"09" липня 2019 р. Справа № 916/466/19
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
за участю представників сторін:
позивача: Прозоря О.Л., згідно ордеру №426104 від 14.02.2019р.
відповідача: не з'явився,
розглянувши справу №916/466/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Типографія «Парус” (03190, м. Київ, вул. Щербакова,4) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Південний Хліб” (65078, м.Одеса, вул. Генерала Петрова,14) про стягнення 92784,85грн., із яких 66168,71грн. пені, 21102,08грн. втрат від інфляції, 5514,06грн. три проценти річних,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:
Позивач позовні вимоги підтримує, з врахуванням заяв про зменшення позовних вимог від 25.03.2019р. за вх.№5709/19, від 12.06.2019р. за вх.№11766/19, в їх обґрунтування зазначає, що відповідно до умов п.1.1. укладеного між сторонами спору договору поставки №1/10-07 від 20.07.2018р., позивач поставив відповідачу плівку поліпропіленову з малюнком за видатковими накладними №222 від 30.07.2018р., №267 від 13.08.2018р., №287 від 22.08.2018р., №291 від 27.08.2018р., №336 від 24.09.2018р., №338 від 28.09.2018р., №435 від 16.10.2018р., №566 від 21.11.2018р. на загальну суму 2056005,26грн. В порушення умов договору №1/10-07 від 20.07.2018р. відповідач здійснив розрахунки лише частково на суму 1653005,26грн., про що сторонами складено акт звірки за 2018 рік, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 403000грн., яка була погашена відповідачем протягом розгляду даної справи. У зв'язку із здійсненням відповідачем несвоєчасних розрахунків за поставлений товар, позивач нарахував до стягнення з відповідача 66168,71грн. пені, 21102,08грн. втрат від інфляції, 5514,06грн. три проценти річних.
Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 10.04.2019р. за вх.№7068/19, де, посилаючись на п.п.3.11., 3.12. договору поставки №1/10-07, який передбачає передання під час поставки позивачем відповідачу видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, рахунок-фактури, чого, як стверджує відповідач позивачем при поставці товару зроблено не було, із чого відповідач доходить висновку про відсутність у нього обов'язку вчасно оплачувати вартість поставленого йому позивачем товару.
Крім того, відповідач зазначає, що згідно ч.15 п.9.6. Статуту ТОВ «Південний Хліб» для укладання будь-яких угод, що перевищують 500000грн. необхідне надання дозволу загальних зборів товариства, однак, така згода щодо укладання зі сторони загальних зборів не надавалась, тоді як загальна вартість поставки за договором складає 2056005,26грн.
Також відповідач вказує, що видаткові накладні №435 від 16.10.2018р., №566 від 21.11.2018р. не містять дату договору, що унеможливлює існування факту поставки в рамках саме договірних відносин, посада уповноваженої особи зі сторони отримувача також відсутня, а отже, на думку відповідача, видаткові накладні не є підставою для визнання господарської операції. Відповідач зазначає, що повноваження щодо нібито отримання товару за договором зі сторони відповідача від імені юридичної особи не підтверджені жодним документом, що вимагається відповідно до норм чинного законодавства. Із викладеного відповідач робить висновок, що є відсутніми докази щодо постачання товару в межах договору поставки №1/20-07 від 20.07.2018р., оскільки позивач до теперішнього часу не надав відповідачу належним чином оформлені документи, відповідно до умов п.3.11., 3.12. договору поставки, звідси, не є доведеним факт несвоєчасного виконання відповідачем умов оплати товару за договором поставки №1/20-07 від 20.07.2018р., що виключає можливість нарахування пені, трьох відсотків річних, суми втрат від інфляції. Крім того, відповідач вказує, що він, не очікуючи отримання належним чином оформлених документів постійно частково здійснює оплату отриманого товару.
