Дата документу 02.07.2019
Справа № 320\4058\18
"02" липня 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Колодіної Л.В.,
за участі секретарів - Арифової Л.А., Горбань Н.А.,
представника позивача - Шкурко ОСОБА_1 .О.,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвоката Гречко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_2 про звільнення опікуна від виконання обов'язків опікуна,
Представник позивача звернувся до суду з позовом в якому просить наступне: звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від обов'язків опікуна над малолітніми дітьми, позбавленими батьківського піклування - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; передати малолітніх дітей, позбавлених батьківського піклування - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для подальшого влаштування органу опіки та піклування Мелітопольській районній державній адміністрації Запорізької області.
В обґрунтування позову позивач вказує, що рішенням суду від 11.03.2015 року було позбавлено батьківських прав ОСОБА_4 відносно його дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати дітей померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Розпорядженням голови Мелітопольської районної державної адміністрації від 19.05.2015 року № 178 та 179 опікуном малолітніх дітей було призначено ОСОБА_2 . Однак, через деякий час після призначення опікуна, до служби у справах дітей почали надходити повідомлення від фахівців із соціальної роботи про відсутність взаєморозуміння між дітьми, опікуном та її родиною. Опікун не в змозі допомогти дітям у підготовці до шкільних занять, оскільки сама не грамотна. Не відвідує батьківські збори, не долучає дітей до культурної спадщини, не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей, не займається їх навчанням, підготовку до самостійного життя, зокрема не спілкується з дітьми в обсязі необхідному для нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до їх внутрішнього стану.
17.07.2018 на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити в задоволенні позовної заяви Органу опіки та піклування Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про звільнення опікуна від виконання обов'язків опікуна, оскільки позовні вимоги позивача не відповідають дійсності, фактичним обставинам справи, інтересам дітей та вимогам чинного законодавства, а тому не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, на їх задоволенні наполягала.
В судовому засіданні відповідач та її представник позовні вимоги не визнали, проти задоволення позову заперечували з підстав необґрунтованості та безпідставності. Відповідачка в судовому засіданні пояснила, що діти вдягнуті, нагодовані, мають все необхідне. Відповідачка вважає, що хтось хоче цих дітей забрати. Однак, коли вони були маленькі, їх ніхто не бажав виховувати. Мати дітей померла, коли ОСОБА_5 було 3 роки, а Сашку - 1 рік. Відповідачка просить суд не забирати дітей, т.я. діти є циганської національності, а в іншій родині їм буде тяжко жити та пристосуватися до інших умов життя та до іншої родини.
В судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 ..
Так, свідок ОСОБА_7 , суду пояснила, що відповідачку ОСОБА_2 знає. Відповідачка має 4 дітей та 20 онуків, двоє з яких під опікою, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_3 . Раніше діти ОСОБА_2 проживали окремо. Потім у дітей почалися проблеми і вони стали проживати з матір'ю. ОСОБА_2 приходила до свідка та говорила про проблеми з донькою ОСОБА_12 . Із Сашком проблем було менше. Чоловік ОСОБА_2 пред'являв їй претензії, що вона йому мало приділяє уваги, а більш уваги приділяє дітям. Діти пішли до школи і почалися проблеми з нестачею зошитів. В будинку ОСОБА_2 столів для навчання дітям не було. Діти ОСОБА_13 та ОСОБА_14 сплять на підлозі, так як приходять рідні діти ОСОБА_15 і вони сплять у неї в будинку. Коли свідок приходила до ОСОБА_2 в будинку був безлад, вона викидала речі дітей та наказувала їх збирати. Було навіть таке, що дитина ОСОБА_13 , яку опікує ОСОБА_2 , хотіла кинутися під автомобіль. Після чого з нею почав працювати психолог. ОСОБА_13 вдома ламала меблі, «гадила» на диван. ОСОБА_2 сама привела до них ОСОБА_16 і пояснила, що якщо вона не буде слухатися, то її віддадуть до дитячого будинку. ОСОБА_2 неодноразово приходила з ОСОБА_12 до них, останній раз в березні 2018 року та говорила, що віддасть її до інтернату. Крадіжки з боку ОСОБА_17 були постійно. Зараз у дітей різні кімнати, але там ще проживають онуки ОСОБА_2 , загалом умови для проживання відсутні. В будинку книги відсутні. Літня кухня окремо, продукти харчування є. У дворі чисто. Рідні діти ОСОБА_2 мешкають в квартирі за різними адресами, але коли там є проблеми вони йдуть до матері. Для виховання дітей умов немає. ОСОБА_2 не зловживає спиртними напоями. В присутності свідка ОСОБА_2 не висловлювалася брудною лайкою.