вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про розстрочення виконання рішення
16.07.2019м. Дніпро№ 904/5155/18
Суддя Суховаров А.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про розстрочення виконання судового рішення від 05.02.2019 по справі №904/5155/18:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробнича компанія "Протехмаш", м. Дніпро
до: Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 1 309 224, 40 грн.
Представники:
від заявника: не з'явився
від боржника: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробнича компанія "Протехмаш" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки №17090т від 18.09.2017 у розмірі 1 091 940, 00 грн., 32 410, 00 грн. 3% річних, 39 431, 00 грн. пені, 91 384, 00 грн. інфляційних, 54 059, 40 грн. штрафу, 19 638, 37 грн. витрат по сплаті судового збору, 20 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 по справі №904/5155/18 позов задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробнича компанія "Протехмаш" суму заборгованості у розмірі 1 091 940, 00 грн., 3% річних у розмірі 32 410, 00 грн., інфляційні у розмірі 91 384, 00 грн., пеню у розмірі 27 897, 00 грн., штраф у розмірі 54 059, 40 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 465, 35 грн., в решті позовних вимог - відмовлено.
28.02.2019 справу №904/5155/18 направлено до Центрального апеляційного господарського суду у зв'язку з надходженням апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 по справі № 904/5155/18.
30.05.2019 від Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 по справі №904/5155/18.
Ухвалою суду від 04.06.2019 відкладено вирішення питання щодо прийняття до розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 по справі №904/5155/18 до повернення матеріалів справи №904/5155/18 до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2019 рішення господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.
10.06.2019 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 по справі №904/5155/18 видано відповідний наказ.
Ухвалою суду від 11.06.2019 в порядку частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" залишено без руху, Приватному акціонерному товариству "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" надано строк для усунення недоліків заяви шляхом надання доказів направлення копії заяви і доданих до неї документів на адресу для листування Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробнича компанія "Протехмаш".
Заявою від 01.07.2019 Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" усунуто недоліки заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 по справі №904/5155/18, надано відповідні докази направлення заяви на адресу для листування Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробнича компанія "Протехмаш".
В обґрунтування вимог щодо розстрочення виконання рішення суду заявник зазначає, що дане право закріплено в Господарському процесуальному кодексі Україні та роз'яснюється в Постановах Пленуму Вищого господарського суду України. Окрім викладеного заявник посилається на те, що підприємство ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" включено до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83. Разом з тим станом на 23.05.2019 у заявника обліковується кредиторська заборгованість у розмірі 308 719 545, 00грн., а дебіторська заборгованість становить 29 967 423, 00грн., які підтверджуються копіями довідок доданих до заяви. Заявником запропоновано графік виконання зобов'язань перед ТОВ "Промислово-виробнича компанія "Протехмаш", розстрочивши суму боргу на шість платежів протягом шести місяців. Зокрема, ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" наголошує, що сплата коштів є можливою через надходження коштів від контрагентів - регіональних філій "Українська залізниця".
Ухвалою від 08.07.2019 суд призначив заяву до розгляду в засіданні на 16.07.19 о 10:00год., зобов'язавши учасників справи надати письмові пояснення та заперечення на заяву, які направити учасникам справи (докази направлення надати суду).
В судове засідання сторони не з'явилися. До суду надійшло клопотання голови правління ПрАТ "ДТРЗ" про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами, оскільки адвоката - представника заводу звільнено.
Представник ТОВ "Промислово-виробнича компанія "Протехмаш" направив до суду пояснення щодо заяви відповідача про розстрочення рішення суду від 05.02.2019 по справі №904/5155/18, просить суд залишити дану заяву без задоволення та провести судове засідання без участі представника. З викладених пояснень вбачається, що вимога розстрочення виконання судового рішення є необґрунтованою, оскільки відсутні підстави викладені в ч.3 ст.331 Господарському процесуальному кодексі Україні, а відповідач лише зловживає своїми процесуальними правами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні заяви ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про розстрочення виконання рішення суду з наступних підстав.
Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України, cудові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За змістом приписів статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сімї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
Відповідно до приписів частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Положеннями частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1 - 3 ст. 86 ГПК України)
Заявником не подано суду належних доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, стосовно того, що фінансовий стан останнього покращиться, результати господарської діяльності будуть позитивними, а розстрочення наявної у відповідача заборгованості забезпечить виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області в даній справі і у майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення.
При цьому суд звертає увагу на те, що за змістом ст. 331 Господарського процесуального кодексу України скрутна господарська та фінансова-економічна ситуація відповідача не є підставою для відстрочення виконання рішення суду.
З огляду на викладене та враховуючи те, що господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконання рішення у встановлений строк, але перш за все, повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено того, що відстрочення виконання рішення суду зробить реальною можливість отримання боргу позивачем, та не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього, а тому заява Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області 05.02.2019 по справі №904/5155/18 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України, до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Суддя А.В. Суховаров