Позивач подав до справи відповідь на відзив від 02.05.2019р. за вх.№1518/19, де зазначає, що відповідач, посилаючись на ненадання позивачем документів, як на підставу своїх заперечень проти позову, не надає суду доказів невиконання позивачем своїх зобов'язань, жодних документів, які б свідчили, що відповідач, відповідно до пункту 3.12. договору поставки звертався до позивача з вимогами щодо надання відсутніх документів, будь-то претензія, вимога, повідомлення, інше листування, тощо. Проте, вказує позивач, як свідчить підпис та штамп відповідальної особи відповідача про прийняття товару, у якості супровідних документів на вантаж було передано відповідачу товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури були передані відповідачу при прийманні-передачі товару. Позивач у відповіді на відзив також зазначив, що станом на 24.04.2019р. борг відповідача перед позивачем складав 174000грн., тобто, спірною видатковою накладною, яка залишалась не сплаченою, була остання видаткова накладна №566 від 21.11.2018р. на суму 231801,85грн., у зв'язку з чим посилання відповідача, на думку позивача, на ч.15 п.9.6. Статуту, як необхідність надання дозволу загальних зборів для укладання угод, що перевищують 500000грн. не заслуговують на увагу, оскільки сума правочину спірної видаткової накладної №566 від 21.11.2018р. складає 231801,85грн. та такий правочин є схваленим відповідачем і прийнятим їм до виконання, про що свідчить одержання відвантаженого товару по накладній, здійснення часткової оплати його вартості. Позивач вказує, що кожна з наведених у позові видаткових накладних містить власні номер та дату, а також посилання на договір поставки №1/20-07, а кожний з рахунків на оплату - на договір поставки №1/20-07 від 20.07.2018р. Крім того, відповідач, здійснюючи оплату за товар, у своїх платіжних дорученнях вказує призначення платежу саме: «... за пакети согласно основи, договр...», що підтверджується доданим відповідачем до відзиву Звітом про дебетові та кредитові операції по рахунку НОМЕР_1 . При цьому відповідач не зазначає у відзиві про існування будь-яких інших правовідносин з позивачем, як підставу щодо здійснення таких платежів по іншим договорам, а навпаки, стверджує, що: «загальна вартість поставки за договором складає 2056005,26грн.», яка повністю співпадає із зазначеною у позові сумою партій товару, поставлених за всіма видатковими накладними.
Ухвалою суду від 25.02.2019р. відкрито провадження у справі №916/466/19, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 25.03.2019р. о 14год.50хв.
Ухвалою суду від 25.03.2019р. відкладено підготовче засідання суду на 10.04.2019р. о 14год.30хв., задоволено клопотання позивача від 25.03.2019р. за вх.№2-1343/19 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено клопотання ТОВ “Південний Хліб” від 22.03.2019р. за вх.№5460/19 про продовження строку на подання відзиву та продовжено відповідачу строк на подання до суду відзиву на позов до 10.04.2019р. включно.
Ухвалою суду від 26.04.2019р. продовжено строк проведення підготовчого провадження до 16.06.2019р. включно, відкладено підготовче засідання суду на 27.05.2019р. о 16год.00хв.
У судовому засіданні 27.05.2019р. оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 18.06.2019р. о 12год.00хв.
Ухвалою суду від 18.06.2019р. закрито підготовче провадження по справі №916/466/19, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 19.06.2019р. о 15год.00хв.
19.06.2019р. судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 27.06.2019р. о 12год.30хв.
Ухвалою суду від 27.06.2019р. відкладено розгляд справи на 09.07.2019р. о 13год.45хв.
Клопотання відповідача від 20.03.2019р. за вх.№5460/19 про ознайомлення з матеріалами справи, від 27.05.2019р. за вх.№10527/19 були судом задоволені.
Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:
20.07.2018р. між ТОВ «Типографія «Парус» (постачальник) та ТОВ «Південний хліб» покупець) було укладено договір поставки №1/20-07, відповідно до якого постачальник поставляє та передає партіями у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує на умовах даного договору плівку поліпропіленову з малюнком (товар), зазначений в замовленнях та видаткових накладних. Найменування (номенклатура, асортимент) та ціна товару, що постачається за цим договором, вказується у специфікації (додаток №1 до договору), кількість товару у кожній партії вказується у замовленнях покупця, наданих постачальнику покупцем, замовлення товару здійснюється в будь-якій зрозумілій сторонами формі (в усній формі, шляхом надсилання замовлення електронною, поштою, факсимільним зв'язком, тощо). В разі відсутності на складі постачальника товару, зазначеного у замовленні покупця, постачальник повинен протягом 1 (одного) календарного дня з моменту отримання замовлення повідомити покупця у той же спосіб про неможливість повного або часткового виконання цього замовлення. Товар, поставка якого здійснюється за цим договором, постачається покупцю окремими партіями за його замовленнями (заявками), які складаються покупцем на підставі погодженого сторонами прайс-листа/специфікації (додаток №1 до договору). Зміни у прайс-лист/специфікацію можуть бути внесені виключно за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою, або складанням прайс-листа/специфікації у новій редакції із зазначенням дати її підписання сторонами (п.п.1.1., 1.2., 1.3. договору).
