печерський районний суд міста києва
Справа № 757/58006/18-ц
Категорія 58
(ЗАОЧНЕ)
21 червня 2019 року Печерський районний суд м. Києва
суддя Батрин О.В.
секретар судового засідання Павленко В.О.,
справа № 757/58006/18-ц
учасники справи:
позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів,
У листопаді 2018 року позивач Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів в розмірі 2745,70 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію по втраті годувальника, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В результаті перевірки матеріалів пенсійної справи відповідача було виявлено рахункову помилку при нарахуванні пенсії відповідачу за період з 01.03.2011 року по 29.02.2016 року, у зв'язку з чим виникла переплата пенсії в розмірі 2745,70 грн. Управлінням було направлено відповідачу лист з пропозицією повернути суму переплати у добровільному порядку. Однак надмірно сплачені кошти відповідачем повернуті так і не були. У зв'язку з чим позивач був змушений звернутись до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 29.11.2018 року звільнено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві від сплати судового збору у вказаній справі (а.с.22).
Ухвалою суду від 29.11.2018 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, копії якої направлені учасникам справи (а.с. 23-24).
Засвідчена належним чином копія ухвали про відкриття провадження у справі від 29.11.2018 року та копія позовної заяви з додатками, які були направлені на адресу відповідача, отримані останньою 12.12.2018 року, що підтверджується її підписом на зворотному повідомленні.
Згідно ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Як встановлено судом, Постановою Кабінету Міністрів України № 203 від 29.03.2017 року «Про утворення Головного управління Пенсійного фонду України» затверджено перелік територіальних органів Пенсійного фонду України, які реорганізовуються шляхом злиття, а саме: Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві реорганізовано шляхом злиття та створено нову юридичну особу - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
27.04.2018 року було створено нову юридичну особу - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка є правонаступником всіх прав та обов'язків припинених Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Управлінням з координації та контролю за виплатою пенсії в м. Києві був направлений лист до Управління Пенсійного фонду України в Печерському району в м. Києві з проханням вирішити питання про утримання переплати пенсії з відповідача, оскільки переплата пенсії за період з 01.03.2011 року по 29.02.2016 року у сумі 2745,70 грн. виникла у зв'язку з рахунковою помилкою, яка була здійснена при перерахунку пенсії (а.с.17).
Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському району в м. Києві було направлено відповідачу ОСОБА_1 лист від 09.03.2016 року № 3819/06 з пропозицією повернути суму боргу у розмірі 2745,70 грн. в добровільному порядку на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (а.с.18).
Відповідно до заяви відповідача ОСОБА_1 від 17.03.2016 року остання відмовилась в добровільному порядку відшкодовувати переплату пенсії, посилаючись на те, що переплата пенсії відбулась з вини співробітника Управління та крім пенсії в неї не має інших джерел доходу (а.с.19).
Положеннями частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Тобто, згідно з даною нормою закону поверненню підлягають лише кошти, якщо їх виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату, та в разі недобросовісності з боку набувача.
За відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, і факту недобросовісності набувача, такі кошти поверненню не підлягають.
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.
Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 22.01.2014 року у справі №6-151цс13 та від 02.07.2014 року у справі № 6-91цс 14.
Виходячи з аналізу ст. 1215 ЦК України безпідставно набуте майно не підлягає поверненню за відсутності рахункової помилки при виплаті коштів, а також добросовісності з боку набувача. Обов'язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано жодних належних доказів (висновки ревізії, акти перевірок чи службового розслідування) по інформації яких можна було б відстежити шлях та причину виникнення помилки при нарахуванні пенсії та з'ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою під час нарахування відповідачу пенсії у період з 01.03.2011 року по 29.02.2016 року.
Рахункова помилка за своїм змістом, смисловим та логічним значенням - це математична помилка, зокрема помилка під час здійснення математичних дій, розрахунків (множення, додавання, іншого обрахунку). До рахункової помилки не можна віднести помилки в застосуванні закону, інші свідомі помилкові дії, не пов'язані з помилками під час здійснення математичних дій, розрахунків.
Окрім того, пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року встановлено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії».
За таких обставин, враховуючи те, що на підставі зібраних у справі доказів судом не встановлено факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів, які є пенсійною виплатою, як не встановлено й наявності рахункової помилки, а тому, відповідно до статті 1215 ЦК України, зазначена сума поверненню не підлягає.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення надміру виплачених коштів не підлягають до задоволення.
Керуючись ч.1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 15,16,1212, 1215 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду м. Києва або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368.
Відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя О.В. Батрин