18.07.2019 Справа № 908/1747/19
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову у справі 908/1747/19
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", 73003, м. Херсон, вул. Ушакова, буд. 53
до відповідача Фізичної особи-підприємця Музика Андрія Миколайовича, АДРЕСА_1
про захист порушеного права кредитора шляхом стягнення заборгованості
без виклику представників сторін
Установив:
16.07.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Херсон до відповідача Фізичної особи-підприємця Музика Андрія Миколайовича, м. Запоріжжя про захист порушеного права кредитора, шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за Додатковим договором (на встановлення кредитної лінії) №1 до договору про відкриття та введення поточного рахунку, операції за якими можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №001/7964/42366 від 16.11.2011 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2019, справу № 908/1747/19 передано на розгляд судді Горохову І.С.
16.07.2019 разом з позовної заявою до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно позичальника - ФОП Музики Андрія Миколайовича , яке належить йому на праві власності, а саме: на квартиру, загальною площею 32,71 кв.м., житловою 17,40 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що станом на 14.06.2019 за Фізичною особою-підприємцем Музикою Андрієм Миколайовичем рахується кредитна заборгованість за Додатковим договором №1 до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за якими можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/7964/42366 від 16.11.2010 року, що складається з заборгованості за дозволеним овердрафтом: 87 000,00 грн та заборгованості за недозволеним овердрафтом 13 779,12 грн.
Враховуючи значний розмір заявлених вимог, відсутність належного виконання зобов'язання позичальника, вважає заявлений спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно адекватним способом запобігання можливих порушень майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, та недопущення відчуження цього майна під час розгляду справи з метою подальшого приховання та неможливості його реалізації, в тому числі через органи ДВС у випадку ухвалення рішення на користь позивача та звернення до відповідних органів із виконавчими документами.
Крім того, на думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про стягнення заборгованості, оскільки є велика ймовірність відчуження цього майна на користь третіх осіб або здійснення інших дій, що значно зменшить його вартість.
Дослідивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову та наявні у справі докази, суд відмовляє Акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" в задоволенні такої заяви з наступних підстав.
Відповідно до приписів ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до приписів ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з приписами ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
При вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, аналіз приписів правових норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.
За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (відповідачами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Між тим, із змісту заяви та доданих до неї документів не вбачається жодного обґрунтованого припущення та не надано належних доказів на підтвердження того, що існують обставини, які дійсно можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення: вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, в тому числі і дій, спрямованих на надмірне витрачання грошових коштів, реалізацію належного відповідачу майна, тощо.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.
На рівні національної правової системи відповідне положення кореспондується з приписами ч. ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, відповідно до яких кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
З урахуванням викладеного, забезпечення права на ефективний спосіб захисту позивача не може виправдовувати втручання у право відповідача на мирне володіння своїм майном, у зв'язку з поданням необґрунтованої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно останнього.
У зв'язку з вищевикладеним, а також враховуючи, що підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є її обґрунтованість, заяву слід визнати такою, що не підлягає задоволенню на даний час через її необґрунтованість та не надання доказів на підтвердження істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення, викладених у заяві.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив
У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно позичальника - ФОП Музики Андрія Миколайовича , яке належить йому на праві власності, а саме: на квартиру, загальною площею 32,71 кв.м., житловою 17,40 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.
Ухвалу направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвалу підписано 18.07.2019.
Суддя І. С. Горохов