на території Крисовицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області).
В судове засідання позивач не з'явилася, проте подала до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути у її відсутності та зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача - Мостиської міської ради Львівської області у судове засідання не з'явився, однак подав заяву, в якій не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без його участі.
Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 (матері позивача).
До складу даної спадщини входить право власності на земельну ділянку площею 2,71979 га, що розташована на території Крисовицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_3 ), що належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 18.11.2003року, та право власності на земельну ділянку площею 1,26828 га, що розташована на території Крисовицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_4 ), що належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 18.11.2003року.
Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_2 заповіту щодо вищевказаного спадкового майна (земельних ділянок) не складала, даним майном не розпорядилася. Єдиним спадкоємцем за законом першої черги спадкування є дочка померлої - ОСОБА_1 (позивач у справі), яка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, тобто у відповідності до ст.549 ЦК України в редакції 1963 року вчинила дії, які свідчать про прийняття нею спадщини після смерті матері. Чоловік спадкодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 (батько позивача) помер ще до відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2 . На час смерті ОСОБА_2 , постійно проживала та була зареєстрована одна. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , які б прийняли спадщину чи претендували б на таку, крім позивача ОСОБА_1 , немає.
В той же час, через відсутність правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки (оригіналів вищевказаних державних актів) позивач не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв'язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтв про смерть спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 18.11.2003року; копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 18.11.2003року; копією свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 ; копією довідки, виданої виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області про склад сім'ї ОСОБА_2 на час смерті; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину; заповіти/спадкові договори) щодо спадкодавця ОСОБА_2 та іншими матеріалами справи.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2003 р.) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, а тому, враховуючи, що спірні правовідносини виникли до набрання цим кодексом чинності, суд вважає, що при розгляді даної справи слід керуватися положеннями ЦК УРСР (в редакції 1963р.).
Згідно ст. 524 ЦК УРСР в редакції 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом.
Відповідно до ч.1 ст.529 цього кодексу при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Відповідно до вимог ст. 548 цього кодексу для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Статтею 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
За змістом положень ст.ст.560, 561 цього кодексу спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.
Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.
В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
У відповідності з ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірне, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Враховуючи думку позивача та виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за нею.
Керуючись ст. ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Мостиська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на:
- земельну ділянку площею 2,71979 га, що розташована на території Крисовицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_3 ), відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 18.11.2003року;
- земельну ділянку площею 1,26828 га, що розташована на території Крисовицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_4 ), відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 18.11.2003року.
Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Б. Білоус
Рішення набрало законної сили: «___»___________ 20 р.
Суддя Ю.Б. Білоус
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_5 ;
Відповідач: Мостиська міська рада Львівської області; місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 6, Львівської області;
Третя особа: Мостиська державна нотаріальна контора; місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області.
Повний текст судового рішення складено 15.07.2019року.