Справа №:755/17898/18
"27" листопада 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Савлук Т.В., розглянувши заяву подану ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви до суду,-
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви до суду.
26 листопада 2018 року заявники подали до суду клопотання про забезпечення позову, якою просять, шляхом заборони Публічному акціонерному товариству «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» - Шевченко О.В. виставляти для індивідуального продажу на відкритих торгах (аукціон): номер лоту F 35GL36910 (публічний паспорт активу посилання- 190597) право вимоги за кредитним договором № 0103/07/25z від 13 грудня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 , будь-яким фізичним чи юридичним особам вчиняти будь- які дії, щодо продажу нежитлових приміщень, перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 139,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , іпотека ОСОБА_3 та перукарні загальною площею 24,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , порука ОСОБА_2 , які відбудуться 29 листопада 2018 рок, а від так, на думку ОСОБА_1 , мотивує тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості відновлення ОСОБА_1 свого права.
Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, оцінивши наведенні заявником підстави для вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до наступного.
Забезпечення позову -- це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборонити вчиняти певні дії; заборонити іншими особами вчинити дії щодо предмету спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання інших особам, які не мають інтереси в результаті вирішення спору.
Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірності із заявленими позивачами вимогами.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Разом із тим, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен, чиї права та свободи, вказані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваженням.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом»
Згідно зі ст. 321 ЦП України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно врахувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатнього обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжитті не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду до даних дій може спричинити порушення права та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
Під забезпечення позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Відповідно до ч. 4 ст. 91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення припинення з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Публічне акціонерне товариство банк «ФОРУМ» на момент подання заяви до суду знаходиться в стані припинення.
Відповідно до ст.35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд.
Статтею 46 цього Закону визначено наслідки початку процедури ліквідації банку, зокрема з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається (п.7 ч.2).
Відповідно до п. 6 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.
Із заяви вбачається, що заявники просять застосувати заходи забезпечення позову, якими просять заборонити вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні ліквідації банку, який знаходиться в процедурі ліквідації, що є порушенням вимог закону.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви до суду є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.149-150, 257, 260, 261, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви до суду.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.