328/1392/19
17.07.2019
2/328/647/19
17 липня 2019 року м. Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді: Гавілей М.М.
при секретарі судового засідання: Мацинській О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач звернувся до Токмацького районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за розпискою. Свої позовні вимоги обгрунтовують наступним: 11.11.2018 року позивач надав у борг відповідачу ОСОБА_2 гроші у сумі 66000 грн. строком на 2 місяці, тобто до 11.01.2019 року, на підтвердження чого була складена відповідачем письмова розписка.
Однак до теперішнього часу відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, в зазначений строк грошові кошти не повернув, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором позики.
Позивач в судове засідання не з'явився, згідно наданої заяви уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 52500 грн. з урахуванням частково погашення боргу та розглянути справу у його відсутність
Відповідач в судове засідання не з'явився, згідно наданої заяви уточнені позовні вимоги визнає та просить суд розглянути справу у його відсутність.
У зв'язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не зявились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за нявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.11.2018 року позивач надав у борг відповідачу кошти у сумі 66000 грн. строком на два місяці, тобто до 11.01.2019 року, про що відповідач власноручно склав розписку від 11.11.2018 року.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
В постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63 цс 13, зазначено, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Наявність оригіналу розписки у кредитора свідчить про існування не виконаного зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 25 квітня 2012 р. у справі N 6-24цс12).
Відповідачем в рахунок погашення вищевказаної суми позики було повернуто позивачу 13500 грн.., про що складено письмові розписки про погашення боргу від 22.02.2019 року, від 15.04.2019 року. Інша частина боргу у розмірі 52500 грн. відповідачем не погашена, про що свідчить наявний у позивача оригінал розписки, який міститься в матеріалах справи.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з вимогами ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В ч. 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оскільки на день розгляду справи у суді борг позивачам відповідачем у повному розмірі не повернутий, він підлягає стягненню з нього у судовому порядку.
На підставі вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належними доказами, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі ст.ст.12, 13, 76, 81, 141, 206,258, 259, 265, 353, 355 ЦПК України, ст.ст.509,526,530,610,611, 625,1046-1048 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , суму боргу за договорами позики від 11.11.2018 року у розмірі 52500 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя