18.07.2019 р. Справа№ 921/351/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В.П., розглянувши матеріали
заяви:Збаразької центральної районної комунальної лікарні, м. Збараж Тернопільської області,
про:забезпечення позову,
у справі за позовом: Збаразької центральної районної комунальної лікарні, м. Збараж Тернопільської області
до відповідача:підприємства «Аргентум» громадської організації «Науково-дослідне об'єднання», м. Львів,
про: стягнення 157299,90 грн (з яких: 146474,86 грн - основний борг, 8393,04 грн - інфляційні втрати, 2432,00 грн - три відсотки річних),
визнав, що подана заяву про забезпечення позову, що міститься у тексті позовної заяви та прохальній частині позовної заяви (п. 5 прохальної частини позову) подано без додержання вимог, визначених статтею 139 Господарського процесуального кодексу України.
1. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов'язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати власний спосіб зустрічного забезпечення. Зазначене вище положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення. Натомість позивач не подав жодних пропозицій щодо зустрічного забезпечення.
З приводу зазначеного, суд наголошує, що саме суд, а не позивач, визначає вірогідність завдання відповідачу збитків у зв'язку з забезпеченням позову. Зокрема, згідно з положеннями частин 1, 3 та 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.
Підсумовуючи вищезазначене, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення обов'язково повинні міститися у заяві про забезпечення позову на підставі пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, питання щодо застосування чи незастосування таких пропозиції щодо зустрічного забезпечення вирішується судом на підставі положень статті 141 Господарського процесуального кодексу України.
2. Частиною шостою статті 139 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду: заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 1 січня 2019 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 1921,00 грн.
Відтак, за подання заяви про забезпечення позову необхідно сплатити 960,50 грн (1921,00 грн * 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) про що надати відповідні докази.
Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову подано без додержання вимог встановлених у ст. 139 ГПК України, в частині змісту, оскільки не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, а також до неї до додано доказів сплати судового збору за подання відповідної заяви у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Отже, заява Збаразької центральної районної комунальної лікарні про забезпечення позову має бути повернута заявнику, однак враховуючи розміщення (заявлення) такої у тексті позовної заяви є неможливим її фактичне повернення окремо від позовної заяви, а тому суд визнає її повернутою без вчинення окремих дій по направленню такої заяви заявнику.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 139, 140 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Збаразької центральної районної комунальної лікарні про забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Після усунення виявлених порушень заявник управі повторно подати заяву про забезпечення позову.
Суддя Трускавецький В.П.