79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.07.2019 справа № 914/835/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Волоцюги М.А., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця», м. Харків
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Центр Енергоремонт», м. Борислав, Львівська область
про стягнення 4 299 735,00 грн
за участю представників:
від позивача: Гараєва О.С. - представник
від відповідача: Діль О.І. - представник
Обставини розгляду справи.
26.04.2019 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця», м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Центр Енергоремонт», м. Борислав, Львівська область про стягнення 4 299 735,00 грн.
26.04.2019 на розгляд Господарського суду Львівської області від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою від 02.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.05.2019.
Ухвалою від 02.05.2019 суд відмовив в задоволенні заяви Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» про забезпечення позову.
29.05.2019 через канцелярію суду від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» надійшло клопотання про долучення документів (вх. №22305/19 від 29.05.2019).
Ухвалою від 29.05.2019 суд відклав підготовче засідання на 20.06.2019.
30.05.2019 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Центр Енергоремонт» надійшов відзив на позовну заяву (вх. №22582/19 від 30.05.2019).
18.06.2019 через канцелярію суду від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» надійшла відповідь на відзив (вх. №25016/18 від 18.06.2019).
З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, сторонами подані усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд ухвалою від 20.06.2019 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 08.07.2019.
Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
Суть спору та правова позиція сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 05.10.2017 між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) було укладено договір №П/Е-171962/НЮ, відповідно до якого відповідач зобов'язувався поставити у встановлений строк трансформатор типу РTR 40000/170G на загальну суму 16 995 000,00 грн. Вказаний трансформатор відповідач зобов'язувався поставити впродовж 240 календарних днів з дня отримання письмової вимоги. Вказана вимога була надіслана відповідачу 06.10.2017, однак, відповідач свої зобов'язання щодо поставки трансформатора у визначений договором строк не виконав, у зв'язку з чим відповідачу нараховано пеню в розмірі 3 110 085,00 грн та штраф в розмірі 1 189 650,00 грн. Таким чином, загальний розмір штрафних санкцій, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 4 299 735,00 грн.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. В своїх запереченнях зазначив, що позивач здійснює розрахунок штрафних санкцій, враховуючи те, що письмова вимога про поставку товару від 05.10.2017 згідно умов договору повинна була бути отриманою відповідачем не пізніше 17.10.2017, однак матеріали справи не містять жодного доказу щодо конкретної дати отримання зазначеної вимоги і чи була вона отримана відповідачем взагалі. Також неможливість виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару підтверджується висновком Чернігівської регіональної торгово-промислової палати. З огляду на наведене, позов до задоволення не підлягає.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне.
05.10.2017 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Центр Енергоремонт» (постачальник) було укладено договір №П/Е-171962/НЮ.
За цим договором постачальник (відповідач) зобов'язувався поставити і передати у зумовлені строки у власність покупцю (позивачу) певну продукцію, надалі товар, відповідно до специфікації №1 (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного договору (п. 1.1. договору).
Згідно п. 1.2. договору найменування товару: трансформатор типу РTR 40000/170G.
Відповідно до п. 3.4 договору ціна цього договору становить 16 995 000,00 грн (з ПДВ).
Пунктом 5.1 договору встановлено, що товар поставляється транспортом постачальника за рахунок постачальника на склад покупця впродовж 240 календарних днів з дня отримання письмової вимоги. Необхідною умовою поставки товару є тільки письмова вимога покупця постачальнику на відвантаження товару в кількості та вартості постачання.
Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання (п. 10.1. договору).
06.10.2017 позивач надіслав відповідачу письмову вимогу за вих. №Е-01-11/396 від 05.10.2017 на поставку трансформатору типу РTR 40000/170G. Вказана вимога була надіслана цінним листом з описом вкладення.
Як ствердив позивач, з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень, відповідач отримав письмову вимогу позивача за вих. №Е-01-11/396 від 05.10.2017 на поставку трансформатору типу РTR 40000/170G не пізніше 17.10.2017. Отже, відповідно до умов пункту 5.1 договору відповідач мав здійснити поставку товару за договором не пізніше 14.06.2018 (останній день поставки товару).
Листом за вих. № Е-01-11/529 від 14.12.2017 позивач просив відповідача повідомити про хід виготовлення зазначеного трансформатору.
