ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
18 липня 2019 року Справа № 913/299/18
Провадження №7/913/299/18
Господарський суд Луганської області у складі:
судді Тацій О.В.,
за участю секретаря судового засідання Медуниці Р.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи №913/299/18
за позовом заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі позивачів:
Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Луганської обласної державної адміністрації
до Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею, фізичної особи-підприємця Зенцової Марини Олександрівни ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні 1-го відповідача, - Департаменту освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації,
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, -
Учасники справи:
прокурор Прокуратури Харківської області - Захарової Н.О.
представників відповідача-1: Шумілкіної Н.І. та Приходько Є.О.
інші учасники справи у підготовче засідання не з'явилися,
Заступник керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Луганської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Луганської області з вказаною позовною заявою.
Позовні вимоги обгрунтовані невідповідністю договорів купівлі-продажу приписам Закону України «Про публічні закупівлі».
Рішенням Господарського суду Луганської області від 17.10.2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 року рішення Господарського суду Луганської області від 17.10.2018 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог Луганської обласної державної адміністрації до Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею та ФОП Зенцової М.О. , в цій частині ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Постановою Верховного Суду від 18.04.2019 року касаційну скаргу Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею задоволено частково, рішення Господарського суду Луганської області від 17.10.2018 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.
Системою автоматизованого розподілу вказану справу №913/299/18 розподілено судді Господарського суду Луганської області Тацій О.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, виготовленого 07.05.2019 року керівником апарату суду.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.05.2019 року постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 11.06.2019 року о 12 годині 30 хвилин, в яке викликано учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.07.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів та відкладено підготовче засідання у справі на 18.07.2019 року о 10 годині 50 хвилин, в яке викликано учасників справи та їх представників.
Крім цього, дано ухвалою суду постановлено клопотання представника відповідача Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею - Приходько Є.В. про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву задовольнити та продовжити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 10.07.2019 року.
А також, встанлено позивачам строк - протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали суду або відзиву на позов (якщо такі будуть подані) - для подання суду: відповіді на відзив на позов та доказів направлення відповіді на відзив відповідачам.
Учасники справи про дату, час і місце підготовчого засідання повідомлялися належним чином у порядку ст. 120 ГПК України шляхом направлення ухвали суду від 09.07.2019 року за їх адресами рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, однак, явку своїх повноважних представників у підготовче засідання не забезпечили.
При цьому, відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копії ухвали суду про відкриття провадження у справі від 11.07.2019 року були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження учасників справи, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У даному випадку судом також враховано, що учасникам справи повідомлялося про те, що інформацію по справі, яка розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/gromadyanam/csz/, а також те, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 ЗУ «Про доступ до судових рішень», для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що учасники справи, мали право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою суду від 09.07.2019 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), а також дізнатися про дату, час та місце судового розгляду справи на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/gromadyanam/csz/.
При цьому, від представник позивача Луганської обласної державної адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації, який діє на підставі довіреності від 25.10.2018 року №12, 06.06.2019 року через канцелярію суду надійшло клопотання від 05.06.2019 року з вх. № 1813/19, в якій зазначає, що позивач підтримує позовні вимоги заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області та просить задовольнити їх у повному обсязі; розгляд справи просить проводити без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.
Також, 09.07.2019 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні 1-го відповідача, - Департаменту освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації, надіслав на адресу суду клопотання, в якому просить здійснювати розгляд справи та прийняти рішення по суті справи без участі предсатвника Департаменту освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації.
У свою чергу, у зв'язку з викладеною в ухвалі про відкриття провадження у справі пропозицією надати належні та допустимі докази, відповідно до вимог процесуального закону, якими підтверджуються факти нездійснення або здійснення неналежним чином позивачами справи Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Луганською обласною державною адміністрацією функцій щодо захисту інтересів держави, які було порушено, 07.06.2019 року від заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області через канцелярію суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначає, що у цій справі порушенням інтересів держави є те, що Лисичанським торгово-кулінарним ліцеєм під час укладання прямих договорів із фізичною особою-підприємцем Зенцовою М.О. проявлено небажання проводити закупівлю у формі відкритих торгів, чим порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використанні. Укладення оспорюваних договорів за державні кошти всупереч норм ЦК України, ГК України та ЗУ «Про публічні закупівлі» є прямим порушенням законності в бюджетній сфері, що не може не відобразитись на інтересах та авторитеті держави. Виконання зобов'язань за оспорюваними договорами привели до нераціонального та неефективного використання державних (бюджетних) коштів.
При цьому, зазначено, що позивач по справі упродовж тривалого часу взагалі не здійснювався захист порушених економічних інтересів держави, що виявилося в їх усвідомленій пасивній поведінці, яку вони продовжують виявляти, та не здійснюють ніяких заходів для усунення зазначених порушень інтересів держави. Крім цього, заступник керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області посилається на те, що прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
На підтвердження, викладених у письмових поясненнях доводів та аргументів щодо підстав представництва заступником керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в суді, до них було долучено листи-повідомлення позивачів про представництво інтересів держави в суді та листи-відповіді на них.