Відповідно до п.п.2.1., 2.3. договору поставки №1/20-07 від 20.07.2018р. загальна вартість цього договору складається з суми вартості партій товару, на постачання яких постачальником було прийнято до виконання відповідні замовлення покупця, оформлені на підставі прайс-листів/специфікації (додаток №1 до договору). Орієнтовна, попередньо узгоджена сторонами вартість договору, з урахування строку на який його укладено, становить 1200000гри., в т.ч. ПДВ - 200000грн. Ціни на товар погоджені сторонами у прайс-листі/специфікації (додаток №1 до договору) за цим договором не можуть змінюватися в односторонньому порядку. Оплата вартості товару здійснюється покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника грошових коштів протягом 30 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару (з дати, зазначеної у відповідній, підписаній сторонами, видатковій накладній щодо передачі партії товару).
Постачальник поставляє товар на умовах DDP (склад покупця, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14) у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, що випливають із умов цього договору. Строк поставки товару - 14 календарних дня з моменту подання покупцем замовлення. Передача та прийом кожної партії товару здійснюється на підставі поданого покупцем замовлення та оформлюється підписанням обома сторонами відповідної видаткової накладної. На кожну партію товару постачальник надає покупцю документи, що підтверджують якість товару, відповідно до вимог діючого законодавства України. Покупець приймає товар по якості та по кількості на своєму складі у присутності уповноважених представників сторін. Прийом товару за кількістю здійснюється на підставі видаткових накладних (специфікацій), а за якістю - згідно документів, що підтверджують якість товару. При прийманні-передачі товару постачальник зобов'язаний передати покупцю оригінали наступних документів: видаткову накладну; товарно-транспортну накладну; рахунок-фактуру; документи, що підтверджують якість товару. Постачальник зобов'язується надати покупцеві податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації' у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої постачальником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. В разі, якщо податкові накладні складені постачальником з порушенням правил чинного податкового законодавства (п.201.1., ст.201 Податкового кодексу України) та/або фізичні, технічні та технологічні можливості особи, яка надає послуги, можуть бути визнані недостатніми для визнання факту здійснення господарської операції, всі витрати, що понесе покупець у зв'язку з цим, покладаються, на постачальника. При відсутності під час приймання-передачі товару або неналежному оформленні документів, вказаних в п.3.11. цього договору, покупець мас право за своїм вибором відмовитися від прийому товару або вимагати від постачальника передати йому по факсимільному зв'язку копії зазначених документів з обов'язковим наданням належним чином оформлених документів протягом п'яти календарних днів від дати поставки. У разі ненадання зазначених документів протягом вказаного в цьому пункті строку, постачальник не пізніше, ніж до 5 числа місяця, наступного за звітним, надсилає за свій рахунок рекомендованим листом з повідомленням про вручення та/або особисто передає в бухгалтерію покупця за адресою: 65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14, оригінали не наданих своєчасно первинних документів, підтверджуючих здійснення операцій щодо постачання продукції, що е предметом нього договору, за звітний (попередній) місяць, в протилежному випадку, покупець припиняє виконання грошових зобов'язань, передбачених договором, до моменту отримання таких документів. При цьому покупець звільняється від відповідальності за невиконання та/або несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (п.п.3.1., 3.3., 3.7., 3.8., 3.11., 3.12. договору поставки №1/20-07 від 20.07.2018р.).
Згідно п.4.3. договору поставки №1/20-07 від 20.07.2018р. за прострочення здійснення розрахунку за Товар Покупець зобов'язаний виплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п.7.1. договору поставки №1/20-07 від 20.07.2018р. цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2019р. включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання своїх зобов'язань. Якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не висловить в письмовій формі свій намір про припинення дії цього договору, то він вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на таких самих умовах.
