Михайлівський районний суд Запорізької області
Справа № 321/937/19
Провадження № 2-а/321/7/2019
18 липня 2019 року
Головуючого - судді Машкіної Н.В.,
при секретарі - Бородіної І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на таке.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №934131 від 14.11.2018 року відносно нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень.
В оскаржуваній постанові зазначається, що 14.11.2018 року о 15 год. 25 хвилин в місті Ірпінь, по вул. Шевченко, він, керуючи автомобілем Фольксваген Пасат, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку «В'їзд заборонено», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вказане правопорушення позивач не вчиняв і такої події з його участю взагалі не було, оскільки станом на зазначену в оскаржуваній постанові дату він знаходився за межами України і перебував в Литві, що підтверджується відмітками про його в'їзд до Литви - 20.10.2018 року та його виїзду - 17.11.2018 року з Литви.
Крім того, в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №934131 від 14.11.2018 року неправильно зазначено його прізвище, та не вірно вказана дата його народження.
Так, його прізвище є - « ОСОБА_2 », а в постанові зазначено прізвище - « ОСОБА_3 ».
Дата його народження є 04.06.1994 рік, а в постанові вона вказана - 23.02.1994 рік.
При цьому, відсутня відмітка про отримання ним копії постанови.
Враховуючи викладені обставини, позивач просить дії поліцейського СРПП №3 Ірпінського ВП ГУНП в Київській області - визнати неправомірними. Постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, яка поліцейським СРПП №3 Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області серії ДПО18 №934131 від 14.11.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП з застосуванням штрафу у розмірі 255,00 гривень - скасувати, а провадження у цій справі, - закрити на підставі ст. 247 ч. 1 КУпАП України - за відсутністю події та складу правопорушення в його діях.
Позивач ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Ганюков В.Д. в судове засідання не з'явилися, надавши заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на адміністративну позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв'язку з неявкою до судового засідання учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що Ірпінським відділом поліції ГУНП в Київській області 14.11.2018 року о 15 год. 25 хвилин було винесено постанову серії ДПО18 №934131 про накладання на ОСОБА_1 адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Зі змісту постанови вбачається, що 14.11.2018 року о 15 год. 25 хвилин водій ОСОБА_1 в місті Ірпінь, по вул. Шевченко керуючи транспортним засобом - автомобілем Фольксваген Пасат, номерний знак НОМЕР_1 не виконав вимоги дорожнього знаку «В'їзд заборонено», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
За результатом розгляду справи на нього було накладено штраф у розмірі 255 гривень.
Судом встановлено, що ч.1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2013 року № 111.
Пункт 1.1. Ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.
Пункт 1.9. Особи які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 222 КУпАП встановлена підвідомчість справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП органам національної поліції, від імені яких розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Верховним Судом в постанові від 24.01.2019 року (№ 428/2769/17) викладена правова позиція, згідно якої у разі фіксації правопорушення технічними засобами зазначення даних про такі в постанові є обов'язковим.
Приписами п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 року та ст. 222 КУпАП встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі та розглядає справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом №1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію.
Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Пунктом 2 Розділу III Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема приписами ст. 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана: встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 251 КУпАП дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В даному випадку, жодного належного та допустимого доказу, переліченого в ст. 251 КУпАП, стосовно того, що ОСОБА_1 порушив вимоги ПДР України, до постанови не долучено.
Також, суд бере до уваги ту обставину, що станом на дату вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення він знаходився за межами України і перебував в Литві, що достовірно підтверджується відмітками про його в'їзд до Литви - 20.10.2018 року та його виїзду - 17.11.2018 року з Литви.
Крім того, з наданих доказів, судом встановлено, що прізвище позивача є - « ОСОБА_2 », а в постанові зазначено прізвище - « ОСОБА_3 ». Дата його народження є 04.06.1994 рік, а в постанові вона вказана - 23.02.1994 рік.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких підстав, постанова серії ДПО18 №934131 від 14.11.2018 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі - 255 грн. 00 коп. підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 286 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області, місце знаходження: Київська область, м.Ірпінь, вул. Мінеральна, 7-а про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №934131 від 14.11.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП з застосуванням штрафу у розмірі 255,00 гривень - скасувати, а провадження у цій справі - закрити на підставі ст. 247 ч. 1 п.1 КУпАП України за відсутністю події та складу правопорушення.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Михайлівського районного суду
Запорізької області Н.В. Машкіна