15.07.2019 р. Справа № 914/1423/18
Господарський суд Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали
заяви Комунального некомерційного підприємства «Кам?янка-Бузька центральна районна лікарня», м.Кам?янка-Бузька Львівської області
про відстрочення виконання рішення суду
у справі №914/1423/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Терон Девелопмент», м.Перемишляни Львівської області
до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Кам?янка-Бузька центральна районна лікарня», м.Кам?янка-Бузька Львівської області
про стягнення 1200000,00 грн
На розгляд Господарського суду Львівської області 29.05.2019 р. подано заяву (клопотання) Комунального некомерційного підприємства «Кам?янка-Бузька центральна районна лікарня» про відстрочення виконання рішення суду у справі №914/1423/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Терон Девелопмент» до Комунального некомерційного підприємства «Кам?янка-Бузька центральна районна лікарня» про стягнення 1200000,00 грн.
Ухвалою суду від 22.05.2019 р. відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Комунального некомерційного підприємства «Кам?янка-Бузька центральна районна лікарня» про відстрочення виконання рішення суду у справі №914/1423/18 до повернення матеріалів справи №914/1423/18 з Касаційного господарського суду у складі Верховного суду.
08.07.2019 р. справа №914/1423/18 повернулась до Господарського суду Львівської області з Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, а отже в суду виникла можливість вирішити питання про прийняття до розгляду заяви (клопотання) про відстрочення виконання рішення суду.
Розглянувши матеріали клопотання, господарський суд прийшов до висновку, що його слід повернути заявнику без розгляду у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Стаття 170 ГПК України встановлює загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення. Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Подане клопотання про відстрочення виконання рішення суду підписано ОСОБА_1 без зазначення його статусу та посилань на його повноваження.
Згідно з ч. ч. 1, та 3 ст.56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник. (ч.1 ст.58 ГПК України).
Як передбачено положеннями ч. ч. 1, 3, 4 та 9 ст.60 ГПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
При розгляді справи Господарським судом Львівської області представниками Комунального некомерційного підприємства «Кам?янка-Бузька районна лікарня» були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які діяли на підставі відповідних довіреностей.
При здійсненні апеляційного провадження інтереси відповідача представляв ОСОБА_1 на підставі ордеру від 11.03.2019 р., виданого на надання правової допомоги КНП «Кам?янка-Бузька центральна районна лікарня» у Західному апеляційному господарському суді.
При здійсненні касаційного провадження представником відповідача був ОСОБА_1 на підставі ордеру від 12.04.2019 р., виданого на надання правової допомоги КНП «Кам?янка-Бузька центральна районна лікарня» у Касаційному господарському суді в складі Верховного суду та ОСОБА_4 на підставі ордеру від 12.06.2019 р., виданого на надання правової допомоги КНП «Кам?янка-Бузька центральна районна лікарня» у Касаційному господарському суді.
В матеріалах справи наявний договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 18.01.2019 р., укладений між Комунальним некомерційним підприємством «Кам?янка-Бузька районна лікарня» та адвокатом Мазяром М.Т. щодо, в тому числі, і представництва інтересів клієнта в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій всіх юрисдикцій України у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Терон Девелопмент» до Комунального некомерційного підприємства «Кам?янка-Бузька центральна районна лікарня» про стягнення 1200000,00 грн. №914/1423/18, що розглядається в порядку господарського судочинства.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Господарський процесуальний кодекс України встановлює такий спеціальний порядок підтвердження повноважень адвоката як представника в господарському судочинстві, вказуючи, що його повноваження підтверджуються виключно довіреністю або ордером. Таким чином, договір про надання правової допомоги не може слугувати самостійним доказом наявності у адвоката повноважень на представництво в силу прямої вказівки процесуального закону, який вимагає для цього наявності довіреності або ордера.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. (ч.2 ст.26 Закону).
Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 р. № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в ордері на надання правової допомоги в кожному випадку має бути зазначена конкретна назва такого органу, зокрема суду. Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2019 р. у справі №901/847/18.
Таким чином, суд не може вважати ордер на надання правової допомоги у Західному апеляційному господарському суді чи ордер на надання правової допомоги у Касаційному господарському суді в складі Верховного суду належним доказом наявності у адвоката Мазяра М.Т. повноважень на представництво інтересів відповідача в Господарському суді Львівської області, зокрема і шляхом підписання та подання клопотання про відстрочення виконання рішення суду. Будь-яких інших ордерів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 щодо представництва відповідача в матеріалах справи немає та до клопотання не долучено.
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Отже, подане клопотання не відповідає вимогам ГПК України як таке, що не підписане представником заявника, повноваження якого підтверджені належним чином.
Згідно з ч.3 ст.169 ГПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Як передбачено ч.10 ст.11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Необхідною умовою забезпечення таких принципів господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, пропорційність та розумність строків розгляду справи судом є відправлення іншим учасникам справи копій позовних заяв, відзивів, скарг, клопотань, заяв і доданих до них документів.
Незважаючи на відсутність в Господарському процесуальному кодексі України прямої вказівки про необхідність надсилання копії клопотання, суд вважає, що з метою дотримання вищезазначених принципів господарського судочинства та оскільки подане клопотання є процесуальною заявою, пов'язаною з виконанням рішення суду, і розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України, то воно, за аналогією, повинне відповідати вимогам ст. ст.164, 172 ГПК України щодо надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів, тобто відповідати також і іншим умовам, які вимагаються Кодексом, крім тих, що перелічені в п. п. 1- 6 ч.1 ст.170 ГПК України та висуваються до письмових заяв і клопотань.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивач, особа, яка звертається позовом в інтересах іншої особи,зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. (ч.1 ст.172 ГПК України).
Відповідно до п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з п.61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Таким чином, належним доказом відправлення копії клопотання та доданих до нього документів має бути опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо), подані в оригіналі.
Однак, як вбачається із матеріалів клопотання, доказів надіслання клопотання з додатками на адресу учасників справи суду не надано.
Крім того, ч.9 ст.80 ГПК України передбачено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Оскільки додані до клопотання докази не є надмірними, не подані до суду в електронній формі, а також не є публічно доступними або такими, що можуть бути наявними у позивача, суд за відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій позивачеві не зможе брати їх до уваги у випадку можливого розгляду клопотання по суті.
Відповідно до ч.4 ст.170 ГПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Суд встановив, що клопотання подано без додержання вимог п.7 ч.1 ст.170 (не містить інших відомостей, які вимагаються цим Кодексом, а саме не відповідає вимогам ст. ст. 164, 172 ГПК України щодо надсилання іншим учасникам справи копії клопотання і доданих документів та долучення документів на підтвердження відправлення) та ч.2 ст.170 (не підписано заявником чи його повноважним представником).
З огляду на вищенаведене, клопотання слід повернути заявнику.
Керуючись ст. ст. 80, 164, 169, 170, 172, 234, 235 ГПК України, суд
1. Заяву (клопотання) про відстрочення виконання рішення суду повернути заявнику.
Повернення клопотання не перешкоджає повторному зверненню з ним до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.
Суддя Гоменюк З.П.