ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.07.2019Справа № 910/6298/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Юрковської В.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження
справу за позовом Консорціума «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» (вул. Авіаконструктора І. Сікорського, буд. 8, оф. 14, м. Київ, 04112) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТІС-УКРАЇНА» (вул. Лятошинського Композитора, буд. 14-А, м. Київ, 03191) про стягнення заборгованості у розмірі 248508,40 грн., -
Представники сторін:
від позивача: адвокат Іскоростенський Дмитро Анатолійович (ордер на надання правничої (правової) допомоги від 11.07.2019)
від відповідача: не прибув;
Позивач - Консорціум «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд», звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТІС-УКРАЇНА», в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТІС-УКРАЇНА» на користь Консорціума «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» заборгованість на загальну суму 248508,40 грн. та понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 3727,63 грн.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем існували господарські відносини щодо здійснення монтажу обладнання. Позивач передав, а відповідач прийняв для здійснення монтажних робіт товарно-матеріальні цінності, зокрема, на суму 248508,40 грн. Проте, вказані товарно-матеріальні ціності не змонтовані, позивачу не повернуті та вартість їх не сплачена. Позивач звертався до відповідача із відповідною претензією, в той же час всі вимоги позивача залишалися без задоволення. Внаслідок порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, останній має перед позивачем заборгованість на загальну суму 248508,40 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.06.2019.
18.06.2019 до суду надійшла заява Консорціуму «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» про забезпечення позову та передана судді Демидову В.О. у відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
Ухвалою суду від 19.06.2019 у задоволенні заяви Консорціуму «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» про забезпечення позову Консорціуму «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТІС-УКРАЇНА» про стягнення заборгованості у розмірі 248508,40 грн. відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 у справі закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 11.07.2019.
В судове засідання 11.07.2019 з'явився представник позивача Іскоростенський Д.А. , який заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 11.07.2019 не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, суд про причини неявки не повідомив. Копію ухвали суду від 20.06.2019 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті відповідач отримав 27.06.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Статтею 194 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується актом приймання-передачі устаткування до монтажу № 88 від 19.07.2016, Консорціумом «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «АТІС-УКРАЇНА», а Товариством з обмеженою відповідальністю «АТІС-УКРАЇНА» прийнято монтажне обладнання (конвектор електричний настінний «Термия», серія «Євро», ряд «Економ» зі штампованою решткою N= 1,5 кВт ЭБНА - 1,5/230 С2 (с,ш) у кількості 2 шт. загальною вартістю 2121,02 грн. без ПДВ, конвектор електричний настінний «Термия», серія «Євро», ряд «Економ» зі штампованою решткою N= 1,5 кВт ЭБНА - 1,5/230 С2 (с,ш) у кількості 2 шт. загальною вартістю 2121,02 грн. без ПДВ, конвектор електричний настінний «Термия», серія «Євро», ряд «Економ» зі штампованою решткою N= 1,5 кВт ЭБНА - 1,5/230 С2 (с,ш) у кількості 2 шт. загальною вартістю 2121,02 грн. без ПДВ) (а.с. 73).
Згідно із актом приймання-передачі устаткування до монтажу № 94 від 10.08.2016, позивачем передано відповідачу монтажне обладнання (регулятор швидкості REB-IN) у кількості 1 шт. вартістю 1387,38 грн. без ПДВ. (а.с. 64).
Відповідно до акту приймання-передачі устаткування до монтажу № 97 від 10.08.2016 позивачем передано відповідачу проміжне реле CAD-50M7 у кількості 2 шт. загальною вартістю 1422,69 грн. без ПДВ, клеми пружинні ABIRRN235U2GR у кількості 20 шт. загальною вартістю 346,29 грн. без ПДВ (а.с. 77-78).
За актом приймання-передачі устаткування до монтажу № 99 від 10.08.2016 позивачем передано відповідачу в якості монтажного обладнання також одноплюсний автоматичний вимикач Acti 9, C60N-C2, A9F74102 у кількості 3 шт. загальною вартістю 581,18 грн. без ПДВ, мініатюрне реле RXM 3AB2P7 у кількості 12 шт. загальною вартістю 2482,14 грн. без ПДВ, реле часу RE11 RA MU у кількості 3 шт. загальною вартістю 4051,58 грн. без ПДВ, незалежний розчеплювач МХ, А9А26946 у кількості 3 шт. загальною вартістю 2965,98 грн. без ПДВ, пустий однокнопковий пост, з 2 отворами діам. 22 мм. у кількості 3 шт. загальною вартістю 783,05 грн. без ПДВ та допоміжний перемикач S2A у кількості 1 шт. загальною вартістю 2121,02 грн. без ПДВ (а.с. 68).
