Справа № 444/1200/19
Провадження № 2/444/964/2019
(ЗАОЧНЕ)
17 липня 2019 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Ясиновський Р. Б.,
секретар судового засідання Реміцька І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Мотивує свої позовні вимоги наступним. Вона із відповідачем зареєструвала шлюб 05.06.2008 року у Надичівській сільській раді Жовківського району Львівської області (актовий запис № 08). У зв'язку із реєстрацією шлюбу позивачка змінила своє дошлюбне прізвище " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ".
Від подружнього життя у них народилося двоє дітей, а саме син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначає, що після реєстрації шлюбу вони проживали в господарстві батьків позивачки. Спочатку їхнє подружнє життя проходило в любові, злагоді та взаєморозумінні, але так тривало недовго. Після народження другої дитини відповідач почав зловживати алкоголем. Заробітну плату, яку отримує, пропиває, нічого не купує для дітей та не дає кошти на їх утримання, не займається вихованням дітей та не допомагає позивачці по господарству. Зазначає, що відповідач в нетверезому стані приходить додому та вчиняє сварки і дебоші, застосовує фізичне насильство до позивачки. Все це відбувається при дітях.
Стверджує, шо вона терпіла, оскільки намагалася зберегти сім"ю, але більше вже не може терпіти знущань, а відповідач не змінює своєї поведінки. Вважає, що їхня сім"я розпалась і примирення є неможливим. Просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище " ОСОБА_1 " та стягнути із відповідача сплачену нею суму судового збору.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, однак подала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю, просить задоволити, не заперечила проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, що стверджується матеріалами справи.
Вперше відповідачеві було направлено судову повістку про виклик до суду в підготовче судове засідання, в яке він не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомив.
Після чого відповідачеві було направлено судову повістку про виклик в судове засідання, в яке він не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомив.
Від відповідача не надходило на адресу суду клопотань, відзиву на позовну заяву.
На підставі ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд приходить до висновку про постановлення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 05.06.2008 року у Надичівській сільській раді Жовківського району Львівської області (актовий запис № 08), що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . У зв'язку із реєстрацією шлюбу позивачка змінила своє дошлюбне прізвище " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ".
Від подружнього життя у сторін народилося двоє дітей, а саме син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копіями свідоцтв про народження дітей.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу є те, що після народження другої дитини відповідач почав зловживати алкоголем та пропивати заробітну плату, яку отримує. Позивачка зазначає, що відповідач не надає кошти на утримання дітей, не займається їх вихованням та не допомагає їй по господарству. Пояснює, що відповідач в нетверезому стані приходить додому та вчиняє сварки і дебоші, застосовує фізичне насильство до позивачки при дітях. Вона вважає, що їхня сім"я розпалась і примирення є неможливим.
Відповідно до ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. У відповідності із ст. 110 ч. 1 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що розлад в сім'ї носить стійкий характер, сім'я розпалась остаточно, сторони припинили подружні стосунки, втратили одне до одного почуття любові та поваги, сім'я фактично не існує. Суд враховує, що відповідач проявив байдужість до збереження сім'ї. А тому, позов ОСОБА_1 слід задоволити.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. А тому, вимога позивачки про залишення їй прізвища " ОСОБА_1 " підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача. Тому, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь позивача судовий збір, який сплечений при подачі позову до суду.
Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд,
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрований Надичівською сільською радою Жовківського району Львівської області, актовий запис 08.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище " ОСОБА_1 ".
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстроване місце проживання: Львівська область, Жовківський район, с. Нова Скварява) в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , виданий Жовківським РВ ГУМВС України у Львівській області 10.03.2009 року, РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі - 768.40грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Одночасно роз"яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга подається Львівському апеляційному суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Суддя Ясиновський Р. Б.