Дата документу 12.06.2019
Справа № 320/8537/18
Провадження № 2-о/320/15/19
12 червня 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольській міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Бахаєва І.М.,
за участі секретаря судового засідання - Фурсової Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Адміністрація державної прикордонної служби України, Мелітопольське об'єднане управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, про встановлення факту перетину державного кордону України з тимчасово окупованої території України - АР Крим, -
ОСОБА_1 звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із заявою в якій просить встановити факт її перетину державного кордону України з тимчасово окупованої території України - АР Крим 06 листопада 2014 року через контрольний пункт в'їзду-виїзду «Новоолексіївка».
Заяву обґрунтовую тим, що вона - ОСОБА_1 є громадянкою України. Крім того вона є внутрішньо переміщеною особою та як внутрішньо переміщена особа вона перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області, а також в Мелітопольському об'єднаному управлінні пенсійного фонду України в Запорізькій області, та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення». Однак, зазначає, що в травні 2018 року вона не отримала пенсію, для з'ясування причин звернулась до Мелітопольське об'єднане управління пенсійного фонду України в Запорізькій області та з'ясувалось, що виплата пенсії їй була припинена в зв'язку з тим, що вона не пройшла верифікацію (перевірку). Виплата пенсії була зупинена до з'ясування. Підставою зупинення пенсії стала інформація Держпогранслужби України щодо її виїзду за межі території України 14 жовтня 2014 року та відсутності у них даних щодо подальшого її в'їзду на територію України та перетину лінії розмежування в межах Донецькою та Луганською областей та адміністративної межі з тимчасово окупованою територією. Проте, всупереч зазначеному, вказує, що вона в'їхала на територію України 06 листопада 2014 року. Кордон перетинала на контрольному пункту в'їзду виїзду «Новоолексіївка» поїздом № 040 і до сьогодні постійно знаходиться та мешкає на території України у місті Мелітополі Запорізької області. 24 грудня 2014 року на території України вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 . 20 травня 2015 року у Мелітополі Запорізької області отримувала закордонний паспорт, а в період з 2015 по 2018 роки неодноразово знаходилась на стаціонарному лікуванні у лікарнях міста Мелітополя Запорізької області. На сьогодні виплата пенсії їй поновлена, проте отримувати її вона почала з запізненням па три місяця, а ці три місяці їй прийшлось фактично знаходиться без джерела для існування. Вона є інвалідом другої групи, має онкологічну хворобу, постійно хворіє та стаціонарно лікується за іншими захворіннями, інших джерел доходу крім пенсії немає. Зазначає, що перевірка (верифікація) здійснюється кожні пів року, а кожні пів року їй будуть зупиняти виплату пенсії в зв'язку з відсутністю даних про перетин кордону та в'їзду на територію України після 14 жовтня 2014 року, оскільки інші відомості в Державній прикордонній службі України відносно неї відсутні. Вона зверталась до Адміністрації Державної прикордонної служби щодо внесення змін до відомчої бази даних «Відомості про осіб, які перетнули кордон України». Проте згідно відповіді від 10 серпня 2018 року зробити це не є можливим в зв'язку з припиненням роботи контрольного пункту в'їзду виїзду «Новоолексіївка». Причиною невнесення відомостей про її в'їзд на територію України з тимчасово окупованої території України в 2014 році стало те, що в умовах тимчасової окупації території України законодавчо визначено порядок перетинання адміністративної межі з тимчасово окупованої території України - АР Крим лише з 2015 року і функціонування контрольного пункту в'їзду-виїзду «Новоолексіївка» в 2014 році відбувалося за розпорядженнями відповідальних органів державної влади України щодо реагування на анексію Російською Федерацією території України.
В наслідок цих обставин єдиним шляхом усунення цієї невідповідності є підтвердження її в'їзду на територію України та перетину лінії розмежування в межах Донецькою та Луганською областей та адміністративної межі з тимчасово окупованою територією, шляхом встановлення факту, що має юридичне значення.
У судове засідання учасники справи не з'явились.
Від представника заявника, яка діє на підставі угоди про надання правових послуг адвоката від 29 листопада 2018 року та ордеру серії ЗП № 005226 - адвоката Яцуренко Олени Анатоліївни, на адресу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла заява про розгляд справи за відсутності заявника та представника заявника, викладені в заяві вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити вказану заяву, та встановити факт перетину ОСОБА_1 державного кордону України з тимчасово окупованої території України - АР Крим.
