Справа №463/5736/19
Провадження №1-кс/463/2949/19
17 липня 2019 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові. Просить визнати незаконною бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення та зобов'язати внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скаргу мотивує тим, що 15.07.2019 року ним та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було подано до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові заяву про вчинення кримінального правопорушення, в якій вони просили внести відомості про вчинення кримінального до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно посадових осіб ГУ Національної поліції у Львівській області та Управління патрульної поліції у Львівській області. Станом на сьогоднішній день всупереч вимогам ст.214 КПК України їхню заяву про вчинення кримінального правопорушення у визначені строки не було зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань та не було повідомлено про реєстрацію, а тому змушений звернутися до слідчого судді із скаргою.
Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав з мотивів викладених у такій, просить скаргу задовольнити.
Слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду скарги. При цьому, скерував на електронну адресу суду письмові заперечення на скаргу. Зазначив, що відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки зі змісту заяви не вбачається ознак кримінального правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові. Також слідчий зазначає, що з метою з'ясування питання чи мали місце процесуальні порушення вимог закону зі сторони працівників поліції, за результатами проведеної перевірки заяви про вчинення кримінального правопорушення, було прийнято рішення направити матеріали заяви для проведення службової перевірки до Львівського управління ДВБ НП України. Враховуючи наведене, просить у задоволенні скарги відмовити та проводити розгляд справи без його участі.
Заслухавши пояснення скаржника, вивчивши та дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Таким чином, вказаний у вищеназваній статті процесуальний строк обчислюється з моменту прийняття рішення, вчинення відповідної дії чи допущення бездіяльності. При оскарженні дії чи бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 15.07.2019 року звернулися до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій просили внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно посадових осіб ГУ Національної поліції у Львівській області та Управління патрульної поліції у Львівській області.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення може бути оскаржена заявником, представником заявника, потерпілим або його представником.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. В свою чергу КК України визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є злочинами та характеризує, у чому саме полягає об'єктивна та суб'єктивна його сторона, кваліфікуючі ознаки та інше.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Відповідно до вимог ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що заява ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 15.07.2019 року про вчинення кримінального правопорушення, не внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань, уповноважена особа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові дане порушення не усунула, належних і допустимих доказів цього не представлено, а тому скаргу в цій частині слід задовольнити та зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові вжити, передбачених ч.1 ст.214 КПК України заходів щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 15.07.2019 року.
Разом з тим, приходжу до висновку, що у задоволенні скарги в частині визнання бездіяльності уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові незаконною слід відмовити, оскільки відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Керуючись вимогами ст.ст.214, 303-307, 372 КПК України, слідчий суддя, -
скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, вжити передбачених ч.1 ст.214 КПК України, заходів щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 15 липня 2019 року про вчинення кримінального правопорушення, про що повідомити заявників у визначений законом строк.
У задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1