Листом за вих. № 283 від 27.12.2017 відповідач повідомив позивача про те, що ним укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №12102017 від 12.10.2017 на поставку трансформатора типу РTR 40000/170G, та про те, що станом на дату відповіді виконуються роботи по виробництву зазначеного трансформатора.
11.05.2018 позивач листом за вих. №Е-01-11/347 повторно звернувся до відповідача з запитом про хід виготовлення трансформатору та дату його поставки позивачу. Вказаний лист залишений відповідачем без розгляду.
03.09.2018 позивач надіслав відповідачу лист за вих. №НГ-НЗ-1-13/394, у якому позивач вказував на необхідність виконання зобов'язання за договором та здійснення поставки силового трансформатора типу РTR 40000/170G.
Листом за вих. №201 від 10.09.2018 відповідач надіслав позивачу оригінал Висновку про виникнення і існування документально підтверджених об'єктивних обставин №ЧК-513 від 03.08.2018 Чернігівської регіональної торгово-промислової палати.
20.12.2018 відповідач надіслав позивачу лист за вих. №259 з проханням щодо продовження строку виконання зобов'язань до 31.03.2019 з метою виготовлення трансформатора виробником та доставки його на вказану в договорі адресу з проходженням всіх необхідних митних процедур або вирішити питання про розірвання договору. До зазначеного листа був доданий Висновок про виникнення і існування документально підтверджених об'єктивних обставин № ЧК-890 від 14.12.2018.
Листом за вих. №НЮ-11/1297 від 29.12.2018 позивач повідомив відповідача про неможливість продовження строку виконання зобов'язань з постачання замовленої продукції відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» з огляду на відсутність витрат в плані фінансування АТ «Укрзалізниця» на 2019 рік.
Пунктом 7.2. договору встановлено, що за несвоєчасну поставку товару, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення; крім того, за прострочення понад тридцять днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
У зв'язку із простроченням відповідачем поставки товару у визначений договором строк, позивач просив суд стягнути із відповідача пеню в розмірі 3 110 085,00 грн та штраф в розмірі 1 189 650,00 грн.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, відповідач згідно умов договору №П/Е-171962/НЮ від 05.10.2017 зобов'язувався поставити товар відповідачу впродовж 240 календарних днів з дня отримання письмової вимоги. Необхідною умовою поставки товару є тільки письмова вимога покупця постачальнику на відвантаження товару в кількості та вартості постачання.
Така письмова вимога за вих. №Е-01-11/396 від 05.10.2017 на поставку трансформатору типу РTR 40000/170G була надіслана позивачем цінним листом з описом вкладення 06.10.2017.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (надалі - Правила).
Послуги з пересилання поштових листів рекомендованих належать до універсальних послуг поштового зв'язку.
Відповідно до пункту 10 Правил оператори поштового зв'язку зобов'язані забезпечувати пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв'язку, у нормативні строки, встановлені Мінінфраструктури.
Згідно з Нормативами і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, нормативним строком пересилання поштових відправлень є час, установлений для пересилання поштових відправлень від об'єкта поштового зв'язку місця приймання до об'єкта поштового зв'язку місця вручення. Так, нормативні строки для пересилання рекомендованої письмової кореспонденції (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) складають 6 днів.
З урахуванням зазначеного та враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, відповідач отримав письмову вимогу позивача за вих. № Е- 01-11/396 від 05.10.2017 на поставку трансформатору типу РTR 40000/170G не пізніше 17.10.2017.
Таким чином, відповідно до умов пункту 5.1 договору відповідач мав здійснити поставку товару не пізніше 14.06.2018.
Однак, як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, товар ні у визначений договором строк, ні станом на дату розгляду даної справи позивачу не поставлений.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).
Згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
В силу п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 7.2. договору, за несвоєчасну поставку товару, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення; крім того, за прострочення понад тридцять днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
У зв'язку із простроченням відповідачем поставки трансформатора, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі в сумі 3 110 085,00 грн, штраф в сумі 1 189 650,00 грн.
Судом перевірено розрахунок та встановлено, що суми пені та штрафу нараховані позивачем правильно.
Доводи відповідача не беруться судом до уваги з огляду на наступне.