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що відповідачку ОСОБА_2 вона знає, оскільки вона є класним керівником ОСОБА_18 . Дитина ходить до школи неохайна, брудна. На батьківські збори ОСОБА_2 приходила лише один раз. Один раз на рік свідок повинна відвідати будинок, де живе дитина. В 2017 році свідок прийшла до родини ОСОБА_19 , її впустили. Вона попросила подивитися речі дитини, вони були брудні. ОСОБА_2 з нею почала розмовляти брудною лайкою. Свідок задавала їй питання, а ОСОБА_2 все більше сварилася. Було встановлено, що у дитини немає зошитів. ОСОБА_13 не хоче вчитися, так, як їй немає кому допомагати, бо ОСОБА_2 є неграмотною людиною. ОСОБА_13 також повідомляла свідку, що батько до неї ставиться краще ніж мати ОСОБА_2 .. ОСОБА_14 краде, а завжди кричать на ОСОБА_16 . В школі були викрадені гроші. Говорили, що гроші вкрала ОСОБА_13 , а з'ясувалося, що це зробив ОСОБА_14 , через що на ОСОБА_16 було вилито багато бруду. У ОСОБА_17 недостатньо канцелярських приладів необхідних для навчання і вона не бажає вчитися. На її думку ОСОБА_13 боїться ОСОБА_2 .. Був такий випадок, коли ОСОБА_13 стала посередині дороги, а автомобіль зупинився перед самою дівчинкою. Свідок запитала у ОСОБА_17 , чому вона так зробила. На що ОСОБА_13 їй відповідала, що її все дістало, так як у одних є красиві лосини, «снікерси», а в неї - немає. Дитина росте, потребує більшої уваги, дорослішає і бажає виглядати як її ровесники. На думку свідка, мати ОСОБА_17 мало приділяє їй уваги. В розмові з ОСОБА_12 вона сказала, що мати її змушували красти. Одного разу вона вкрала джинси в магазині «Капітошка», в іншому - віник, бо в них його вдома не було. Свідок відвідувала родину ОСОБА_19 у 2017 році і на той час у дітей була одна кімната на двох. Столу для навчання не було. Був маленький стілець. Речі були брудні. В 2018 році свідок не відвідувала родину Контімірових. Також ОСОБА_2 зверталась до керівництва гімназії, щоб ОСОБА_16 перевели до паралельного класу, на що директор гімназії їй сказав, щоб вона звернулася з відповідною заявою, але до сих пір заява не надана. ОСОБА_13 знаходилася в санаторії. І в санаторії, і в школі у ОСОБА_17 були випадки крадіжок.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він є чоловіком відповідачки ОСОБА_2 .. Разом вони мають чотирьох дітей. Вони їздять по селам та збирають пір'я, яке потім здають на фірму. Діти ОСОБА_20 та ОСОБА_13 - прийомні діти. Діти їх слухають. В них все є. Їсти є що, діти одягнені. Вони з дружиною відвідують школу, цікавляться, як діти себе поводять. Будинок, в якому вони всі мешкають, оформлений на дружину, він великий, є літня кухня, велике подвір'я. У ОСОБА_17 та ОСОБА_21 є спальні. Діти мають книги, іграшки. Вони також допомагають поратися на подвір'ї. ОСОБА_13 та ОСОБА_14 називають їх татом та мамою. Діти мають друзів. Мати купувала книжки ОСОБА_5 , які вона просила. Ствердження того, що ОСОБА_16 побила дружина - не відповідає дійсності. Поліція та орган опіки та піклування були у них вдома. На дверях їхньої кімнати є замок. В цій кімнаті знаходяться гроші та документи. Раніше документи з іншої кімнати зникли, тому вони й вирішили її замикати. Якщо треба документи, вони заходять до цієї кімнати. Без матері діти до спальні не заходять.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_2 , яка мешкає разом з чоловіком та двома дітьми ОСОБА_12 та ОСОБА_22 . В родині часто відбуваються сварки. До родини ОСОБА_19 приїжджають їх рідні діти. Їх прийомні діти побили теплиці сусіду, заходять до сусідів збирають груші, забирають цеглу і несуть її додому. Коли діти щось приносять додому, їх батьки хвалять. Свідок особисто це бачила і чула. Одного разу ОСОБА_13 просила в неї допомоги, а саме 05.11.2018 просила впустити її, бо мати ОСОБА_23 її побила. Свідок хотіла викликати поліцію, але дитина просила цього не робити, так як її вдома можуть за це побити. 16.06.2018 з вини ОСОБА_24 та ОСОБА_25 сталася пожежа у ОСОБА_11 .. Вони цілеспрямовано знищують його двір, виживають його. Через пожежу у свідка міг би згоріти будинок. Однак, від вогню полопався шифер, згоріли дерева на межі та 20 кущів полуниці. Крім цього, ОСОБА_13 говорила, що їй шукають чоловіка та що її продадуть за калим. Люди бояться неадекватної поведінки родини ОСОБА_19 .