На виконання умов договору поставки №1/20-07 від 20.07.2018р. позивач поставив відповідачу товар за накладними №222 від 30.07.2018р. на суму 141216,72грн., №267 від 13.08.2018р. на суму 157162,76грн., №287 від 22.08.2018р. на суму 221760грн., №291 від 27.08.2018р. на суму 126190,38грн., №366 від 24.09.2018р. на суму 624688,25грн., №388 від 28.09.2018р. на суму 116816,83грн., №435 від 16.10.2018р. на суму 436368,47грн., №566 від 21.11.2018р. на суму 231801,85грн., товарно-транспортними накладними №222 від 30.07.2018р., №267 від 13.08.2018р., №287 від 22.08.2018р., №291 від 27.08.2018р., №366 від 24.09.2018р., №388 від 28.09.2018р., №435 від 16.10.2018р., №566 від 21.11.2018р.
Товар приймався ОСОБА_1 (комірник) на підставі виданої ТОВ «Південний Хліб» генеральної довіреності №18 на одержання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Типографія «Парус», яка дійсна з 22.08.2018р. по 21.08.2019р.
Також позивач подав до справи рахунки на оплату товару поставленого за договором поставки №216 від 30.07.2018р., №262 від 13.08.2018р., №284 від 22.08.2018р., №290 від 27.08.2018р., №365 від 24.09.2018р., №387 від 28.09.2018р., №435 від 16.10.2018р., №572 від 21.11.2018р.
Відповідачем частково було оплачено отриманий від позивача товар, що підтверджується поданими позивачем випискою по рахунку позивача за період з 20.07.2018р. по 11.03.2019р. Відділення АТ «Пумб» «Регіональний центр в м. Київ», виписками АТ КБ «Приватбанк» за період з 20.07.2018р. по 11.03.2019р., за період з 15.11.2018р. по 31.01.2019р., платіжними дорученнями №13818 від 01.02.2019р., №13846 від 04.02.2019р., №13876 від 05.02.2019р., №13938 від 06.02.2019р., №14128 від 12.02.2018р., №14148 від 13.02.2019р., №14259 від 15.02.2019р.
Позивач виставляв відповідачу претензії №1901-15/1-АП від 15.01.2019р., від 25.01.2019р. про сплату заборгованості по договору поставки №1/20-07 від 20.07.2018р.
Заявлена до стягнення позивачем заборгованість була повністю оплачена відповідачем під час розгляду даної справи, що підтверджується випискою по рахунку позивача у АТ КБ «Приватбанк» за період з 12.03.2019р. по 22.03.2019р., з 01.02.2019р. по 08.04.2019р., поданими відповідачем платіжними дорученнями №14741 від 04.03.2019р., №14882 від 07.03.2019р., №14912 від 11.03.2019р., №14991 від 12.03.2019р., №15005 від 13.03.2019р., №15056 від 14.03.2019р., №15137 від 15.03.2019р., №15155 від 18.03.2019р., №15217 від 19.03.2019р., №15221 від 20.03.2019р., №15239 від 21.03.2019р., №15320 від 22.03.2019р., №15342 від 25.03.2019р., №15366 від 26.03.2019р., №15386 від 27.03.2019р., №15392 від 28.03.2019р., №15408 від 29.03.2019р., №15429 від 01.04.2019р., №15443 від 02.04.2019р., №15463 від 03.04.2019р., №15482 від 04.04.2019р., №15497 від 05.04.2019р., №15507 від 08.04.2019р., №15518 від 09.04.2019р., №15538 від 10.04.2019р., №15576 від 12.04.2019р., №15591 від 15.04.2019р., №15625 від 17.04.2019р., №15650 від 18.04.2019р., №15660 від 22.04.2019р., №15681 від 23.04.2019р., №15698 від 24.04.2019р., №15710 від 25.04.2019р., №15757 від 02.05.2019р., №15785 від 03.05.2019р., №15810 від 06.05.2019р., №15826 від 07.05.2019р., №15850 від 08.05.2019р., №15866 від 10.05.2019р., №16662 від 13.05.2019р., №15900 від 14.05.2019р., №15916 від 15.05.2019р., №16852 від 17.05.2019р., №15955 від 20.05.2019р., №15967 від 21.05.2019р.