Від представник Адміністрації державної прикордонної служби України на адресу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло пояснення по справі в якому останній просив суд розглядати справчу без участі представника Адміністрації державної прикордонної служби України.
Від представник Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на адресу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника управління. Просить прийняти рішення на розсуд суду, згідно документів, які знаходяться в матеріалах справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому у цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При судовому розгляді встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Ленінським РВУ МВС України у місті Донецьку 08 грудня 1998 року./а.с.5/
В той же час, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 2314000566 від 10 листопада 2014 року./а.с.8/
Крім того, ОСОБА_1 з 13 жовтня 2014 року перебуває на обліку в Мелітопольському об'єднаному управлінні пенсійного фонду України в Запорізькій області, як внутрішньо переміщена особа та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення».
В свою чергу, відповідно до листів Мелітопольського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області № 138/К-7 від 27 червня 2018 року та № 160/К-7 від 03 серпня 2018 року, а також листа Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 1644/К-9 від 30 липня 2018 року - з 01 травня 2018 року ОСОБА_1 було припинено виплату пенсії у зв'язку з тим, що вона не пройшла верифікацію (перевірку), а саме підставою зупинення пенсії стала інформація Держпприкордонслужби України щодо її виїзду за межі території України 14 жовтня 2014 року та відсутності у них даних щодо подальшого її в'їзду на територію України та перетину лінії розмежування в межах Донецькою та Луганською областей та адміністративної межі з тимчасово окупованою територією./а.с.8,16-18/
Однак, згідно до копії проїзного документа - квитка № ХН2010529 090213 - 06 листопада 2014 року ОСОБА_1 в'їхала на територію України та кордон перетинала на контрольному пункту в'їзду виїзду «Новоолексіївка» поїздом № 040./а.с.9/
Крім того, 24 грудня 2014 року на території України ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області зроблено відповідний актовий запис № 1278./а.с.20/
До того ж, 20 травня 2015 року у Мелітополі Запорізької області ОСОБА_1 отримала паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 , строк дії якого закінчується 20 травня 2025 року./а.с.13/
Також в період з 2015 по 2018 роки ОСОБА_1 неодноразово знаходилась на стаціонарному лікуванні у лікарнях міста Мелітополя Запорізької області, що підтверджується відповідною медичною документацією, яка наявна в матеріалах цивільної справи./а.с.10-12,22,23/
За вказаних вище обставин ОСОБА_1 звернулась до Адміністрації Державної прикордонної служби щодо внесення змін до відомчої бази даних «Відомості про осіб, які перетнули кордон України».
Проте згідно відповіді Адміністрації державної прикордонної служби України № 23/К-10012 від 10 серпня 2018 року - зробити це не є можливим в зв'язку з припиненням роботи контрольного пункту в'їзду виїзду «Новоолексіївка»./а.с.8/
Таким чином, можливість встановлення факту перетину державного кордону України з тимчасово окупованої території України - АР Крим в адміністративному (не судовому) порядку на час розгляду справи відсутня.
В наслідок цих обставин єдиним шляхом усунення цієї невідповідності є підтвердження її в'їзду на територію України та перетину лінії розмежування в межах Донецькою та Луганською областей та адміністративної межі з тимчасово окупованою територією, шляхом встановлення факту, що має юридичне значення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Зі ст. 315 ЦПК України вбачається, що суд встановлює юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до ст. 13 Конвенції кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий стороною на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).
Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (рішення у справі «Салман проти Туреччини»).
При вирішенні даного цивільно-правового спору суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.
Таким чином, суд, в сукупності письмових документальних матеріалів, наданих заявником на підтвердження заявлених вимог про встановлення факту перетину державного кордону України з тимчасово окупованої території України - АР Крим, проаналізувавши відповідне законодавство, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, з урахуванням принципу юридичної визначеності, - вважає, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт, що ОСОБА_1 дійсно перетнула державний кордон України з тимчасово окупованої території України - АР Крим 06 листопада 2014 року через контрольний пункт в'їзду-виїзду «Новоолексіївка», а отже заява є законною та обґрунтованою, та підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 247, 258, 259, 263-265, 273, 293-294, 315, 351-355 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Адміністрація державної прикордонної служби України, Мелітопольське об'єднане управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, про встановлення факту перетину державного кордону України з тимчасово окупованої території України - АР Крим - задовольнити.
Встановити факт перетину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного кордону України з тимчасово окупованої території України - АР Крим 06 листопада 2014 року через контрольний пункт в'їзду-виїзду «Новоолексіївка».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахування пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення (ухвала), якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