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він є сусідом відповідачки ОСОБА_2 , яка мешкає разом з чоловіком та двома дітьми ОСОБА_12 та ОСОБА_22 . Діти залякані. У хлопчика погляд заляканого вовченя, він озлоблений. Бачив на власні очі як діти тягнуть додому різні речі. Восени дівчинка приходила до них додому і говорила, що її побила мати. ОСОБА_26 та ОСОБА_23 неналежним чином виконують свої батьківські обов'язки. В родині часто відбуваються сварки, лунає нецензурна лексика, батько кидав каміння в своїх дітей, висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою. По іменам дітей вони не називають, а називають за прізвиськами. Неодноразово діти виносили від сусідів груші, тягнули мішки з піском та інше. На його думку дітям краще буде в іншому місці.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що родина ОСОБА_19 є його сусідами. Мешкати по-сусідству з ними йому важко. Якщо він залишає двір, то там з'являються діти ОСОБА_19 , після яких усе зникає. Їх діти спокійно заходять на його подвір'я і несуть все додому, через що постійно виникають сварки. Від дорослих та дітей постійно лунає нецензурна лайка. Він чув, як ОСОБА_27 кричав дітям, що віддасть їх назад. Свідок ОСОБА_11 зазначив, що він хоче жити спокійно і хоче, щоб суд допоміг дітям. Син ОСОБА_28 побив йому всі вікна в будинку та на сараї. Вікна він затягнув плівкою, скло купити не має матеріальної можливості. Люди від родини Контімірових вже втомилися, вони їх бояться. Нещодавно в них відірвалася собака «кавказець», а в будинку були лише діти.
Крім цього, в судовому засіданні в присутності психолога був допитаний малолітній свідок ОСОБА_3 , яка суду пояснила, що ОСОБА_2 - є її мамою. В родині ОСОБА_19 вона мешкає 5 років, до цього часу була в інтернаті. Вона забезпечена одягом, книжками. Мати на них не кричить. Лише одного разу мати її образила. Свідок також пояснила, що до ОСОБА_9 не приходила. Були випадки, коли ОСОБА_13 крала. Книжки вона читає рідко. Підтвердила, що разом з братом вони висловлювалися нецензурною лайкою на адресу сусідів. В родині ОСОБА_19 їй з братом живеться добре, батьки їх одягають, взувають тощо. Просить суд не забирати їх від мати та батька.
В судовому засіданні психолог ОСОБА_29 , в присутності якої було допитано малолітнього свідка ОСОБА_3 , пояснила, що під час допиту дитини з боку суду, а також з боку учасників процесу, - тиску не було. Покази були частково правдивими, враховуючи емоційний стан дитини.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, заслухав учасників розгляду справи, вислухав показання свідків, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною,Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до копії свідоцтв про народження, батьками малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_30 /а.с.4,5/.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.03.2015 року, ОСОБА_4 було позбавлено батьківських прав відносно його малолітніх дітей.
Мати ОСОБА_30 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відповідно ст.55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до розпоряджень голови районної державної адміністрації Запорізької області від 18.05.2015 року № 175 та 176, малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування /а.с.6-7/.
