Справа № 755/19580/18
"26" квітня 2019 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді САВЛУК Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,
ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2 просила стягнути аліменти на своє утримання, в розмірі 6000 гривень щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до закінчення навчання або до досягнення 23-х річного віку.
14 січня 2019 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
07 березня 2019 року від позивача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву про стягнення аліментів, мотивуючи свій відзив тим, що обставини які зазначені в позовній заяві позивач визнає в частині обставин спорідненості із донькою ОСОБА_1 . Обставини народження у шлюбу з ОСОБА_3 дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обставина розірвання у 2011 році шлюбу з ОСОБА_3 згідно рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 22 квітня 2011 року. Щодо інших обставин, відповідач зазначає наступне. Сімейні відносини між сторонами припинилися у 2011 році. Доводи ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю були предметом спору, що перебував на розгляді у Дніпровському районному суді м. Києва. ОСОБА_3 заявила вимоги про визнання за нею права власності на майно, набуте відповідачем за особисті кошти через чотири роки після розірвання шлюбу та припинення фактичних сімейних відносин. Однак 25 січня 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва у складі головуючої судді Астахової О.О. прийняте рішення про залишення позовної заяви без задоволення. Донька відповідача ОСОБА_5 була викликана колишньою дружиною до суду в якості свідка і допитана, однак як встановлено у судовому рішенні, свідчення доньки судом не прийняті, як доказ у справі, оскільки свідок не підтвердила, ані спростувала факту спільного проживання та джерела походження коштів, за які було придбано спірне майно Окрім позову відносно майна, ОСОБА_3 звернулася до відповідача з позовною заявою про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 . 28 січня 2019 року у справі № 755/15425/18 під головуванням судді Шевченко В.М. прийнято рішення, яким позов ОСОБА_3 до відповідача про стягнення аліментів задоволено частково та стягнуто з відповідача 2000,00 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для витини відповідного віку щомісяця, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 11 жовтня 2018 року до досягнення дитиною повноліття. Раніше відповідач з дітьми проживали у місті Луганську, однак початком збройного конфлікту на Сході України, відповідач змушений був прийняти рішення і покинути окуповану територію, рятуючи своїх дітей. Після переїзду до м. Києва відповідачу довелося звільнитися з роботи ПАТ «Луганськгаз» та погодитися на роботу у м. Чернігів. Доньками на момент переїзду було 15 та 13 років відповідно, вони були неповнолітніми дітьми і потребували батьківського піклування. Зважаючи на обставини відповідача постійного проживання та роботи у м. Чернігів, з дітьми у м. Києві переїхала їхня мати ОСОБА_3 . До Києва відповідач повернувся у травні 2016 року і мабуть своєю присутністю почав заважати колишній дружині, шлюб з якою розірвано у 2011 році, приходити до квартири у нічний час, нехтуючи нашою з дітьми потребою у нормальному відпочинку. Не бажаючи миритися з поверненням відповідача, ОСОБА_3 почала вимагати у відповідача кошти, пояснюючи свої вимоги необхідністю забезпечення дітей житлом. Її вимоги відповідачем залишенні без задоволення, оскільки діти житлом забезпеченні, а питання влаштування життя колишньої дружини відповідача ні до чого не зобов'язує, оскільки майно, набуте з нею за період шлюбу сторонами поділено у судовому порядку ще у червні 2011 року. Отримавши відмову від відповідача та не бажання проживати в одній квартирі з колишнім чоловіком, ОСОБА_3 вчинила дії, направленні на вимагання з відповідача коштів, маніпулюючи відносинами з дітьми і погрозами фізичної розправи. 15 березня 2018 року відповідачем на адресу ОСОБА_7 та її адвоката було направлено вимогу про сплату аліментів ОСОБА_3 та зняття її з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Відповіді на цю вимогу ОСОБА_3 не надано. Тому, 18 квітня 2018 року ОСОБА_3 та на адресу її адвоката направлено повторну вимогу сплатити аліменти на утримання спільних дітей та зняти з реєстрації місця проживання цієї особи у квартирі відповідача. Отримавши вимогу 21 квітня 2018 року ОСОБА_3 прийшла до відповідача додому і віддала дітям, після чого, перебуваючи у вкрай агресивному стані кидалась на відповідача, намагалася нанести тілесних ушкоджень, пошкодила майно відповідача, ображала при дітях принизливими словами та підбурювала дітей нецензурно висловлюватися у бік відповідача, після чого наказала дітям піти з дому. Після чого як діти пішли з дому, відповідач не знає де вони, в яких умовах вони проживають, тому був змушений звертатися до директора школи і органів опіки та піклування, оскільки молодша донька ОСОБА_8 не відвідувала школу. Щодо розміру аліментів у твердій грошовій сумі. На сьогоднішній день є таке, що набрало законної сили рішення Дніпровського районного суду м. Києва, щодо стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини ОСОБА_4 в розмірі 2000,00 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 11 жовтня 2018 року до досягнення дитиною повноліття. Розмір доходів відповідача за останні шість місяців з 01 серпня 2018 року по 31 січня 2019 року склав 25000,00 гривень. Відтак відповідач несе постійні витрати, пов'язанні із утриманням молодшої доньки та добровільно перераховую кошти на її утримання, а з 11 жовтня 2018 року зобов'язаний ще й за рішенням суду перераховувати кошти на утримання дитини на користь її матері додатково 2000,00 гривень. Таким чином, у період з жовтня 2018 року по лютий 2019 року, витрати на утримання доньки ОСОБА_9 перевищують розмір коштів, який відповідачу залишається на життя та є меншим прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановлений на 2019 рік у цей період на рівні 1921,00 грн., тобто відповідачу після сплати аліментів залишається 290,00 гривень на місяць.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. ( ч.8 ст.279 ЦПК України)
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що під час перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у шлюбі, народились двоє дітей - донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
22 квітня 2011 року рішенням Артемівським районним судом міста Луганська шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 зареєстрований 27 вересня 1997 року Відділом реєстрації актів громадянського стану м. Сватове, актовий запис № 101 розірвано.
