Справа № 755/6309/17
"17" липня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Арапіної Н.Є.
з секретарем Рудь Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Борківського Андрія Вікторовича про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та застосування наслідків недійсності правочину,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та застосування наслідків недійсності правочину. Свої вимоги мотивував тим, що 20 серпня 2015 року між ним та відповідачем укладено договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 129,80 кв.м., житловою площею 79,00 кв.м. за ціною 349 410,70 грн. При укладанні правочину позивач перебував у такому психічному стані, що не дозволяв йому усвідомлювати значення вчинених ним дій та керувати ними, оскільки з 2007 року багаторазово проходив лікування у Територіальному медичному об'єднанні «Психіатрія», а також перебуває на психіатричному обліку в Територіальному медичному об'єднанні «Психіатрія» у м. Києві та Київському міському психіатричному диспансері №1 з приводу органічного ураження ЦНС судинного ґенезу, параноїдального синдрому; основний діагноз деменція поміркованого ступню судинного ґенезу, стійко виражений параноїдальний синдром. Просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , повернути у його власність квартиру АДРЕСА_1 , стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.
19 вересня 2017 року протокольною ухвалою суду залучено Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Борківського Андрія Вікторовича до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
В судове засідання, призначене на 15 травня 2019 року позивач та представник позивача не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.
17 липня 2019 року позивач та представник позивача повторно не з'явилися в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.
На підставі ст. 247 ч.2 ЦПК України справа розглянута за відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи з його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
Наведене свідчить про недобросовісність здійснення позивачем свої процесуальних прав.
Слід звернути увагу, що такі дії порушують права інших учасників розгляду справи, які добросовісно виконують покладений процесуальним законом обов'язок щодо явки до зали суду.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивач, який належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, повторно не з'явився до суду, не підтримавши вимоги в судовому засіданні, із заявою про розгляд справи за його відсутності не звертався, його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Керуючись п. 3 ч. 1, ст. 257, 260, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Борківського Андрія Вікторовича про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та застосування наслідків недійсності правочину залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна