Справа № 755/9709/19
"16" липня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
встановив:
09 червня 2019 року, о 20 год 15 хв, в м. Києві по вулиці Курнатовського, в напрямку вулиці Генерала Жмаченка, на перехресті з вулицею П.Запорожця, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Nissan Micra», державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості, не дотрималась безпечної дистанції, в результаті чого допустила зіткнення із автомобілем «Tоyota Auris», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду неї в попутному напряму та здійснив зіткнення на забороняючий сигнал світлофору, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушила пункт 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.
Згідно ст. 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Також 09 червня 2019 року, о 20 год 55 хв, в м. Києві по вулиці Курнатовського, в напрямку вулиці Генерала Жмаченка, на перехресті з вулицею П.Запорожця водій ОСОБА_2 керувала транспортним засобом «Nissan Micra», державний номерний знак НОМЕР_1 , та під час оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди мала ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, незв'язна мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовилась в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
За ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про шлюб, виданого 26 червня 2018 року Дніпровським районним у м.Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві.
Згідно пояснень ОСОБА_4 в судовому засіданні, посвідчення водія було видане на прізвище ОСОБА_1 та після реєстрації шлюбу нове посвідчення не видавалось.
У судовому засіданні представник ОСОБА_4 - адвокат Харченко С.В. заявив клопотання про повернення протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання, посилаючись на те, що зміст протоколу БД 189875 не відповідає вимогам, що передбачені ст. 256 КУпАП. В протоколі не вірно зазначено прізвище особи, що притягується до адміністративної відповідальності, не коректно зазначено місце вчинення правопорушення та місце складання протоколу, зазначене в протоколі обвинувачення є нечітким та незрозумілим. Згідно клопотання, поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим він вважається недійсним, а протокол - недопустимим доказом вини ОСОБА_4 , а матеріали справи не містять доказів направлення водія на проходження огляду на стан сп'яніння, що свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я. Вважає, що схема місця дорожньо-транспортної пригоди не відповідає вимогам Наказу МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, а тому також є неналежним доказом по справі і потребує доопрацювання.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнала в повному обсязі, надала детальні пояснення щодо обставин вчинення адміністративних порушень, що їй інкримінуються, які узгоджуються з обставинами, викладеними в протоколах про адміністративні правопорушення. Разом з тим підтримала клопотання свого представника про повернення протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання.
В судовому засіданні було відмовлено в задоволенні даного клопотання.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
У відповідності до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних та токсичних речовин.
У відповідності до вимог частина 4, 5 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Огляд у закладі охорони здоров'я та складання висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Як убачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена, в розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме:
- даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії
БД №189876, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення п.12.1, 13.1 ПДР України;
- схемою місця ДТП, що складена за місцем дорожньо-транспортної пригоди та містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження. При цьому, зазначена інформація підтверджена підписами водіїв транспортних засобів, у зв'язку з чим з неї вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності дійсно порушила вищевказані положення ПДР України;
- відомостями, що містяться у письмових поясненнях іншого учасника ДТП - ОСОБА_6 , які кореспондуються з даними, що містяться у схемі ДТП та поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судовому засіданні.
- фактичними даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №189875, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення - відмови водія ОСОБА_4 на вимогу працівника поліції в установленому порядку пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, що є порушенням ПДР України;
- поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 09 червня 2019 року, з яких убачається, що в присутності даних свідків ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду на стан сп'яніння;
- відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, на якому зафіксовано, що на неодноразові пропозиції працівників поліції, в присутності свідків, ОСОБА_4 відмовилась пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння;
- розпискою ОСОБА_10 від 09 червня 2019 року, відповідно до якої він взяв на себе зобов'язання доставити транспортний засіб «Nissan Micra», державний номерний знак НОМЕР_1 , до м.Київ, вул. Курнатовського, 2.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від
29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З огляду на викладене, у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положення ст.36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_4 виду адміністративного стягнення суддя, враховує вимоги ст. 23 КУпАП, які передбачають, що адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд виходячи із положень, визначених ст. 33 КУпАП та враховує конкретні обставини справи, дані про особу правопорушника, ступінь її вини та майновий стан, у відповідності до ст. 34 КУпАП, встановив ту обставину, що ОСОБА_4 щиро розкаялась у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1
ст. 130 КУпАП. Обставин, які обтяжують відповідальність останньої судом не встановлено.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, суд вважає, що на ОСОБА_4 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_4 від сплати судового збору, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 23, 33, 34, 40-1, 124, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 266, 283-285 КУпАП, суддя -
постановив:
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_4 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп. на користь держави.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" ідентифікаційного номеру боржника, згідно постанови Верховного Суду України від 25 червня 2014 року у справі № 6-62цс14, не являється підставою для відмови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження.
Суддя: