Кропивницький апеляційний суд
Провадження № 33/4809/156/19 Головуючий у суді І-ї інстанції Кавун Т.В.
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Онуфрієв В.М.
17.07.2019 року, суддя Кропивницького апеляційного суду Онуфрієв В.М., за участю секретаря Сакари І.І., за участі особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 384 грн. 20 коп.,
Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 29.11.2018 року о 17 год. 45 хв. на автодорозі Т 12-12 на 4+7550 км., керував транспортним засобом Daewoo Lanos державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку та здійснив наїзд на сніговий замет, внаслідок чого сталося перекидання транспортного засобу в кювет, що призвело до його механічних пошкоджень. Тобто, гр.
ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову районного суду та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги обґрунтував тим, що районним судом не перевірені обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди та обставини, які мають значення для вирішення справи. Зокрема, не надано належної оцінки його поясненням та поясненням ОСОБА_2 , а також, не надано належної оцінки стану проїзної частини вказаної автодороги, зафіксованого схемою дорожньо-транспортної пригоди, яка складалась на місці ДТП працівниками Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області, неправильно визначене місце, де сталась ДТП.
З матеріалів справи, протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, схеми ДТП та фотографій з місця події, доданих матеріалів, його пояснень, а також пояснень ОСОБА_2 , схеми ДТП, вбачається, що автомобіль рухався по автодорозі, яка немає ніяких обмежень до транспортних засобів, не мала снігових наметів та слизькості.
Проте, на ділянці дороги, де сталась ДТП, на всю ширину проїзної частини в наявності був сніговий перемет, проте перед ділянкою дороги з дорожньою слизькістю, сніговим настилом, не було встановлено ніяких попереджувальних дорожніх знаків, хоча за наявності снігових заметів та слизькості мав бути встановлений дорожній знак 1.13 ПДР України Слизька дорога, який встановлюється перед ділянкою дороги з сніговим настилом чи підвищеною слизькістю проїзної частини. Знак установлюється, населеними пунктами на відстані 150-300 м., та дублюється на щонайменше 50 м. до початку небезпечної ділянки. Крім тою, згідно п. 12.6 ПДР України, за відсутності дорожнього знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" ПДР України, поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47 ПДР України дозволяється рух транспортних засобів із швидкістю: - на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1- не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 90 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год. тобто дозволена швидкість його транспортного засобу мала бути не більше 90 км/год.
Він керуючи автомобілем, виконував усі вимоги Правил дорожнього руху України, проте наведені ним порушення в утриманні вулично-шляхової мережі (порушення вимог ДСТУ 3587/97, тобто порушення уповноваженими особами дорожньо-будівельної організації, яка утримує автодорогу Т12-12, вимог ст.140 КУпАП) - не дало йому змогу правильно визначити дорожню обстановку та відповідно реагувати на її зміну, що призвело до відсутності технічної можливості уникнути в'їзду в сніговий намет, в результаті чого автомобіль став некерованим та перекинувся.
Також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови районного суду, мотивуючи тим, що копію оскаржуваного рішення він отримав 23.03.2019 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 який підтримав подану апеляційну скаргу, з'ясувавши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, зваживши доводи апеляційної скарги, а також перевіривши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню та апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Оскільки ОСОБА_1 участі в розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення не приймав, та в матеріалах справи не має жодних відомостей про отримання ним копії постанови районного суду, апеляційний суд приходить до висновку про те, що йому необхідно поновити строк на апеляційне оскарження постанови Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2019 року.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався, та допустив однобічність та неповноту судового розгляду справи, про що свідчить наступне.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.