Тому, просить суд підтвердити підстави представництва ним інтересів держави в особі позивачів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Луганської обласної державної адміністрації та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Разом з тим, підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій і направлення справи на новий розгляд Верховним Судом стало те, що звертаючись із даною позовною заявою в інтересах держави прокурор вказав на те, що суб'єктами владних повноважень не вжито належних заходів для усунення вказаних порушень, що призводить до порушення економічних інтересів держави.
09.07.2019 року представник відповідача-1 надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, в обгрунтування чого посилається на те, що придбана на підставі договорів на закупівлю товару продукція не повинна бути включена до одного предмета закупівлі, оскільки з огляду на показники четвертої цифри не відноситься до однієї категорії предметів. При цьому, ціна продукції за жодним з договорів не перевищує суму більше 200 тис. грн., у зв'язку з чим не вбачається порушення вимог ч. 3 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі».
Крім цього, зазначає, що прокурор не обгрунтував та не довів підстав представництва інтересів держави в суді від імені суб'єкта владних повноважень, а сааме лише посилання прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
09.07.2019 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні 1-го відповідача, - Департаменту освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації, надав через канцелярію господарського суду відзив на позовну заяву, який фактично є поясненнями третьої особи щодо позову, в якому викладено аргументи і міркування останнього на заперечення проти позову.
Так, представник третьої особи просить залишити позовну заяву без задоволення, на підтримку чого посилається на те, що вказані позивачем доводи є безпідставними, оскільки закуплені товари є різними предметами закупівлі, мають свій код та визначену вартість, а тому, укладаючи 3 різні договори, ціна кожного з яких не перевищує 200 тис. грн., а тому відповідачами не порушено приписів ЗУ «Про публічні закупівлі». Більш того, вважає, що у данному випадку відсутні підстави для звернення прокурора до господарського суду в інтересах держави.
Разом з тим, 15.07.2019 року заступник керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області надіслав суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що доводи відповідача-1, викладені у відзиві на позовну заяву, є необгрунтованими та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Посилається на те, що твердження відповідача про те, що закупівля товарів за спірними договорами заздалегідь не планувалась є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Крім цього, вказує, що замовником фактично було здійснено поділ предмету закупівлі в межах єдиної категорії на частини, що є неприпустимим з огляду на приписи ч. 7 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі», у зв'язку з чим, укладені між відповідачами договори поставки не відповідають нормам чинного законодавства. Стосовно обгрунтування та доведення підстав представництва зазначає те, що суду було надано докази на підтвердження правових підстав для здійснення представництва. Так, посилається на наявність виключного випадку у даній справі та на те, що упродовж тривалого часу Міністерством економічного розвитку та торгівлі України взагалі не здійснено захисту порушених економічних інтересів держави, що виявляється у його усвідомленій пасивній поведінці. При цьому, звертає увагу і на те, що Луганська обласна державна адміністрація взагалі усунулась від виконання своїх повноважень, оскільки, усвідомлюючи факт порушення інтересівс держави, не захищає їх та не вживає ніяких заходів для усунення наявних порушень.
Крім того, 16.07.2019 року через канцелярію господарського суду від представника позивача-1 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що вважає доводи представника відповідача-1, викладені у відзиві на позовну заяву необгрунтованими, оскільки, згідно його доводів, відповідачем-1 фактично здійснювалася закупівля за єдиним предметом закупівлі, при цьому, вартість предмета закупівлі в межах єдиної категорії товарів з урахуванням загальної суми окремих частин предмета закупівлі становить 357585,00 грн., а значить перевищує допустиму межу в розмірі 200 тис. грн. для проведення їх закупівлі без процедур, передбачених ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про публічні закупівлі». Вважає, що відповідачем було здійснено поділ предмета закупівлі в межах єдиної категорії на частини.
На підтвердження викладених обставин представником позивача-1 додано до заяви копії звітів про укладені договори, які, згідно аргументів позивача, оприлюднено відповідачем не за кількістю фактично укладених договорів, а за кількістю окремих частин предмету закупівлі, зазначених у додатку до річного плану закупівель.
Разом з тим, зважаючи на те, що заступник керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області та позивач-1 подали до суду відповіді на відзив, керуючись принципом змагальності та положеннями ст. 167 ГПК України, господарський суд вважає доцільним і необхідним для забезпечення можливості відповідачам по справі скористатися своїми процесуальними правами і обов'язками, встановити останнім строк для подання до суду заперечень на відповідь на відзив.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва заступником керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в особі позивачів в суді, суд відзначає наступне.
Верховний Суд у своїй постанові від 26.02.2019 року у справі №905/803/18 зробив висновок, що з'ясування питань: чи потребують захисту державні інтереси, чи замінює прокурор у судовому провадженні орган, уповноважений на виконання відповідних функцій, який не здійснює захисту або робить це неналежно, причин, які, на думку прокурора, свідчать про невжиття позивачем заходів щодо захисту інтересів держави шляхом припинення їх порушення, і встановлення відповідних обставин можливе під час здійснення розгляду справи по суті.