Відповідно до ч.15 п.9.6. Статуту ТОВ «Південний Хліб» до компетенції загальних зборів відноситься надання дозволу щодо укладання будь-яких угод, що перевищують 500000грн.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Як стверджує відповідач, повноваження на отримання товару за договором зі сторони відповідача від імені юридичної особи не підтверджені жодним документом, однак, дане твердження відповідача не відповідає дійсності. Відповідно до виданої відповідачем генеральної довіреності №18 від 22.08.2018р. на одержання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Типографія «Парус», уповноваженою особою на отримання товару є комірник ОСОБА_1 , довіреність дійсна з 22.08.2018р. до 21.08.2019р. Між тим, на видаткових накладних №222 від 30.07.2018р., №267 від 13.08.2018р., №287 від 22.08.2018р., №291 від 27.08.2018р., №366 від 24.09.2018р., №388 від 28.09.2018р., №435 від 16.10.2018р., №566 від 21.11.2018р. поряд із графою «отримала» міститься зазначення прізвища « ОСОБА_2 » та проставлений власноручно підпис, що співпадає із підписом зазначеним у генеральній довіреності №18, отже, товар за вказаними накладними було отримано уповноваженим представником відповідача.
Так, відповідач у відзиві на позов зазначає, що в порушення п.3.11. договору поставки №1/10-07 позивач під час поставки продукції не передав відповідачу товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, однак, відповідач на підтвердження таких доводів не подав до справи доказів звернення до позивача із заявою щодо передання ТТН та рахунків, натомість, як свідчать видаткові накладні відповідач прийняв поставлений товар, здійснював його оплату.
Крім того, не заслуговує на увагу суду твердження відповідача стосовно того, що згідно ч.15 п.9.6. Статуту ТОВ «Південний Хліб» для укладання будь-яких угод, що перевищують 500000грн. необхідне надання дозволу загальних зборів товариства, однак, така згода щодо укладання зі сторони загальних зборів не надавалась, тоді як загальна вартість поставки за договором складає 2056005,26грн., так як відповідачем прийнято від позивача виконання договору №1/20-07 від 20.07.2018р. та проведено повну оплату вартості поставленого товару, з огляду на що відсутні підстави ставити питання про недійсність такого договору. Зокрема, правова позиція стосовно того, що значний правочин, укладений директором від імені товариства із перевищенням повноважень не визнається недійсним, якщо є докази його фактичного прийняття товариством та виконання, викладена у постанові ВСУ від 06.04.2016р. по справі №3-84гс16.
Також відповідач вказує, що видаткові накладні №435 від 16.10.2018р., №566 від 21.11.2018р. не містять дату договору, що унеможливлює існування факту поставки в рамках саме договірних відносин, однак, вказані накладні та решта накладних, за якими було здійснено поставку містять номер договору « 1/20-07», а укладення між сторонами спору інших договорів відповідачем не доведено, у зв'язку з чим суд доходить висновку про те, що поставка за накладними №222 від 30.07.2018р., №267 від 13.08.2018р., №287 від 22.08.2018р., №291 від 27.08.2018р., №366 від 24.09.2018р., №388 від 28.09.2018р., №435 від 16.10.2018р., №566 від 21.11.2018р. відбувалась саме по договору №1/20-07 від 20.07.2018р.
Отже, з врахуванням вищенаведених обставин, наявні в матеріалах справи первинні документи, зокрема, договір поставки №1/20-07 від 20.07.2018р., видаткові накладні, ТТН, платіжні доручення, банківські виписки свідчать про поставку позивачем відповідачу товару на суму 2056005,26грн., яка повністю сплачена відповідачем, у т.ч. протягом розгляду даної справи, однак, мало місце прострочення обумовленого сторонами у договорі поставки строку оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим позивач нарахував до стягнення з відповідача 66168,71грн. пені загалом за період з 15.11.2018р. по 14.05.2019р.
За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, суд встановив наявність у ньому наступних помилок: із суми 436368,47грн. пеню слід обраховувати з 16.11.2018р., а не з 15.11.2018р.; сума 379063,93грн. існувала в період з 20.12.2018р. по 21.12.2018р., а не в період з 20.12.2018р. по 20.12.2018р.; 21.12.2018р. не існувало суми заборгованості 600865,78грн.; сума 204000грн. проіснувала в період з 12.04.2019р. по 14.04.2019р., а не з 12.04.2019р. по 15.04.2019р.; сума 194000грн. існувала в період з 15.04.2019р. по 16.04.2019р., а не 16.04.2019р.; сума 189000грн. існувала лише 17.04.2019р., а не в період з 17.04.2019р. по 19.04.2019р., сума 184000грн. існувала в період з 18.04.2019р. по 21.04.2019р., а не в період з 20.04.2019р. по 21.04.2019р.; сума 124000грн. існувала 07.05.2019р., а не в період з 07.05.2019р. по 09.05.2019р.; сума 114000грн. існувала в період з 08.05.2019р. по 09.05.2019р., а не 10.05.2019р.
