79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.07.2019 справа № 914/1291/18
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Волоцюги М.А., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція-Трейд», м.Городок, Львівська область
до відповідача: ORIGANUSH LTD, ОСОБА_1 , Ізраїль
про стягнення 36 752,80 доларів США
за участю представників:
від позивача: Кулак І.О. - представник
від відповідача: Бутович С.О. - представник
Обставини розгляду справи.
17.07.2018 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція-Трейд», м.Городок, Львівська область до ORIGANUSH LTD, ОСОБА_1 , Ізраїль про стягнення 36 752,80 доларів США.
Ухвалою від 20.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.08.2018.
Ухвалою від 21.08.2018 суд відклав підготовче засідання на 06.09.2018.
Ухвалою суду від 06.09.2018 провадження у справі №914/1291/18 зупинено у зв'язку із зверненням господарського суду із судовим дорученням про вручення документів відповідачу по справі ORIGANUSH LTD. Цією ж ухвалою суду наступне судове засідання призначено на 13.05.2019, а у випадку невручення документів відповідачу по справі на 20.05.2019.
Ухвалою від 10.05.2019 суд поновив провадження у справі, розгляд справи призначив на 13.05.2019.
Ухвалою від 13.05.2019 підготовче засідання було відкладено на 20.05.2019.
Ухвалою від 20.05.2019 суд відклав підготовче засідання на 03.06.2019.
28.05.2019 через канцелярію суду від представника ORIGANUSH LTD надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №22141/19 від 28.05.2019).
Ухвалою від 03.06.2019 суд відклав підготовче засідання на 20.06.2019.
06.06.2019 через канцелярію суду від представника ORIGANUSH LTD надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №23911/19 від 06.06.2019).
19.06.2019 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція-Трейд» надійшли додаткові пояснення (вх. №25329/19 від 19.06.2019).
Ухвалою від 20.06.2019 суд відклав підготовче засідання на 01.07.2019.
З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, сторонами подані усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд ухвалою від 01.07.2019 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.07.2019.
Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
Суть спору та правова позиція сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.12.2016 між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу та дистрибуції №10/IN/2016, на виконання умов якого останньому було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості товару виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становить 36 752,80 доларів США. Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 36 752,80 доларів США та судові витрати.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що позивачем поставлено неякісний товар, що підтверджується долученими до матеріалів справи фототаблицями та листуванням між сторонами.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне.
26.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галіція-Трейд» (продавець) та ORIGANUSH LTD (покупець) було укладено договір купівлі-продажу та дистрибуції №10/IN/2016.
За цим договором продавець (позивач) продає, а покупець купує товар згідно специфікацій, що є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 2 договору асортимент, кількість, ціна, якість товару, що поставляється за цим договором, визначається в специфікаціях встановленої форми на кожну партію товару, котрі є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1).
Згідно п. 3.1. договору продавець передає перевізнику дозволений для експорту товар на умовах FOB (Одеса), згідно термінології «Інкотермс-2010».
На виконання умов договору та специфікації №10 від 12.12.2017 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 46 752,00 доларів США, що підтверджується:
- інвойсом №9/1 від 23.01.2018 на суму 11 664,00 доларів США, CMR від 29.01.2018, ВМД №UA209180/2018/005157 від 29.01.2018, бортовим коносаментом №ZIMUOSS167566 від 02.02.2018;
- інвойсом №9/2 від 23.01.2018 на суму 11 793,60 доларів США, CMR від 29.01.2018, ВМД №UA209180/2018/005160 від 29.01.2018, бортовим коносаментом №ZIMUOSS167566 від 02.02.2018;
- інвойсом №10/2 від 28.02.2018 на суму 12 009,60 доларів США, CMR №62784 від 05.03.2018, ВМД №UA209180/2018/012514 від 05.03.2018, бортовим коносаментом №ZIMUOSS167995 від 09.03.2018;
- інвойсом №10/1 від 28.02.2018 на суму 11 284,80 доларів США, CMR №62785 від 05.03.2018, ВМД №UA209180/2018/012662 від 06.03.2018, бортовим коносаментом №ZIMUOSS167995 від 09.03.2018.
Відповідно до п. 4.1. договору в редакції, викладеній додатковою угодою №1 від 15.09.2017, вартість товару, визначена в п. 2.2. договору, підлягає оплаті покупцем шляхом безготівкового розрахунку протягом 60 днів після оформлення бортового коносаменту.
Станом на дату розгляду справи вартість неоплаченого товару становить 36 752,80 доларів США.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати вартості товару, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 36 752,80 доларів США основного боргу.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 9.2. договору при відсутності можливості вирішити спір шляхом переговорів між сторонами він підлягає передачі на розгляд і вирішення до Господарського суду Львівської області, при цьому застосовується матеріальне та процесуальне право України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Доказів наявності підстав, передбачених ст. 77 Закону «Про міжнародне приватне право», при яких Господарський суд Львівської області не може приймати до свого провадження і розглядати справу, суду не подано, під час розгляду справи судом не встановлено.
Згідно ст. 7 Закону України «Про міжнародне приватне право», при визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення з нього суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Судом не беруться до уваги доводи відповідача з огляду на наступне.
Як вбачається із долучених відповідачем фототаблиць та листування, які, на думку відповідача підтверджують факт поставки неякісного товару, вони стосуються товару, який було поставлено до 2018 року. Водночас, предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за товар, який було поставлено відповідачу у 2018 році.
Згідно п. 8.2. договору у випадку невідповідності якості поставленого товару, що підтверджено сертифікатом незалежної акредитованої лабораторії, покупець вправі вимагати компенсації продавцем вартості товару неналежної якості під час здійснення наступних поставок товару. При цьому, дане положення не поширюється на пошкодження/знищення товару на шляху слідування з вини залучених покупцем перевізників або третіх осіб.
Відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів, що він звертався до позивача із претензіями щодо якості товару із долученням сертифікату незалежної акредитованої лабораторії у відповідності до вимог п. 8.2. договору.
Проте, відповідач, у разі підтвердження наведених ним фактів згідно п. 8.2. договору, не позбавлений права в майбутньому звернутися до позивача із відповідними претензіями.
Як зазначалося вище, згідно п. 3.1. договору продавець передає перевізнику дозволений для експорту товар на умовах FOB (Одеса), згідно термінології «Інкотермс-2010».
Термін FOB згідно «Інкотермс-2010 означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.
Згідно ч. 1 ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Однак, із долучених відповідачем фототаблиць неможливо однозначно встановити, в який момент виникли недоліки товару - до відвантаження товару, чи під час перевезення такого товару.
Слід також зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Однак, відповідач протягом розгляду даної справи не оформив в процесуальний спосіб (шляхом можливого пред'явлення зустрічного позову, тощо) свої вимоги до позивача щодо неналежної якості переданого йому товару, не заявляв письмових претензій щодо неналежної якості конкретного товару, його кількості та вартісного вираження.
Судом також встановлено, що згідно умов договору №10/IN/2016 від 26.12.2016 відповідач не наділений правом на притримання виконання своїх зобов'язань в частині оплати вартості товару у зв'язку із поставкою йому товару (частини товару) неналежної якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 36 752,80 доларів США.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ORIGANUSH LTD, ОСОБА_1 , вул. Хазіт, 10, Ізраїль (номер товариства 515496594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція-Трейд», м. Городок, вул. Львівська, 274а, Львівська область (ідентифікаційний код 38169055) борг в розмірі 36 752,80 доларів США, 14 449,36 судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
В судовому засіданні 09.07.2019 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 18.07.2019.
Суддя Мазовіта А.Б.