У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 також встановлено, що прокурори подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Так, прокурор зазначає, що має місце порушення інтересів держави, яке є наслідком укладення оспорюваних договорів за державні кошти всупереч положенням чинного законодавства, виконання зобов'язань за якими призвело до нераціонального та неефективного використання державних (бюджетних) коштів.
Тому, враховуючи, що правовідносини з використання бюджетних коштів становлять суспільний економічний інтерес, а при укладенні спірних договорів було порушено вимоги чинного законодавства, то має місце порушення економічних інтересів держави.
При цьому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 44 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", обласні ради (в даному випадку Луганська обласна рада) делегують відповідним місцевим державним адміністраціям (в даному випадку Луганській обласній державній адміністрації) повноваження щодо забезпечення збалансованого економічного і соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.
Отже, враховуючи, що джерелом фінансування за спірними договорами є обласний бюджет, а розпорядником бюджетних коштів щодо фінансування видатків за Департамент освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації за рахунок обласного бюджету Луганської області, а, відтак, саме до відання Луганської обласної державної адміністрації належить забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів в спірних правовідносинах.
У зв'зку з цим, господарський суд вважає, що прокурор помилково у даній справі визначив позивачем - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, інтереси якого як державного органу, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом, спірними договорами, укладеними між відповідачами, жодним чином не порушені, - на підставі чого відсутні підстави для підтвердження представництва прокурором інтерсів держави в особі Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 ЗУ "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 цієї норми, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Частиною 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Так, на виконання вказаних вимог закону керівником Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області надано листи-повідомлення позивачів про представництво інтересів держави в суді та листи-відповіді на них.
Аналіз положень ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.
"Неналежність захисту" може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
У рішенні у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27) Суд звертав увагу на те, що участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін може впливати на дотримання принципу рівності сторін. «Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності».
Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
У свою чергу, з огляду на викладене, слід відзначити, що у даному випадку участь прокурора у даній справі не порушує принципу «справедливої рівноваги» (справедливого балансу) між сторонами, оскільки сторона відповідача також не позбавлена ефективної можливості захищати свої права та інтереси у судовому порядку.
За таких обставин, зважаючи на те, що у даному випадку з боку позивача Луганської обласної державної адміністрації має місце нездійснення захисту інтересів держави, що очевидно виявляється в його усвідомленій пасивній поведінці, яка полягає у тому, що він усвідомлює порушення інтересів держави, але всупереч цим інтересам протягом тривалого проміжку часу бездіє та за їх захистом до суду не звертається, проти чого не заперечує і останній в ході розгляду справи, а також беручи до уваги доцільність та необхідність захисту інтересів держави, і те, що дії прокурора спрямовані на недопущення незаконних витрат бюджетних коштів та запобігання порушенню законодавчої процедури укладення договорів закупівель за державні кошти, тобто на захист інтересів держави в економічній сфері, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача Луганської обласної державної адміністрації в суді та підтверджує їх.
Крім цього, суд відзначає, що протягом встановленого процесуальним законом строку проведення підготовчого засідання у справі учасникам справи були забезпечені процесуальні права та обов'язки, встановлені положеннями статей 42, 46 ГПК України, у тому числі права на подання у межах встановлених судом строків процесуальних заяв по суті справи, передбачених приписами статей 165, 166 та 167 ГПК України, в яких вони письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 177 ГПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У підготовчому судовому засіданні судом були вчинені дії, передбачені ст. 182 ГПК України.
Випадків, що є підставами для відкладення підготовчого засідання та оголошення перерви у підготовчому засіданні, які передбачені ст. 183 ГПКУкраїни, судом не встановлені.
Заперечень проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від учасників справи не надходило.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Отже, приймаючи до уваги, що в підготовчому провадженні остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, з'ясовані всі питання визначені ст. 182 ГПК України, зважаючи на те, що мета підготовчого провадження у цій справі досягнута, з огляду на відсутність клопотання сторін про продовження строку підготовчого засідання та відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, господарський суд дійшов висновку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 177, 181, 182, 183, 185, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Підтвердити наявність підстав для представництва заступником керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в особі позивача Луганської обласної державної адміністрації в суді.
2. Закрити підготовче провадження по справі № 913/299/18
Призначити справу до судового розгляду по суті на 01.08.2019 року о(об) 10 годині 20 хвилин.
Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, проспект Науки, буд. 5, зал №108.
3. Встановити відповідачам строк - протягом 5 днів з дня постановлення даної ухвали для подання до суду: заперечень на відповідь на відзив та доказів направлення заперечень на відповідь на відзив позивачу.
4. Звернути увагу учасників справи на те, що усі заяви, клопотання, заперечення мають бути подані до суду у строк до закінчення підготовчого провадження з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст. 170 ГПК України.
5. Копію ухвали негайно надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 18.07.2019 року.
Суддя О.В. Тацій