ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5231/19
провадження № 2/753/4931/19
"12" липня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Литвин Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, пояснивши, що 10.10.2010 року сторони уклали між собою шлюб. Від спільного проживання вони мають малолітню дитину: сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тривалий час сторони проживають окремо, при цьому дитина залишилась проживати разом з матір'ю, але відповідач надає допомогу на утримання сина за домовленістю, тримаючи позивача у постійному емоційному стресі та побоюванні, що ця виплата буде останньою. Для отримання коштів позивачу постійно приходиться принижувати себе. Останнім часом він надає щомісяця по 7 500 грн. на утримання сина. За таких обставин просять стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання їх спільної дитини в розмірі 8 000 грн. щомісяця з 12.03.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач ОСОБА_8 та його представник ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, пояснивши, що тривалий час відповідач сплачує позивачу по 7500 грн. матеріальної допомоги щомісяця на утримання дитини. Крім того, відповідач готовий надавати додатково кошти для оздоровлення, лікування та навчання дитини, за умови, що позовач буде обґрунтовувати такі витрати та звітувати за витрачені гроші. В даному випадку позивач зі своїм представником не обґрунтували, чому треба збільшити розмір аліментів, які вже сплачує відповідач, з 7500 грн. 8000 грн. щомісяця, зважаючи на те, що він може і сам збільшити цей розмір у добровільному порядку за наявність потреби.
Заслухавши сторони, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Як передбачає ч.1, ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 цієї ж статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом положень ч.3, ст.11 Закону України „Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
У відповідності до ч.1, ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати до досягнення нею повноліття.
Як наголошує ч.2, ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як встановлено в судовому засіданні, 10.10.2010 року сторони уклали між собою шлюб (а.с.15). Від спільного проживання до укладення шлюбу вони мають малолітню дитину: сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11). Тривалий час сторони проживають окремо, при цьому дитина залишилась проживати разом з матір'ю, але відповідач надає допомогу на утримання сина за домовленістю з позивачем, за останні 4 місяці по 7500 грн. на місяць, що підтверджується витягом з особового рахунку ОСОБА_3 АТ КБ „ПРИВАТБАНК" (а.с.16) і не заперечувалось позивачкою по справі.
Згідно ч.1, ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності до ст.7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2019 рік" - установити у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - 1853 гривні, з 1 липня - 1936 гривень, з 1 грудня - 2027 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, а саме визнав аліменти в розмірі 7500 грн., пояснивши, що він є працевлаштованим, при цьому позивач бажає встановити розмір аліментів у судовому порядку і саме у твердій грошовій сумі щомісяця, тому суд приходить до висновку, що аліменти підлягають стягненню у твердій грошовій сумі, а не у частці від щомісячного доходу відповідача.
Як регламентує ч.2, ст.27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За правилами ч.1-2, ст.8 Закону України „Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Підпункт 3, пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснює, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Ствердження позивача про необхідність стягувати аліменти з відповідача на її користь в розмірі 8000 грн. щомісяця, що пов'язано зі сплатою внесків за навчання сина у школі, суд не може покласти в основу рішення, оскільки вони не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні і не підтверджені документально.
Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд вважає необхідним, приймаючи до уваги обов'язок відповідача утримувати свою малолітню дитину на підставі описаних вище норм права, наявність інформації про його на даний час постійний щомісячний дохід, та часткове визнання позову, склад сім'ї, його стан здоров'я, враховуючи вік та стан здоров'я дитини, задовольнити позов частково і стягнути з відповідача аліменти в розмірі 7500 грн. щомісяця на користь позивачки на утримання сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 12.03.2019 року - дня подачі позову до суду і до досягнення ним повноліття, у розмірі, що відповідає межам встановленим Законом України „Про Державний бюджет України на 2019 рік" для дитини такого віку (дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень), який не є меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в задоволенні решти розміру аліментів необхідно відмовити. Суд вважає, що такий встановлений розмір аліментів на утримання дитини буде необхідним та достатнім для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Крім того, позивачка не позбавлена в майбутньому звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь матеріальної допомоги на лікування або навчання дитини в порядку ст.185 СК України або збільшення розміру аліментів згідно ст.192 СК України.
Згідно ст.133; 141 ЦПК України оскільки суд задовольняє позов про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути 768 грн. 40 коп., від якого була звільнена позивачка при зверненні до суду.
Керуючись ст.4; 10; 12-13; 76-80; 81; 133; 141; 258-259; 263-265; 430 ЦПК України, на підставі ст.18; 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року, ст.141; 180-182; 183; 191 СК України, ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України, ст.8; 11 Закону України „Про охорону дитинства" ст.7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2019 рік", підпункту 3, пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Нової Зеландії , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини: сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 7 500 грн. щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.03.2019 року і до досягнення ним повноліття, в задоволенні решти розміру аліментів відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 768 грн. 40 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя :