Ухвала від 09.07.2019 по справі 461/3636/19

Справа № 461/3636/19

Провадження № 1-кс/461/4370/19

УХВАЛА

09.07.2019 року.

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

заявника ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні у м. Львові скаргу ОСОБА_3 на рішення заступника прокурора Львівської області за результатами розгляду скарги від 10 грудня 2018 року на недотримання розумних строків, зобов'язання повторно розглянути клопотання, визначення прокурору строків для вчинення процесуальних дій, -

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду з відповідною скаргою. Свої вимоги заявник мотивувала тим, що 11 грудня 2018 року нею до Прокуратури Львівської області було подано скаргу на недотримання розумних строків досудового розслідування кримінального провадження № 42018140000000076. За результатами розгляд скарг ОСОБА_3 слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова керівника регіональної прокуратури було зобов'язано розглянути подану скаргу. 14 травня 2019 року заявник отримала лист заступника прокурора області, зі змістом якого не згодна і вважає його протиправним. Зазначає, що прокурором не було прийнято процесуального рішення за результатами розгляду скарги, та така незаконна по суті. Просить слідчого суддю зобов'язати прокурора Львівської області повторно розглянути скаргу від 10 грудня 2018 року; за результатами розгляду скарги надати прокурору строки: три дні - для залучення ОСОБА_3 до участі у кримінальному провадженні у якості потерпілої; п'ятнадцять днів - для вчинення інших процесуальних дій щодо збирання доказів.

У судовому засіданні заявник скаргу підтримала та просила задовольнити. Пояснила, що відповідь прокуратури не складена належним чином у формі постанови, є немотивованою, кримінальне провадження триває довгий час, а досудове розслідування є безрезультатним.

Прокурор під час розгляду скарги у її задоволенні просив відмовити. Зазначив, що основне питання, яке ставилося ОСОБА_3 у скарзі від 10 грудня 2018 року було визнання її потерпілою, проте на даний час заявник визнана потерпілою. У зв'язку з цим вважає, що відповідь, яка надана на скаргу є вичерпною та законною.

Заслухавши заявника, прокурора, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення скарги.

Частиною 1 статті 303 КПК України визначений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Прокуратури Львівської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018140000000076 за ч. 4 ст. 27 - ч. 2 ст. 384 КК України.

11 грудня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до Прокуратури Львівської області зі скаргою від 10 грудня 2018 року, в якій просила надати прокурора у кримінальному провадженні вказівки щодо проведення процесуальних дій у строки: три дні - для залучення ОСОБА_3 до участі у кримінальному провадженні у якості потерпілої; п'ятнадцять днів - для вчинення інших процесуальних дій щодо збирання доказів.

Відтак, слідчий суддя не погоджується з позицією прокурора щодо того, що питанням скарги ОСОБА_3 від 10 грудня 2018 року було лише питання залучення її до участі у справі як потерпілої. Дана скарга стосувалася також проведення слідчих /розшукових/ дій.

Листом від 18 травня 2019 року № 15/4-4346-17 заступник прокурора Львівської області повідомив ОСОБА_3 про те, що у кримінальному провадженні вчиняються всі необхідні дії для належного здійснення досудового розслідування у розумні строки.

Судом встановлено, що заявниками оскаржується бездіяльність прокурора вищого рівня, яка полягає у нерозгялді скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.

Частиною 2 статті 308 КПК України передбачено, що прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

Згідно положень ст. 110 КПК України, процесуальним рішенням є вісі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого, слідчого судді. Згідно ч. 3 цієї статті, рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що лист за підписом заступника прокурора Львівської області від 08 травня 2019 року, який надійшов у відповідь на скаргу ОСОБА_3 щодо недотримання розумних строків досудового розслідування, не може бути визнаний належним процесуальним рішенням.

Враховуючи вищевикладене, в порушення вимог ст. 308 КПК, прокурором вищого рівня у визначений законодавством строк скаргу розглянуто не було, належне процесуальне рішення не прийнято, чим порушено права заявника. Тому, слідчий суддя вважає, що скарга є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню в частині зобов'язання посадових осіб Прокуратури Львівської області розглянути скаргу заявника.

У відповідності до частини 2 статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Вимоги заявника щодо зобов'язання прокурорів вчинити певні процесуальні дії не можуть бути задоволені слідчим суддею, оскільки такі вказівки надаються прокурором вищого рівня за результатами розгляду скарги порядку ст. 308 КПК України, в межах передбачених дискреційних повноважень.

Керуючись ст.ст. 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Зобов'язати уповноважену особу Прокуратури Львівської області розглянути скаргу ОСОБА_3 від 10 грудня 2018 року на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018140000000076 від 02 березня 2018 року в порядку, передбаченому ст. 308 КПК України.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті, в судовому засіданні 09 липня 2019 року проголошено її вступну та резолютивну частини.

Повний текст ухвали проголошений 12 липня 2019 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України, ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
83070712
Наступний документ
83070715
Інформація про рішення:
№ рішення: 83070714
№ справи: 461/3636/19
Дата рішення: 09.07.2019
Дата публікації: 20.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Галицький районний суд м. Львова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим