Справа № 297/1266/19
18 липня 2019 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фейіра О. О., з участю секретаря судового засідання Кузьма Т.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Берегівського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 29 травня 1993 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Державної адміністрації Берегівського району, актовий запис №90.
Позов позивачем мотивовано тим, що на даний час вони з чоловіком проживають окремо, так як сімейне життя у них не склалося, оскільки вони мають різні характери та погляди на життя, через що між ними постійно виникали непорозуміння. Примирення із чоловіком стало не можливим та подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам. За час шлюбу в них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вважає неможливим подальше збереження шлюбу, і таке суперечить її інтересам. А тому просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_3 та просить залишити їй шлюбне прізвище " ОСОБА_4 ".
Ухвалою судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 01.07.2019 року відкрито провадженні у даній справі та призначено підготовче судове засідання (а. с. 13).
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явилася, однак через канцелярію суду подала заяву, згідно якої просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує та просить позов задоволити (а.с. 15).
Відповідач ОСОБА_3 в підготовче судове засідання також не з'явився, однак подав до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги визнає та просить позов задоволити (а.с. 16).
Так, п. 1 ч. 2 ст. 49 та ч. 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову, проводиться в порядку, встановленому ст. ст. 206, 207 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд вважає, що наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_1 на підготовчому судовому засіданні у зв'язку з визнанням відповідачем позову, оскільки таке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, виходячи з наступного.
Згідно ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Сторони зареєстрували шлюб 29 травня 1993 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Державної адміністрації Берегівського району, актовий запис №90, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 29.05.1993 року (а.с. 1).
Як вбачається з матеріалів справи, за час шлюбу в сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 від 22 листопада 2001 року (а. с. 6).
Як встановлено з матеріалів справи, подружжя проживає окремо, шлюбних відносин не підтримує. Позивач вважає неможливим подальше збереження шлюбу, і таке суперечить її інтересам. Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, що ствердується його заявою від 18.07. 2019 року (а.с. 16)
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За таких обставин, суд вважає шлюб між сторонами розірвати, оскільки подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Крім того, згідно ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
За таких обставин, враховуючи, що відповідно до ст. 113 СК України відповідач має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися шлюбним прізвищем, суд вважає залишити позивачу ОСОБА_1 шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Керуючись ст. ст. ст. ст. 24, ч. 3 ст. 105, 112, 113 СК України, ст. ст. 49, 200, 206, 263-265, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,-
рішив:
Позов задоволити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканкою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцем АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований 29 травня 1993 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Державної адміністрації Берегівського району, актовий запис №90 - розірвати.
Залишити ОСОБА_1 її шлюбне прізвище - « ОСОБА_4 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Фейір О. О.