Відповідно до розпоряджень голови районної державної адміністрації Запорізької області від 19.05.2015 року № 178 та 179 громадянка ОСОБА_2 призначена опікуном над малолітніми дітьми - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 /а.с.8-9/.
Згідно із копією довідки голови Костянтинівської сільської ради від 03.06.2014 року № 2123, склад родини опікуна ОСОБА_2 під час призначення її опікуном складається з однією особи - чоловіка ОСОБА_8 , який проживає разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації /а.с.10/.
Відповідно ст.67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток, вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Так, відповідно до клопотання голови Костянтинівської сільської ради від 23.03.2018 року № 310, з 24 жовтня 2017 року на обліку сімей, які опинились у складних життєвих обставинах знаходиться родина опікуна - ОСОБА_2 , яка має склад родини з 12-ти чоловік. Дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мала намір покінчити із життям, кидалася під автомобіль із невідомих причин. Систематично ОСОБА_2 повідомляє, що діти її не слухають, сваряться, б'ються у школі із однокласниками, крадуть гроші. Вона не має впливу на виховання дітей, бо в родині постійні сварки із чоловіком з питань догляду та виховання дітей. Опікун не має можливості допомагати дітям у підготовці до шкільних занять, бо сама не має освіти /а.с.12/.
Згідно копії довідки з лікарні від 25.03.2018 у ОСОБА_3 виявлені гниди Д-і педикульоз. На протязі 14 днів не проводилось оброблення волосистої частини голови. Сухі гниди не вибрані /а.с.28/.
Згідно акту обстеження умов проживання від 24.10.2017 проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Санітарний стан приміщення задовільний. Є місце для сну, відпочинку, але не має місця для підготовки уроків. Взаємовідносини з сусідами нормальні. Опікун недостатньо приділяє уваги вихованню дітей, які знаходяться під опікою: діти сваряться, крадуть гроші. ОСОБА_13 мала намір покінчити із життям, але від послуг психолога опікун відмовилась. Проведено бесіду з питань взаємовідносин у родині /а.с.32/.
Згідно акту обстеження умов проживання від 04.12.2017, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Санітарний стан приміщення задовільний. Є місце для сну, відпочинку, але не має місця для підготовки уроків. Взаємовідносини з сусідами нормальні. У родині конфлікт із чоловіком опікуна - ОСОБА_8 , бо дружина не доглядає за ним, а більше уваги приділяє дітям. Проведено бесіду з питань взаємовідносин у родині /а.с.31/.
Згідно акту обстеження умов проживання від 15.01.2018, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Санітарний стан приміщення задовільний. Є місце для сну, відпочинку, але не має місця для підготовки уроків. Взаємовідносини з сусідами нормальні. Між чоловіком та дружиною сварки через догляд та виховання дітей, над якими встановлено опіку. Проведено бесіду з питань взаємовідносин у родині /а.с.30/.
Згідно акту про відвідування сім'ї/особи №6 від 26.01.2018, фактичне місце проживання ОСОБА_31 за адресою: АДРЕСА_2 . Під час відвідування родини ОСОБА_19 встановлено, що родина тимчасово переїхала з орендованого помешкання в особистий будинок батьків. На даний період родина знаходиться в пошуках будинку для постійного проживання. Санітарний стан будинку задовільний. В помешканні дотримуються санітарно-гігієнічні норми, але мати не забезпечила гідні умови для догляду за дитиною (відсутнє дитяче ліжко та візок). Вони знаходяться за попереднім місцем проживання /а.с.33/.
З письмових пояснень ОСОБА_18 вбачається, що вона дійсно обзивала маму, крала речі, не слухалася в школі та не слухалася батьків, і такою поведінкою змушували їх нервувати. В поясненнях ОСОБА_13 дала обіцянку, що більше так робити не буде, буде слухатися батьків та їм допомагати. Просила не віддавати її до інтернату, а залишити в сім'ї /а.с.34/.
Згідно акту обстеження умов проживання від 05.04.2018 проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Умови проживання задовільні. Для виховання та розвитку дитини створенні такі умови: є умови для сну, відпочинку, але для підготовки уроків - ні письмового столу, ні стільців, ні освітлення у двох кімнатах де живуть діти не має. Опікун попереджена про невиконання обов'язків опікуна у питанні умов проживання дітей під опікою. Проведена бесіда з питань налагодження взаємовідносин у родині та пошуку житла для родини дочки - ОСОБА_17 /а.с.29/.