Відповідно до акту № 21 на передачу обладнання в монтаж від 20.02.2014 позивачу передано відповідачу регулятор швидкості RTRD2 у кількості 2 шт. загальною вартістю 18394,48 грн. без ПДВ, регулятор швидкості RTRЕ7 у кількості 4 шт. загальною вартістю 30337,80 грн. без ПДВ, (а.с. 86).
За актом № 77 на передачу обладнання в монтаж від 22.07.2014 позивачем також передано відповідачу тепловентилятор Tiger Р153, 15 Квт, у комплексі зі скобою LT22406, фірми Frico у кількості 7 шт. загальною вартістю 93677,48 грн. без ПДВ (а.с. 88).
Відповідно до акту на передачу обладнаня в монтаж № 84 від 13.08.2014 позивачем передано відповідачу блок керування припливної установки системи П21 (VENTO 60-30) VCB у кількості 1 шт. загальною вартістю 20777,33 грн. без ПДВ та блок керування припливної установки системи П20 (VENTO 40-20) VCB у кількості 1 шт. загальною вартістю 21398,87 грн. без ПДВ (а.с. 83).
Таким чином, позивачем передано на користь відповідача монтажне обладнання за вказаними актами на загальну суму 248508,40 грн. з ПДВ, що підтверджується вказаними актами, підписаними повноважними представниками сторін.
12.02.2019 позивачем на адресу відповідача ТОВ «АТІС-УКРАЇНА» направлено претензію про повернення товарно-матеріальних цінностей вартістю 248508,40 грн. в строк до 01.03.2019 (а.с. 51-52).
Відповідно до відповіді на претензію від 05.03.2019 відповідачем висловлено прохання про надання позивачем розшифрування у вигляді листа про те, які саме товарно-матеріальні цінності не було повернуто на вказану суму (а.с. 53).
02.04.2019 позивачем направлено на адресу відповідача листа з перерахуванням всіх товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 248508,40 грн. ( з урахуванням ПДВ), що не були повернуті відповідачем із наданням відповідних актів приймання-передачі обладнання (а.с. 54-55).
Вказана претензія та лист позивача відповідачем були залишені поза увагою.
Звертаючись до суду із вказаним позовом позивачем у позовній заяві вказано, що вказані вище товарно-матеріальні цінності як не були змонтовані відповідачем, так і не були повернуті позивачу, вартість їх сплачена не була у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача вартості неповернутих товарно-матеріальних цінностей на суму 248508,40 грн.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Приписами ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що позивачем надано відповідачу монтажне обладнання на загальну суму 248508,40 грн., що підтверджується актами приймання-передачі устаткування до монтажу (а.с. 64, 68, 73, 77-78, 83, 86, 88) та не спростовано відповідачем. В той же час відповідач станом на день розгляду справи як не здійснив монтаж монтажного обладнання, так і не повернув позивачу монтажне обладнання на загальну суму 248508,40 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не повернуто монтажне обладнання, передане останньому за актами приймання-передачі, монтаж не здійснено, позовні вимоги позивача про повернення відповідачем вартості монтажного обладнання у розмірі 248508,40 грн. є обгрунтованими.
Відповідачем у справі не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі зі сплати судового збору у розмірі 3727,63 грн., на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 194, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТІС-УКРАЇНА» (вул. Лятошинського Композитора, буд. 14-А, м. Київ, 03191, ідентифікаційний код 36791760) на користь Консорціума «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» (вул. Авіаконструктора І. Сікорського, буд. 8, оф. 14, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код 33834660) заборгованість у розмірі 248508 грн. 40 коп. та судовий збір у розмірі 3727 грн. 63 коп., а всього 252236 (двісті п'ятдесят дві тисячі двісті тридцять шість) грн. 03 (три) коп.
В судовому засіданні 11.07.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 18.07.2019.
Суддя В.О.Демидов