Згідно положень ст. 124 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, можуть бути лише водії транспортних засобів. При цьому пошкодження таких засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення правил дорожнього руху.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги, та показав, що 29.11.2018 року разом із іншим співробітником поліції ОСОБА_2 їхали з відрядження з м. Кривий Ріг по автодорозі Велика Виска - Новомиргород. Рухався зі швидкістю не більше 60-70 км/год. В місці ДТП дорога була переметена снігом практично по всій ширині. Перешкоду у виді снігового перемету через всю дорогу побачив на відстані 30 метрів перед автомобілем. По даній проїзній частині було три колії. Помітивши перешкоду зменшив швидкість руху до мінімуму. Оскільки на зустріч рухався інший транспортний засіб, номер якого не запам'ятав, змушений був при зустрічному роз'їзді взяти правіше. Лівою частиною автомобіля їхав по колії, а правою по снігу. Роз'їзд був безпосередньо в сніговому переметі після чого через два метри автомобіль став некерованим, його викинуло на праве узбіччя і перевернуло на правий бік. Автомобіль було обладнано зимовою гумою. Протокол відносно нього складено працівниками поліції, оскільки це є однією із вимог ГУНП у даній категорії ДТП, а саме притягнути людину до відповідальності, щоб була можливість стягнути цивільний позов на відшкодування ремонту автомобіля. На даний момент автомобіль технічно справний. Автомобіль є службовим. В автомобілі з ним їхав дільничний офіцер поліції. Перед переметом на автодорозі не було ніяких обмежувальних знаків. Дорожня організація, яка винна у даній ДТП добровільно відремонтувала автомобіль. Вважає винною у ДТП дорожню організацію відповідальну за дотриманням належного стану доріг на даній ділянці дороги де сталося ДТП.
Допитаний в якості свідка співробітник поліції ОСОБА_2 показав, що 29.11.2018 року разом ОСОБА_1 їхали з відрядження з м. Кривий Ріг по автодорозі Велика Виска - Новомиргород. Рухалися зі швидкістю не більше 60-70 км/год. Далі дорога була переметена снігом практично повністю. Тому щоб рухатися далі ОСОБА_1 зменшив швидкість руху до мінімуму. Оскільки на зустріч рухався інший транспортний засіб, номер він, ОСОБА_2 якого не запам'ятав, ОСОБА_1 змушений був при зустрічному роз'їзді взяти правіше. Лівою частиною автомобіля їхав по колії, а правою по снігу. Роз'їзд був безпосередньо в сніговому переметі після чого через два метри автомобіль став некерованим, його викинуло на праве узбіччя і перевернуло на правий бік.
Допитаний у судовому засіданні апеляційної інстанції в режимі відеоконферецзвязку в якості свідка інспектор поліції ОСОБА_3 , який складав протокол про адміністративне правопорушення, показав, що дорога була переметена на ділянці руху автомобіля, яким керував ОСОБА_1 . Зокрема була переметена снігом смуга руху по якій він рухався. Чи рухався йому на зустріч зустрічний транспорт вказав, що з'ясувати це на той час було не можливо. На місці була складена схема ДТП та протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія БД № 031507 в провину ОСОБА_1 ставиться порушення вимог 12.1 ПДР, а саме те, що він не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку та здійснив наїзд на сніговий замет, внаслідок чого сталося перекидання транспортного засобу в кювет, що призвело до його механічних пошкоджень.
За змістом вимог 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Із схеми місця ДТП доданого до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що сніговим наметом перекрито обидві смуги руху автодороги Т 12-12, ширина намету складала 15,2 метра.
Також із схеми місця ДТП вбачається, що стан покриття проїзної частини був засніжений та відсутнє зовнішнє освітлення проїзної частини у темний час доби.
При цьому під час складання схеми місця ДТП поліцейським зазначено про наявність недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП.
Разом із тим, учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху (ч. 3 ст. 14, ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух»).
Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні (ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про дорожній рух»).
Власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотримання норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів (п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків, вищевикладені встановлені у судовому засіданні обставини, апеляційний суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, оскільки в даній дорожній ситуації при тому, що дорога по якій він рухався була практично заметена снігом, не прочищена відповідними службами, мала обледеніння, крім того на назустріч йому в той час рухався зустрічний автомобіль, він вжив всіх необхідних заходів для зменшення швидкості, та всіх інших заходів для уникнення ДТП, а тому відсутній причинний зв'язок між його діями та дорожньо-транспортною пригодою, а тому відсутня його вина у вчиненні ДТП, яка сталася та в результаті якої був пошкоджений автомобіль.
А отже в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.
Враховуючи викладене у сукупності, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 245, 251КУпАП, поверхово розглянув справу, не з'ясував в повній мірі обставини даної справи, не дослідив в судовому засіданні всі докази по справі та не дав їм належної оцінки, а тому дійшов до помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Беручи до уваги викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню із закриттям провадження, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Поновити ОСОБА_1 строк на подачу апеляційної скарги на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2019 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340.00 гривень - скасувати.
Провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду В.М. Онуфрієв