Опікун ОСОБА_2 відмовилась від консультування з психологом з приводу виховання дітей у зв'язку з відсутністю коштів, про що свідчить її заява /а.с.11,35/.
Так, рішенням комісії з питань захисту прав дитини Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області №2 від 16.05.2018 року вирішено пропонувати Мелітопольській районній державній адміністрації, як органу опіки та піклування звернутись до суду із заявою про звільнення громадянки ОСОБА_2 від повноважень опікуна, у зв'язку із невиконанням нею обов'язків опікуна /а.с.14/.
В судовому засіданні суд вважає не встановленим порушення прав малолітніх дітей.
Проведеними обстеженнями умов проживання родини ОСОБА_19 , було встановлено задовільні умови проживання, що не є підставою для звільнення опікуна від його обов'язків у відповідності до вимог ст. 251 СК України та статті 75 ЦК України.
Факт того, що мама ображала ОСОБА_32 , знайшов своє підтвердження в показах самої ОСОБА_17 лише одного разу, а тому є поодиноким випадком. Знайшли підтвердження також факти крадіжок ОСОБА_18 та її погана поведінка, але в сукупності з іншими доказами, це не може бути підставою для звільнення опікуна від його обов'язків.
При вирішенні питання щодо звільнення опікуна від виконання обов'язків опікуна, суд приймає до уваги думку дітей. Так, з часу надання письмових пояснень та до допиту у судовому засіданні, думка ОСОБА_18 , яка перебуває під опікою, - не змінилась. Вона бажає залишитися в родині ОСОБА_19 , в якій їй з братом живеться добре, батьки їх одягають, взувають,тощо.
За таких обставин суд приходить висновку, що позивач не довів того, що відповідачем ОСОБА_2 дійсно не забезпечені належні умови проживання малолітніх, або вона невідповідально відноситься до своїх обов'язків щодо виховання та навчання дітей, тобто в судовому засіданні не було встановлено наявність стосунків, які перешкоджають здійсненню опіки, піклування, а також за наявності обставин, зазначених у статті 212 СК України.
Крім того, виходячи з обставин справи неможливо вважати, що має місце злісне ухилення відповідача від виконання опікунських повноважень, а тому вирішення питання про звільнення ОСОБА_2 від опікунських повноважень є передчасним з точки зору захисту права малолітніх на проживання в сім'ї.
Судом також враховується практика Європейського суду з прав людини у справах, пов'язаних із захистом прав і свобод дитини, згідно якої ЄСПЛ велика увага приділяється справам, пов'язаним з визначенням місця проживання дитини, а також з реалізацією права на спілкування з нею не тільки батьків, але й інших родичів: дідусів, бабусь. Принцип 6 Декларації прав дитини, проголошеної Резолюцією Генеральної Асомблеї ООН від 20.11.1959 року передбачає, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості, малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю.
У положеннях Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року зазначено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, а частиною 1 статті 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
В частині 2 статті 3 Конвенції зазначено, що держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
У відповідності до частини 1 статті 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Такі положення знайшли своє закріплення у статтях 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно яких кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків, а виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
На думку суду, відповідач ОСОБА_2 виконує обов'язки опікуна, насильства до малолітніх ОСОБА_18 та ОСОБА_33 не застосовує, крім того сама малолітня пояснила, що вона бажає залишитися жити з ОСОБА_2 під її вихованням. З огляду на викладене суд вважає необхідним в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з позивача, а саме з Органу опіки та піклування - Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1762.00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.12, 13, 76, 80, 81, 95, 133, 141, 258, 259, 265, 280, 284, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 55, 67,75 ЦК України, ст. 251 СК України, ч.3 п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 17. 10.2007 року № 1228 «Питання організації виконання законодавства щодо опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування», п.49 Постанови Кабінету Міністрів України від 24. 09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», суд
В задоволенні позову Органу опіки та піклування - Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_2 , про звільнення опікуна від виконання обов'язків опікуна - відмовити.
Стягнути з Органу опіки та піклування - Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області (72319, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Івана Алексєєва, 5, ЄДРПОУ 02126314) судовий збір в дохід держави в розмірі 1 762 грн. 00 коп..
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Л.В. Колодіна