Єдиний унікальний номер:448/1038/19
Провадження № 2-а/448/130/19
Іменем України
16.07.2019 року м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Білоуса Ю.Б.,
за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ),
перекладача Романів Х.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська справу за адміністративним позовом Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Республіки Ірак ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) про примусове видворення іноземця за межі території України та затримання з метою забезпечення примусового видворення,
Представник позивача 16.07.2019 року звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що 14.07.2019року на території Яворівського району Львівської області на відстані 100метрів від лінії державного кордону України з Республікою Польща на напрямку 546 прикордонного знаку прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби «Краківець» було затримано громадянина Республіки ОСОБА_4 ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), який діючи спільно з громадянином Турецької Республіки, здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Вказує, що за результатами проведення фільтраційних заходів встановлено, що відповідач потрапив на територію України у незаконний спосіб з території Республіки Молдова.
Стверджує, що відповідач, знаючи про можливість легально в'їхати до Європейських країн, вибрав незаконний спосіб досягнення своєї мети, усвідомлюючи, що при цьому він неодноразово буде грубо порушувати та ігнорувати законодавство України на своєму шляху.
Зазначає, що 15.07.2019року начальником Мостиського прикордонного загону прийнято рішення про примусове повернення відповідача за межі України, яким зобов'язано іноземця покинути територію України у термін до 16.07.2019року.
З огляду на вищенаведене, просить суд ухвалити рішення про примусове видворення відповідача за межі території України. Крім того, просить суд затримати відповідача з метою забезпечення його примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на строк, визначений ст.289 КАС України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив та зазначив, що зможе самостійно покинути територію України на підставі наявних у нього документів.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що громадянин Республіки ОСОБА_4 ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Республіки Ірак, житель м.Лондон Великої АДРЕСА_1 - відповідач у справі, потрапив на територію України у незаконний спосіб з території Республіки Молдова.
Перебуваючи на території України, відповідач 14.07.2019року був затриманий на території Яворівського району Львівської області на відстані 100метрів від лінії державного кордону України з Республікою Польща на напрямку 546 прикордонного знаку прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби «Краківець», спільно з громадянином Республіки Ірак, за спробу незаконного перетину державного кордону України, тобто вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.204-1 КУпАП.
16.07.2019року Яворівським районним судом Львівської області відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
15.07.2019року начальником Мостиського прикордонного загону на підставі ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» затверджено рішення про примусове повернення відповідача за межі території України, яким зобов'язано відповідача покинути територію України у термін до 16.07.2019року.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін та наявними у справі письмовими доказами: копією протоколу про адміністративне затримання від 14.07.2019року; копією постанови судді Яворівського районного суду Львівської області від 16.07.2019року; копією листа Мостиського прикордонного загону №21П/4775 від 16.07.2019року; копією рішення про примусове повернення відповідача за межі України від 15.07.2019року; копією документа для подорожей №760217911, виданого 10.08.2018року органами влади Великої Британії; копією відповіді Прикордонного Уповноваженого РП на Бещадській ділянці кордону від 16.07.2019року на лист Заступника Прикордонного Уповноваженого №80/86 від 15.07.2019року та іншими матеріалами справи.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, їх основні права, свободи та обов'язки, порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України, регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Враховуючи вищенаведені правові положення ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» примусовому видворенню передують дві обставини, а саме прийняття рішення про примусове повернення та не виконання в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, 15.07.2019року начальником Мостиського прикордонного загону прийнято рішення про примусове повернення відповідача за межі України та зобов'язано його покинути територію України у термін до 16.07.2019 року, тобто відповідачу для добровільного виконання рішення про примусове повернення надано строк в один день.
В той же час, із протоколу про адміністративне затримання від 14.07.2019року видно, що відповідач був затриманий 14.07.2019року на термін до 3-х діб з метою з'ясування обставин правопорушення, у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
При цьому, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження те, що відповідач у встановлений йому незначний термін для добровільного виконання вищевказаного рішення про примусове повернення за межі України не мав можливості отримати належну правову допомогу, не отримав належного роз'яснення щодо оскарження цього рішення і наслідків його невиконання, як і можливості реалізувати свої інші громадянські права.
Крім того, як слідує із пояснень відповідача, рішення про примусове повернення за межі України відповідачем може бути ним виконано самостійно, оскільки у нього наявні документи, які посвідчують його особу та дають право на виїзд з України, а саме документ для подорожей № НОМЕР_1 , виданий 10.08.2018року органами влади Великої Британії. Також у нього наявні необхідні для цього грошові кошти.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.7 ст.5 КАС України іноземці, особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни України.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Однак, в порушення вимог ч.1 ст. 77 КАС України, позивачем в ході розгляду даної справи не представлено достатніх та належних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.
З огляду на наведене, враховуючи встановлені судом обставини про те, що у відповідача наявні документи, які посвідчують його особу та дають право на виїзд з України, та беручи до уваги, що позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували об'єктивні та обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься в подальшому від самостійного та добровільного виконання рішення про повернення за межі території України, суд вважає, що у даному випадку відсутні правові підстави, передбачені статтею 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", для примусового видворення відповідача за межі України, а також для його затримання з метою забезпечення примусового видворення.
Таким чином, аналіз наведених норм з точки зору послідовності їх викладення, внутрішнього взаємозв'язку та наслідків застосування дає обґрунтовані правові підстави для відмови у задоволенні даного позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.12, 241, 244, 246, 288, 289 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Республіки Ірак ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) про примусове видворення іноземця за межі території України та затримання з метою забезпечення примусового видворення, - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Мостиський районний суд Львівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Б. Білоус
Рішення набрало законної сили: «___»___________ 20 р.
Суддя Ю.Б. Білоус
Повний текст судового рішення складено 16.07.2019року.