За результатами самостійного перерахунку судом пені, встановлено, що її сума складає 65410,36грн., у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають судом частковому задоволенню в сумі 65410,36грн.
Також, позивачем, у зв'язку з несвоєчасністю оплати відповідачем отриманого товару, нараховано до стягнення з відповідача 5514,06грн. три проценти річних за період з 15.11.2018р. по 14.05.2019р., суми втрат від інфляції в розмірі 21102,08грн. за період з 15.11.2018р. по 01.05.2019р.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права” передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Здійснивши перерахунок розрахованих позивачем трьох процентів річних, суд встановив його помилковість, яка полягає у наступному: із суми 436368,47грн. три проценти слід обраховувати з 16.11.2018р., а не з 15.11.2018р.; сума 379063,93грн. існувала в період з 20.12.2018р. по 21.12.2018р., а не в період з 20.12.2018р. по 20.12.2018р.; 21.12.2018р. не існувало суми заборгованості 600865,78грн.; сума 204000грн. проіснувала в період з 12.04.2019р. по 14.04.2019р., а не з 12.04.2019р. по 15.04.2019р.; сума 194000грн. існувала в період з 15.04.2019р. по 16.04.2019р., а не 16.04.2019р.; сума 189000грн. існувала лише 17.04.2019р., а не в період з 17.04.2019р. по 19.04.2019р., сума 184000грн. існувала в період з 18.04.2019р. по 21.04.2019р., а не в період з 20.04.2019р. по 21.04.2019р.; сума 124000грн. існувала 07.05.2019р., а не в період з 07.05.2019р. по 09.05.2019р.; сума 114000грн. існувала в період з 08.05.2019р. по 09.05.2019р., а не 10.05.2019р.
За розрахунком суду сума трьох процентів річних складає 5456,68грн., у зв'язку з чим позовна вимога позивача підлягає судом задоволенню частково в сумі 5456,68грн. за період з 16.11.2018р. по 14.05.2019р.
Також припустився позивач помилки при розрахунку суми втрат від інфляції, порахувавши інфляцію із суми 555865,78грн. за період з 28.12.2018р. по 02.01.2019р., тобто, за період, що є меншим ніж півмісяця; обраховуючи інфляційні від суми 436368,47грн. за період з 15.11.2018р. по 13.12.2018р. позивач припустився арифметичної помилки, при тому, що застосував вірний показник інфляції. За розрахунком суду сума втрат від інфляції за період з 15.11.2018р. по 01.05.2019р. складає 16454,88грн.
Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 6953,95грн., які підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1807,90грн. Надмірно сплачений (внаслідок зменшення розміру позовних вимог) позивачем судовий збір в сумі 5032,95грн. підлягає поверненню позивачу за окремою ухвалою.
Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Типографія «Парус» (03190, м. Київ, вул.Щербакова,4, код ЄДРПОУ 40311998) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Південний Хліб” (65078, м.Одеса, вул. Генерала Петрова,14, код ЄДРПОУ 41740807) про стягнення 92784,85грн.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Південний Хліб” (65078, м.Одеса, вул. Генерала Петрова,14, код ЄДРПОУ 41740807) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Типографія «Парус» (03190, м. Київ, вул. Щербакова,4, код ЄДРПОУ 40311998) 65410 (шістдесят п'ять тисяч чотириста десять) грн. 36коп. пені, 16454 (шістнадцять тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн. 88коп. втрат від інфляції, 5456 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 68коп. три проценти річних, 1807 (одну тисячу вісімсот сім) грн. 90коп. судового збору.
3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Типографія «Парус» (03190, м. Київ, вул.Щербакова,4, код ЄДРПОУ 40311998) у задоволенні решти частини заявлених позовних вимог.
У відповідності до ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 18 липня 2019 р.
Суддя І.А. Малярчук