Відповідач у своїх запереченнях посилається на пункти 2, 62, 92 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, згідно з якими врегульовано порядок направлення відправнику повідомлення про вручення поштового відправлення, в тому числі шляхом надсилання відправнику такого повідомлення через смс-повідомлення, та зауважує про обов'язковість направлення позивачем такого повідомлення відповідачу.
Як встановлено судом, на момент надіслання позивачем письмової вимоги про поставку товару за вих. № Е-01-11/396 від 05.10.2017 діяла інша редакція Правил.
Так, відповідно до пункту 62 Правил в редакції на дату надіслання письмової вимоги у разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу. Отже, відповідним пунктом передбачено право, а не обов'язок позивача відправляти лист з оголошеною цінністю з повідомленням про його вручення адресату.
Факт отримання письмової вимоги підтверджується листом відповідача за вих. № 52 від 08.04.2019, у якому останній повідомив про відсутність у нього достовірних даних та документального підтвердження щодо дати одержання ним зазначеної вище письмової вимоги.
Крім того, у висновках Чернігівської регіональної торгово-промислової палати про виникнення і існування документально підтверджених об'єктивних обставин №ЧК-513 від 03.08.2018 та №ЧК-890 від 14.12.2018, наданих відповідачем позивачу в обґрунтування причини невиконання умов договору № П/Е-171962/НЮ від 05.10.2017 зазначено, що замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Центр Енергоремонт» для отримання цих висновків була надана копія листа за вих. №Е-01-11/396 від 05.10.2017. Наведене є підтвердженням факту отримання відповідачем письмової вимоги позивача про поставку товару за вих. № Е-01-11/396 від 05.10.2017.
Таким чином, з огляду на наведене та з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень, які встановлені Нормативами і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, відповідач отримав письмову вимогу позивача за вих. № Е-01-11/396 від 05.10.2017 на поставку трансформатору типу РTR 40000/170G не пізніше 17.10.2017.
Відповідачем вказаний факт належними та допустимими доказами не спростовано.
Слід також зазначити, що надані відповідачем висновки Чернігівської регіональної торгово-промислової палати не підтверджують наявність обставин непереборної сили, що в свою чергу відповідно до розділу 8 договору звільняють відповідача від відповідальності за невиконання зобов'язань за цим договором.
Так, відповідно до п. 8.1. наведеного розділу договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору, та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Згідно з пунктами 8.2. та 8.3. договору сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі та надати відповідний документ, виданий Торгово-промисловою палатою.
Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Проте, відповідачем відповідний сертифікат Торгово-промислової палати до матеріалів справи не долучено.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Крім того, як вбачається із інформації про предмет закупівлі щодо тендеру UA-2017-07-05-000438-с (www.prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-07-05-000438-с), предметом закупівлі був трансформатор типу ТДТНЖ-40000/150-У1. Замовник закупівлі не визначив в тендерній документації конкретного виробника чи постачальника товару. Відтак, відповідач, самостійно обравши виробником та постачальником трансформатора Компанію «Astor Transformator Enerji Turz.Ins.Ve Petrol San.Tic.AC», несе всю повноту ризиків за виконання останньою своїх зобов'язань по поставці товару.
Таким чином, невиконання зобов'язань контрагентом відповідача - Компанією «Astor Transformator Enerji Turz.Ins.Ve Petrol San.Tic.AC» відноситься до комерційного ризику відповідача, незалежно від причин такого невиконання, та не звільняє відповідача від встановленої чинним законодавством відповідальності за порушення зобов'язання за договором.
З аналізу ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України випливає, що Висновки про виникнення і існування документально підтверджених об'єктивних обставин №ЧК-513 від 03.08.2018 та №ЧК-890 від 14.12.2018 Чернігівської регіональної торгово-промислової палати не підтверджують наявності випадку або непереборної сили, які в свою чергу є підставами для звільнення відповідача від відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 3 110 085,00 грн пені та 1 189 650,00 грн штрафу.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справ відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Центр Енергоремонт», м. Борислав, вул. Дорошенка, буд. 19, кв. 85, Львівська область (ідентифікаційний код 33583465) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця», м. Харків, вул. Євгена Котляра, 7 (ідентифікаційний код 40081216) 3 110 085,00 грн пені, 1 189 650,00 грн штрафу, 64 496,02 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
В судовому засіданні 08.07.2019 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 18.07.2019.
Суддя Мазовіта А.Б.