Згідно ст.199 Сімейного кодексу України батьки повинні утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги до досягнення двадцяти трьох років за умови, що мають можливість надавати матеріальну допомогу.
Частиною 3 ст. 199 Сімейного кодексу України визначено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно довідки від 08 жовтня 2018 року виданої Державним університетом інфраструктури та технологійДержавного університету інфраструктури та технологій інститут управління, технологій та права імені Петра Конащевича-Сагайдачного, ОСОБА_1 є студенткою ІІІ курсу денної форми навчання за спеціальністю інженерія програмного забезпечення.
Позивач просить стягнути аліменти на її користь, на період навчання у твердій грошовій сумі у розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 20 грудня 2018 року до закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення дитиною 23-х річного віку.
Відповідно до ст. 201 СК України, застосування норм цього Кодексу до відносин щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина. До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Відповідач на підтвердження заперечень щодо розміру аліментів надав суду рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2019 року, яким стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2000,00 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, з подальшої індексацією відповідно до закону, починаючи з 11 жовтня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до довідки виданої ОСОБА_2 за місцем роботи, що останній займає посаду директора в Товаристві з обмеженої відповідальності «ПСН», середня заробітні плата за період з травня 2017 року по січень 2019 року складає 30 835,25 грн., розмір аліментів, які відраховують із заробітної плати відповідача щомісячно складає: за травень 2017 року - 374,40 грн., з червня по серпень 2017 року - 624,00 грн. (щомісячно), вересень 2017 року - 2 136,50 грн., жовтень 2017 року - 2 218,27 грн., листопад 2017 року - 2 159,16 грн., грудень 2017 року - 2 213,05 грн., з січня по грудень 2018 року - 1 710,00 грн. (щомісячно), січень 2019 року - 1 905,00 грн., інших доходів, крім заробітної плати, відповідач не має.
При визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, суд виходить з матеріального становища платника аліментів, а саме те, що дитина проживає разом з матір'ю, перебуває на її утриманні, відповідно до вимог сімейного законодавства має право на отримання матеріальної допомоги з боку своїх батьків, за наявними обставинами визначенні ст. 199 СК України.
В той же час, відповідач є особою працездатного віку, доказів про наявність медичних протипоказань встановлених відповідачу щодо працевлаштування та заняття певними видами діяльності суду надано не було надано, тому з урахуванням матеріального становища відповідача, який має постійне місце роботи та стабільний заробіток, підстави для звільнення відповідача від сплати аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, відсутні.
Разом з тим, при визначенні розміру аліментів, суд враховує, що середньомісячна заробітна плата відповідача становить 4000,00 грн., із заробітної плати проводиться відрахування на виплат аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , присуджених за рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 28 січня 2019 року, тому у сукупності наведених обставин вважає за можливе визнати розмір аліментів на неповнолітню дитину ОСОБА_5 в розмірі 500,00 гривень, щомісячно.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та присуджує стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 500,00 грн., щомісячно, починаючи з 20 грудня 2018 року до досягнення нею 23-х років за умови продовження навчання, в іншій частині позовних вимог відмовити.
На підставі п.3 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 704 грн. 80 коп.
Керуючись ст. ст. 182, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 7, 12, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 274-279, 354, 355, 430ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь повнолітньої доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її утримання у розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. щомісячно, з проведенням індексації у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», починаючи з 20 грудня 2018 року до досягнення нею 23-х років за умови продовження навчання.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .
Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.